7. Оформлення сторінки. Титульна сторінка

Організаційно-розпорядчі документи оформляють на папері формату А4 (297x210) та А5 (148x210) (згідно з ГОСТ 9327). Можна використовувати папір формату А3 (297x420 мм) – для оформлювання документів у вигляді таблиць та А6 (105x148 мм) – для резолюцій.

Для зручності з обох боків сторінки залишають вільні поля або береги: ліве — 30 мм (воно використовується для резолюцій та інших позначок, а також дає можливість вільно читати текст підшитого до справи документа); праве — не менше 10 мм (це зберігає текст від пошкоджень. Також потрібно мати на увазі, що праворуч рядки тексту закінчуються на неоднаковій відстані від краю аркуша, оскільки в ділових паперах, як правило, уникають переносу слів. Проте лінія правого поля не повинна бути аж надто ламаною); верхнє — 20 мм (на ньому розміщуються відмітки діловода); нижнє — 20 мм (для формату А4) і 16 мм (для формату А5).

Текст документів, оформлених на папері формату А4, треба друкувати через 1,5 міжрядкового інтервалу, а формату А5 – через 1-1,5 міжрядкового інтервалу.

Реквізити документа (крім тексту), що складаються з кількох рядків, друкують через 1 міжрядковий інтервал. Складові частини реквізитів «Адресат», «Гриф затвердження», «Гриф погодження» відокремлюють одну від одної 1,5-2 міжрядковими інтервалами.

Назву виду документа друкують великими літерами.

Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів (крім тексту) – 73 мм (28 друкованих знаків).

На бланку друкується тільки перша сторінка документа, а наступні — на чистих аркушах паперу (аркуші повинні мати той самий розмір і папір тієї ж якості, що й папір, на якому надруковано бланк). Якщо текст документа займає більше однієї сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не менше двох рядків тексту. В документах не повинен:

1. відриватися один рядок тексту чи слово від попереднього абзацу;

1. починатися один рядок нового абзацу на сторінці, що закінчується; у цьому разі краще розпочати новий абзац повністю на наступній сторінці;

3) ставитися перенос у слові на межі сторінок; у таких випадках слово слід перенести на нову сторінку.

Тексти документів постійного зберігання друкують з одного боку аркуша, документи зі строком зберігання до 5 років можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.

Нумерація сторінок. У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої.

Якщо текст документа друкується з одного боку аркуша, то номери проставляються посередині або в правому кутку верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм від краю без слова “сторінка” та розділових знаків.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки позначаються у правому верхньому кутку, а парні — у лівому верхньому кутку аркуша.

Титульна сторінка — це перша (зрідка третя) сторінка книги, навчального посібника, словника, наукової роботи, реферату, що містить відомості про автора, тему, призначення, місце й рік видання, назву видавництва та ін. Титул є симво­лом і виступає засобом початкового знайомства з працею, тому важливо, щоб на ньому було зафіксовано відомості, що характеризують її.

Титул може містити такі елементи:

1. прізвище й ініціали автора;

2. назву установи, від імені якої видається праця;

3. заголовок, що характеризує тему;

4. підзаголовок, спрямований на уточнення тематики;

5. рік видання (написання);

6)серію, до якої належить друкована праця;

7. вказівку про тип видання (рекомендації, посібник тощо);

8. номер частини, тому, випуску;

9. черговість видання, починаючи з другого;

10) вказівку на мову-джерело, з якої перекладено працю, прізвище перекладача й редактора перекладу;

11) прізвище автора вступної статті або післямови, укладача коментарів; 12) рекомендації відповідних установ («Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник»; «Затверджено до друку вченою радою Тернопільського державного економічного університету» тощо).

У наукових або методичних збірниках статей прізвища авторів на титулі не за­значають, а друкують перед статтею або після неї.

Якщо праця створена колективом авторів, то їх прізвища зазначають на звороті титульної сторінки перед анотацією або в передмові, де можуть чітко окреслювати­ся ті частини, які написані певним автором.

На звороті титульної сторінки можуть також зазначатися:

1. вказівка, яким виданням є книга;

2. відомості про ухвалу вченої ради тощо;

3. повідомлення про матеріали, на основі яких укладено книгу;

4) вихідна (перша) назва книги, що в іншому виданні вийшла зі зміною заго­ловка;

5. вказівка про присудження автору почесного звання за цей твір;

6. повідомлення про додатки або фотоматеріали на вкладних аркушах;

7. відомості мовою оригіналу про видання, що є основою для перекладача (місце видання, назва видавництва тощо).

Традиційно відомості на титульній сторінці оформляються посередині аркуша.

Якщо титул починається з ініціалів та прізвища автора, то їх пишуть на межі верхнього поля.

Назва книги пишеться великими буквами на 30-му інтервалі від верхнього зрізу сторінки. Якщо заголовок складається з кількох рядків, то кожний рядок пишеться через два інтервали.

Назва видавництва, місце і рік видання пишуться на межі нижнього поля мале­нькими літерами.