- •Лекція № 4 писемне мовлення. Документ – основний вид офіційно-ділового стилю”
- •Особливості писемного мовлення.
- •2. Документ та його функції.
- •3. Вимоги до укладання та оформлення документів.
- •4. Критерії класифікації документів.
- •Реквізит – елемент документа.
- •Вимоги до змісту та розташування реквізитів
- •6. Вимоги до тексту документа. Стандартизація тексту документів.
- •7. Оформлення сторінки. Титульна сторінка
- •8. Членування тексту: рубрикація, абзац
- •9. Написання цифр та символів. Таблиці.
- •Оформлення таблиць
- •10. Скорочення в текстах документів
- •11. Правила набору текстів. Оформлення заголовків,підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту Правила набору текстів на комп'ютері.
- •12. Оформлення приміток, додатків, підстав до тексту
- •13. Покликання до тексту та правила їх оформлення
- •14. Розпізнавання істинних і підроблених документів
- •15. Мовний етикет у писемному професійному спілкуванні
9. Написання цифр та символів. Таблиці.
Записуючи у тексті документа цифри, потрібно дотримуватися правил:
цифри від слів відокремлюються проміжком, але букви, що входять до складу словесно-цифрових позначень, не відокремлюються від цифр, наприклад квартира 79а , справа 56В;
багатозначні числа розбиваються на класи по три цифри справа наліво і відокремлюються одна від одної проміжком в один знак. Чотиризначні числа не поділяються на класи: 11 616; 2010.
із відмінковими закінченнями потрібно писати порядкові числівники, наприклад: 7-а симфонія, 2-е видання, 4-ий том; Але якщо порядкові числівники позначуються римськими цифрами, то вони пишуться без відмінкових закінчень: ІІ ґатунок;
складні прикметники, першою частиною яких виступає числівник, позначуваний цифрою, пишуться без відмінкових закінчень: 2-ступеневий, 7-поверховий;
числа до десяти варто писати у текстах словами, а після десяти – цифрами: шість моніторів, 159 студентів;
десяткові дроби слід записувати через кому, наприклад: 2,8; 8,45;
прості дроби записуються через скісну риску, наприклад: 3/5; 6/9;8/53; 7/8;
у змішаних дробах ціле число відділяють від дробової частини інтервалом в один знак: 2 3/5;
римські цифри від слів відокремлюють проміжком: ХХІ століття;
знаки № (номер), § (параграф), ° (градус) від цифри відокремлюються інтервалом: № 35, § 15, 43 °. Слід пам’ятати, що знак «за Цельсієм» (С) пишеться разом із знаком «градус»: 37,2 °С;
знаки % (відсоток), '(хвилина), " (секунда) пишуться із цифрою разом, наприклад: 35%, 4', 56";
від цифр відокремлюються проміжком в один знак такі знаки: + (плюс),- (мінус), - х (множення). : (ділення), = (дорівнює);
знак граничного відхилення (±) із цифрою пишуть разом: ±0,53;
без проміжку від скорочених слів записуються цифри на позначення мір площі та об'єму, показники степеня, наприклад: м3 (метр кубічний), км²: (квадратний кілометр), 104;
-у хімічних формулах інтервал між цифрами і буквами не роблять.
Оформлення таблиць
Для зручності зіставлення показників і наочності цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць, що відповідають вимогам чинних нормативних документів. Нумерують таблиці, якщо їх більше однієї в документі, арабськими цифрами. Система нумерації може бути наскрізною (напр., «Таблиця 1»; «Таблиця 2» і т. д.) або індексаційною (окрім таблиць, що наводяться в додатках), і тоді номер складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (наприклад, «Таблиця 5.3» — третя таблиця п'ятого розділу).
При посиланні в тексті на таблицю в дужках пишуть скорочене слово «таблиця» і її повний номер: (див. табл. 2.1).
Назва таблиці визначає її тему й зміст і має бути точною, виразною, лаконічною й відповідати змістові таблиці. Якщо таблиця переноситься на інші сторінки, то там назву не повторюють, а пишуть: «Продовження табл. З» або «Закінчення табл. 2». Назву можна не давати, якщо таблиця не має самостійного значення, тобто потрібна під час читання основного тексту. У продовженні таблиці на наступних сторінках допускається заміна заголовків граф їх нумерацією арабськими цифрами. Нумерація граф і рядків таблиці застосовується й тоді, коли на них треба робити посилання в тексті документа.
Незакінчену таблицю нижньою горизонтальною лінією не обмежують.
Заголовки граф і рядків таблиці потрібно писати з великої літери, а підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки, інші розділові знаки не ставлять. Заголовки граф наводять переважно в Н. відмінку однини без довільного скорочення слів.
Множину застосовують:
— коли серед текстових показників графи є такі, що стоять у множині;
— коли значення заголовка передається лише в множині;
— коли слово в однині не вживається.
Залежно від розміру таблиці її розміщують:
— безпосередньо після тексту, до якого вона належить;
— на наступній сторінці;
у додатку.
Якщо в сусідніх рядках графи текст повторюється:
— його заміняють лапками (кількість лапок за кількістю слів), коли текст уміщується в один рядок;
— його заміняють словами «Те саме», які в разі подальшого повторення тексту заміняють однією парою лапок, коли текст не вміщується в один рядок;
– і повторюється також початкова частина тексту, а кінець тексту — змінна частина, то частину тексту, що повторюється, заміняють словами «Те саме», але якщо є горизонтальні лінійки, то текст слід повторювати. :
Але не дозволяється заміна лапками:
1) цифр і знаків;
2) позначень одиниць величин;
3) буквених абревіатур;
4) марок машин, механізмів, матеріалів і под.;,
5) скорочених позначень нормативних документів із номерами.
За відсутності відомостей ставлять три крапки (...) або пишуть: «Немає відом.». Якщо явище не спостерігається, тобто немає й не буде можливості проставити в комірці таблиці відомості; то ставлять тире. Залишати комірку порожньою не дозволяється.
Якщо треба пояснити чи доповнити якісь табличні дані, роблять підтабличні примітки, що можуть бути пов’язані з таблицею або за допомогою знака виноски, або за допомогою заголовка «Примітка».
