Тема 11. Автоматизовані системи управління, оброблення та аналізу інформації. (1 год.)

1. Поняття та класифікація автоматизованих систем оброб­лення інформації (АСОІ).

2. Структура та складові АСОІ.

3. Типові задачі автоматизованого оброблення економічної інформації.

4. Постановка задач, розроблення алгоритмів та отримання результатів.

Поняття та класифікація автоматизованих систем оброб­лення інформації (АСОІ).

Автоматизовані системи обробки інформації (АСОІ) - це людино-машинні системи, які забезпечують автоматизоване збирання і обробку інформації, необхідної для оптимізації управління в різних сферах діяльності.

Щодо управління народним господарством АСОІ поділяють на державну автоматизовану систему (ДАС), галузеву автоматизовану систему управління (ГАСУ), територіальну автоматизовану систему управління (територіальну АСУ), автоматизовану систему управління підприємством (АСУП), автоматизовану систему управління технологічним процесом (АСУ ТП).

Структура та складові АСОІ.

В найбільш загальному виді в АСОІ, як і в будь-якій ІС можна виділити функціональну і забезпечувальну підсистеми.

Якщо розглядати в АСОІ для управління підприємством то основними підсистемами є: планування, обліку, контролю і регулювання. Всі вони підпорядковані єдиній меті − оптимізації системи господарської діяльності. Підсистеми є умовно локальними, але між собою вони перебувають у системному взаємозв'язку.

Типові задачі автоматизованого оброблення економічної інформації.

Управління підприємством, по своїй суті та змістом, складається з сукупності взаємозв'язаних функцій. Експлуатаційні можливості сучасного комплексу технічних засобів, що використовується в автоматизованій системі збирання і обробки економічної інформації, дозволяють автоматизовано виконувати ряд процедур у цих функціях:

• у прогнозуванні та плануванні - багатоваріантні розрахунки при розробці прогнозів, перспективних і поточних економічних та соціальних планів розвитку підприємства, а також оперативно-виробничих планів і планів з технічної підготовки виробництва з метою наступного визначення оптимальних взаємозв'язаних наборів показників;

• в організації - моделювання організаційних структур управління та імітація процесів виробництва при різних критеріях і параметрах з метою вибору оптимальних;

• при координації і регулюванні - подання команд на робочі місця (поки що на низовому рівні управління виробництвом) відповідно до плану, технологічного процесу чи інструкції, складених на ті чи інші види робіт або операції;

• у контролі - спостереження за станом керованого об'єкта по всіх параметрах, а також за своєчасним і повним виконанням керівних команд;

• в обліку - одноразове збирання (у ритмі виробництва) і системна обробка всієї фактичної (разом з довідковою, плановою, нормативною та іншою) достовірної інформації яро наявність та рух ресурсів, а також про процеси та явища, що відбуваються у виробничо-господарській та іншій діяльності підприємства;

• в аналізі - зіставлення (поміж собою) нормативних, планових і фактичних показників, які характеризують ті чи інші операції або процеси виробниче-господарське і та іншої діяльності, виявлення відхилень (у кількісних, вартісних, відносних та інших величинах) від заданих параметрів із зазначенням причин і винуватців цих відхилень, оцінка виконання плану у різних аспектах та виявлення факторів, що впливають на ці відхилення;

• у звітності - автоматичне формування (на основі первинних даних) зведених показників, що відображаються у тилових формах установленої бухгалтерської, статистичної та іншої звітності за допомогою спеціальних перевідних масивів - довідників, а також одночасне створення машинних носіїв з відповідними зведеними показниками звітності для передання (інколи це робиться по каналах зв'язку) їх до зовнішніх та інших установ (інституція).

Постановка задач, розроблення алгоритмів та отримання результатів.

У процесі функціонального аналізу задачі мають бути вивчені такі питання:

• вихідні повідомлення і форма їх подавання;

• вхідні повідомлення у вигляді первинних документів, повідомлень, які надходять по каналах зв’язку від автоматичних пристроїв зчитування і передавання інформації у вигляді масивів, що зберігаються в БД;

• діалогові процедури оброблення інформації, якщо задача припускає діалоговий режим оброблення інформації;

• методика розв’язання задачі, її математична модель і алгоритм;

• проблеми захисту інформації від руйнування.

Вивчення задачі за названими вище питаннями передбачають державні стандарти з опису постановки інформаційного забезпечення й алгоритму розв’язання задачі. Підходи до послідовності виконання функціонального аналізу задачі можуть бути різні залежно від поставлених цілей і факторів, що враховуються (характер функцій, що реалізуються під час розв’язання задачі, розмір задачі, зміст інфор­маційної бази і т. ін.). Наприклад, задачі зі складання фінансової чи стратегічної звітності доцільно розробляти на основі аналізу вихід­них повідомлень, а задачі з розрахунку заробітної плати — на основі аналізу алгоритму отримання результатної інформації.

Уніфікувати підготовку економічних задач для автоматизації дозволяє їх параметризація, тобто встановлення кількісних і якісних їх характеристик.

До основних параметрів, які всебічно характеризують економічну задачу як елемент АСУ відносять: інформаційні, часові, програмні і економічні.

Інформаційні параметри включають: об’єми вхідної і вихідної інформації, число оброблюваних записів, кількість розрахункових показників і їх розрядність, частоту звернення до масивів, місце знаходження ключових реквізитів у запису і інші.

Часові параметри характеризують частоту рішення задачі, час зчитування інформації з носія, час корегування масивів, час рішення задачі на ЕОМ, строки видачі результатної інформації користувачу та ін.

Параметри програмного забезпечення задачі включають об’єм програм і їх складність необхідний пам’яті для розміщення програми, час на відлагодження програм.

До економічних параметрів відносяться вартість розробки і експлуатації задач, а також трудовитрати.

Вказані параметри не тільки визначають витрати основних ресурсів на розробку і рішення задачі на ЕОМ, але і суттєво виливають на технологію її рішення. Так, наприклад, при незначних об’ємах вхідної інформації технологічний процес розв’язання задачі можна побудувати таким чином, щоб вхідні дані зчитувалися із вхідних масивів в повному обсязі в оперативну пам’ять, а потім оброблялися в заданому порядку. Якщо необхідно попередньо провести індексацію масивів чи зовнішньо їх сортування, а потім читати порціями із магнітних носіїв в оперативну пам’ять і обробляти. В іншому випадку оперативність результатної інформації потребує розв’язання задачі в діалоговому режимі чи реального часу.