- •1. Вказівки до вибору контрольних завдань, оформленню й виконанню контрольної роботи
- •Перелік тем контрольних завдань
- •Вуглеводи.
- •Вибір контрольних завдань
- •Змістовий модуль 1 вуглеводні
- •Тема 1: насичені та ненасичені вуглеводні
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Тема №2. Ароматичні вуглеводні
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Змістовий модуль 2 сполуки, що містять атоми оксигену Тема №3. Спирти та феноли
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Тема №4. Альдегіди і кетони
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Тема №5. Карбонові кислоти
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Тема №6. Естери. Жири
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Змістовий модуль 3. Вуглеводи
- •Тема 7. Прості і складні вуглеводи
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Змістовий модуль 4. Сполуки, що містять атоми нітрогену. Гетероциклічні сполуки.
- •Тема 8. Аміни, амінокислоти, білки
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Контрольні завдання
- •Тема 9. Гетероциклічні сполуки
- •Приклади розв’язання типових задач.
- •Контрольні завдання
- •Література
- •Навчальне видання
- •Харчова хімія
- •83050, М. Донецьк, вул. Щорса, 31.
- •83023, М.Донецьк, вул. Харитонова, 10.
Тема №5. Карбонові кислоти
Карбоновими кислотами називають сполуки, що містять у своєму складі карбоксильну групу − С = О
|
ОН.
Карбоксильна група визначає основність кислоти, а тому залежно від кількості карбоксильних груп розрізняють одноосновні (I,II,III,IV), двоосновні (V) і багатоосновні (VI) кислоти. За будовою вуглеводневого залишку розрізняють аліфатичні (жирні) насичені і ненасичені карбонові кислоти, кислоти ряду циклоалканів та ароматичні кислоти (I, II, IV,III ).
СН3 – СН2 – СООН CН2 = СН – СООН С6Н5СООН
Пропіонова кислота (I) Акрилова кислота (II) Бензенова
(пропанова кислота) (пропенова кислота) кислота (III)
С6Н11СООН СООН – СН2 – СН2 – СООН
Циклогексанкарбонова Бурштинова кислота (V)
кислота (IV) (бутандіова кислота)
СН2 – СООН
|
СН – СООН
|
СН2 – СООН
1,2,3 –Пропантрикарбонова кислота (VI).
Зверніть увагу на номенклатуру карбонових кислот, ізомерію, характерну для кожного виду карбонових кислот, способи добування, фізичні та хімічні властивості. Хімічні властивості карбонових кислот зумовлені наявністю карбоксильної групи і будовою вуглеводневого залишку. Зверніть увагу на взаємний вплив бензольного ядра і замісників, цим можна пояснити деяку різницю у властивостях ароматичних і аліфатичних кислот. Необхідно знати, що карбоксильна група – найбільш “окиснена” функціональна група.
У класі карбонових кислот розглядають також функціональні похідні, тобто похідні карбоксильної групи, а саме: ацилгалогеніди, ангідриди, аміди, нітрили тощо.
Гідроксикарбоновими, або гідроксикислотами, називають похідні вуглеводнів, які мають у молекулі два види фукнкціональних груп: гідроксильні – ОН та карбоксильні – СООН. Тому гідроксикислоти можна розглядати як гідроксильні похідні відповідних карбонових кислот.
Приклади розв’язання типових задач
Приклад 1. З якими сполуками: а) H2 (Ni); б) Са; в) СН3ОН (Н+); г) NH4OH рагуватиме пентанова кислота? Напишіть схеми відповідних реакцій, назвіть продукти цих реакцій.
Розв’язання. а) Пентанова кислота СН3–СН2– СН2–СН2–СООН містить у своєму складі залишок насиченого вуглеводню, тому така кислота не може приєднувати атоми Гідрогену; б), г) Карбонові кислоти взаємодіють з металами і амоніаком з утворенням солей:
2СН3(СН2)3СООН + Са (СН3(СН2)3СОО)2 + Н2.
СН3(СН2)3СООН + NH4OH СН3(СН2)3СООNH4 + Н2О.
в) Спирти за наявності сильних мінеральних кислот утворюють з карбоновими кислотами естери карбонових кислот:
[Н+]
С
Н3(СН2)3СООН
+ СН3ОН СН3(СН2)3СООCН3
+ Н2О.
Приклад 2. Отримайте бутанову(масляну) кислоту з 1-бромпропану (за допомогою нітрильного синтезу). Напишіть схеми реакцій масляної кислоти з:
а) Магній гідроксидом;
б) Фосфор пентахлоридом ;
в) етанолом у присутності концентрованої сульфатної кислоти.
Назвіть отримані сполуки.
Розв’язання. Нітрили карбонових кислот утворюються при дії солей синільної кислоти на галогенопохідні вуглеводнів. Кислоти утворюються шляхом гідролізу отриманих нітрилів: при нітрильному синтезі утворюються кислоти, що містять на один атом Карбону більше, ніж вихідні галогенопохідні, тобто відбувається нарощування ланцюга з атомів Карбону:
а
)
при взаємодії бутанової кислоти з Магній
гідроксидом утворюються сіль і вода:
б) при взаємодії з PCl5 утворюються хлорангідриди карбонових кислот:
в)
при взаємодії кислот зі спиртами в
присутності концентрованої сульфатної
кислоти утворюються складні ефіри -
реакція естерефікації.
