11. Правила набору текстів. Оформлення заголовків,підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту Правила набору текстів на комп'ютері.

Під час набору текстів потрібно вра­ховувати численні типографічні традиції, які утвердилися задовго до появи комп'ю­терів.

В українськомовному наборі пробіл обов'язково треба ставити:

а) після, а не до таких розділових знаків, як кома, крапка, крапка з комою, двокрапка, тире, знак оклику, знак питання, трикрапка (,.;: — !?...), а також закриваючої дужки і закриваючих «лапок»;

б) до, а не після відкриваючої дужки, відкриваючих «лапок» і три крапки на початку речення;

в) і до, і після довгого тире.

Не ставиться пробіл між дужкою чи «лапками» та будь-яким іншим розділовим знаком, крім довгого тире.

Нерозривний пробіл ставиться між ініціалами та прізвищем:

а) після географічних скорочень (м. Київ);

б) між знаками номера (№) і параграфа (§), а також числами, які до них належать;

в) усередині таких скорочень: і т. д., і т. п. тощо;

г) між внутрішньотекстовими пунктами і інформацією, яка йде після них, наприклад: 1) підручник із морфології; а) між підметом і присудком;

г) між числами і одиницями виміру, які до них належать, наприклад: 20 кг, а також це стосується і дат, наприклад: XX ст., 2005 р.;

д) перед довгим тире в середині речення (таким чином, цей розділовий знак відділяється пробілами з обох боків нерозривним ліворуч і звичайним праворуч);

є) між класами багатозначних чисел, починаючи з п'ятизначних;

є) після однобуквених прийменників та сполучників, особливо на початку ре­чення чи в заголовку.

Правила оформлення заголовків і підзаголовків.

Заголовок документа пи­шеться великими літерами. Він повинен бути не довшим ніж 40 знаків. Не дозво­ляється у заголовку переносити слова. Якщо заголовок великий, то його слід ді­лити (за змістом) на декілька рядків.

У документах заголовок пишеться з малої літери тоді, коли він розташованим після назви виду документа, а з великої літери, якщо передує їй. Текст від заголовка пишеться через 3—4 інтервали.

Заголовок розміщується посередині рядка або на початку рядка біля лівого поля. Крапка після заголовка не ставиться.

Не слід ставити в документі заголовок у кінці сторінки. Якщо немає місця для тексту, то заголовок разом з текстом краще перенести на наступну сторінку. Короткі заголовки пишуться з проміжком в один знак між буквами в межах од­ного слова, наприклад: П Л А Н

Підзаголовки у документах пишуть малими літерами без підкреслень. Від­стань між заголовком і підзаголовком повинна становити два інтервали, а від під­заголовка до тексту дорівнює трьом або чотирьом.

Прийоми виділення окремих частин тексту.

У документах або в наукових дослідженнях слід звертати увагу на терміни, що вживаються у тексті вперше. У цьому разі треба робити логічний чи смисловий наголос на використовуваний тер­мін або правило, теорему, визначення тощо, де він наявний. Наприклад:

Податки — система визначених відсотків, які вираховуються з відповідної оплати юридичних або фізичних осіб.

Для виділення у тексті окремих слів або частин цих слів (зрідка тексту) існує чо­тири способи:

1. ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ. За допомогою цього способу виділяють окремі слова

2. Урозрядку оформляються окремі слова й короткі фрази. Якщо слово пишеться у розрядку, то після кожної літери в слові наявний проміжок в один знак, а між словами й текстом роблять відступ у 2—3 знаки, щоб виділити слова. Розділові знаки після слів у розрядку ставляться на відстані одного знака а кожне наступне слово починається через 2—3 знаки.

3. Підкреслення виступає найзручнішим способом виділення окремих слів і фраз. Лінію підкреслення починають під першою, а закінчують під останньою лі­терою слова, яке виділяють, включаючи лапки й дужки; розділовий знак, що стоїть пі­сля слова, не підкреслюють. Ціле речення треба підкреслювати суцільною рискою, починаючи від першої літери й закінчуючи останньою літерою речення.

4. Курсивом виділяються слова, речення, частини тексту. Цим способом здебільшого користуються, коли текст набирають на комп'ютері.