Тема 5. Управління інформаційними системами в організації

1. Управління інформаційними ресурсами та технологіями.

2. Стратегічна та оперативна спрямованість ІТ у бізнесі.

3. Позитивні та проблемні аспекти функціонування ІС в організаціях.

4. Формування відділу ІТ організації.

Управління інформаційними ресурсами та технологіями.

В інформаційному суспільстві акцент уваги зміщується з традиційних видів ресурсів на інформаційний ресурс (ІР).

До IР входить не тільки інформація, а й нові вироби, технології тощо (тобто будь-яка, а не тільки інформаційна техніка та інформаційні технології)

Інформаційні ресурси – результат об'єктивного цілеспрямованого відображення закономірностей та фактів реалізації будь-яких процесів, що відбуваються в суспільстві та в навколишньому середовищі.

Вони складають сукупність наукових знань, зафіксованих на паперових та інших носіях, що зберігаються в довідково-інформаційних фондах органів НТI та бібліотек.

Інформаційні ресурси – певний обсяг науково-технічної інформації (книги, журнали, описи винаходів та інші матеріали), які має в своєму розпорядженні конкретна держава, район, галузь народного господарства, підприємство і т.д. Вони є складовою частиною національного багатства.

Для інформаційних ресурсів притаманні риси, що є спільними з іншими ресурсами:

• об’єктивна необхідність для досягнення цілей організації;

• обмеженість;

• вартість/ціна (інформація збільшує вартість продуктів та послуг, у т.ч., інформаційних);

• життєвий цикл;

• можливість транспортування;

• можливість накопичення,

• можливість зберігання та перетворення,

• можливість поліпшення споживчих якостей;

• можливість утилізувати використану інформацію через архівування з подальшим її залученням у кругообіг як вторинних інформаційних ресурсів.

Особливим видом інформаційних ресурсів є інформаційні технології

Стратегічна та оперативна спрямованість ІТ у бізнесі.

Однією з актуальних проблем для українських компаній сьогодні є підвищення ефективності бізнесу за допомогою впровадження сучасних методів управління, заснованих на інформаційних технологіях. Як показує світовий досвід, грамотне застосування ІТ сприяє підвищенню керованості бізнесу, росту продуктивності, зниженню витрат і підвищує вартість компанії.

Сьогодні ІТ-бюджети найбільших українських компаній виміряються багатьма десятками мільйонів доларів. Суми ІТ-бюджетів стають значними навіть у компаній середнього масштабу. У цьому зв’язку керівникам підприємств необхідно розуміти, на що ці гроші витрачаються і як їх правильно витратити. Відповідно, для успішного ведення бізнесу життєво важливими є питання планування використання інформаційних технологій.

Основними напрямками діяльності в області ІТ-консалтингу є:

• формування корпоративної ІТ-стратегії;

• оцінка ефективності інвестицій в ІТ;

• вдосконалення системи управління ІТ-службою та ІТ-інфраструктурою;

• розробка концепцій створення та впровадження корпоративних інформаційних систем управління (КІСУ).

Позитивні та проблемні аспекти функціонування ІС в організаціях.

В останні роки став популярний інформаційний менеджмент. Інформаційний менеджмент охоплює систематичне планування, організацію і контроль інформаційної діяльності та інформаційних процесів, а також комунікації підприємства з метою поліпшення його роботи. До нього входить вирішення таких задач, як забезпечення технічними та програмними засобами, концептуальні та організаційні розробки (правила), які визначають інформаційну та комунікаційну структуру підприємства, а також кадрова політика та юридичні питання, всі питання обробки даних, які включають телефонний зв’язок, діловодство, бланкове господарство та ін.

Тобто ІМ трактується як повне управління всією інформаційною системою підприємства та її окремими компонентами, інформаційними ресурсами включно.

Передумовою введення спеціалізованого інформаційного менеджменту, як складової системи менеджменту будь-якої організації стали:

• хронічне перевищення фактичних витрат на проекти інформаційних систем порівняно з запланованими сумами, що часто супроводжується незадовільною якістю результатів розробки;

• надмірне зростання витрат на обслуговування ІС, які вже знаходяться в експлуатації, що гальмувало створення і розвиток нових систем або підсистем через брак коштів;

• поглиблення суперечності між централізованими і децентралізованими технічними і технологічними рішеннями.

Основні задачі інформаційного менеджменту: створення інформаційної інфраструктури фірми; управління інформаційними технологіями; розробка управлінських інформаційних систем; створення БД; консультування користувачів; захист даних; отримання даних із зовнішніх ресурсів.

Формування відділу ІТ організації

Набуття інформацією стратегічної ваги у підвищенні конкурентоздатності підприємства в інформаційному суспільстві зумовило необхідність перегляду місця і ваги ІТ-підрозділу. Він може мати різну назву: ІТ-підрозділ, Інформаційна служба, Відділ АСУ, Відділ розробки впровадження та супроводу КІС.

Керівник ІТ-підрозділу повинен:

• стати посередником між господарським керівництвом і ринками;

• стати своєрідним каталізатором інформаційної діяльності і ланкою, що об’єднує всіх її учасників;

• знати мову господарських керівників;

• допомагати виявляти ризики та організаційні ускладнення при реалізації ІТ-проектів;

• розбиратись у технологічних питаннях інформаційної діяльності;

• вміти виконувати функції генерального менеджера, сприймаючи інформаційну діяльність як бізнес-процес і одночасно керувати нею;

Відділ розробки, впровадження та супроводу корпоративної інформаційної системи (КІС) повинен/може містити наступні підрозділи:

• технічних засобів виконує функції обслуговування технічного забезпечення ІС

• системних програмних засобів займається впровадженням, налагодженням та експлуатацією автоматизованої системи управління або базових програмних засобів, СУБД та оболонок для розробки ІС

• прикладного програмного забезпечення призначений для максимального полегшення виконання функцій співробітниками підприємства за допомогою їх автоматизації.

• системного адміністрування для моніторингу подій і дій в системі, визначення та коригування повноважень користувачів тощо.