1. Функції сім’ї:

Функції сім’ї склалися на природній і соціальних засадах і наповнювалося певним змістом впродовж розвитку суспільства.

• Біологічна (репродуктивна)

• Виховна (соціальна)

• Економічна

• Комунікативна

• Експресивно – рекреаційна

• Етнічного відтворення

1.2 Функції сім’ї

Біологічна функція пов’язана у першу чергу із зародженням, ембріональним розвитком і народженням дитини. На перший погляд виконання цієї функції випливає з природних процесів, фізіологічних взаємовідносин чоловіка й жінка. Ще російський поет О.С.Грибоєдов вустами одного із героїв комедії «Горе з розуму» писав:

Чтоб иметь детей,

Кому ума недоставало!

Однак уже на першому етапі виконання біологічної функції – зародження дитини потрібна висока відповідальність і генетична обізнаність батьків. Зародження дитини у стані, коли організм батька або матері 9чи обох) вражений канцерогенними речовинами (алкоголь, наркотичні препарати, інші хімічні сполуки) і викликає мутацію (зміни) генно - хромосомних систем, які є носіями задатків, може негативно вплинути на подальші процеси фізичного і психічного розвитку дитини. У скарбах народної педагогіки задовго до появи генетики як науки, на основі багаторічного досвіду формувались і передавалися із покоління в покоління слушні застереження: категорично заборонялося молодим батькам вживати спиртне, а тим більше матерям палити цигарки та ін.

Ще більше зростає відповідальність батьків (у першу чергу матері) за виконання біологічної функції, коли дитина знаходиться у стані ембріонального розвитку. Вона – частина організму матері. Кожна дія жінки ( фізичні навантаження, харчування, психічний сан, вживання ліків, особливості взаємин з оточуючими) так чи інакше відбивається на стані розвитку маляти. А це вимагає і належної культури поведінки, знань з медицини, валеології, фізіології.

Народження дитини – велике і святе таїнство. Перший плач дитини, прикладання її до материнських грудей – незамінне джерело розвою почуттів материнства, які є запорукою подальшого розвитку творіння батьків.

Важливе місце у діяльності сім’ї посідає соціальна функція. Вона може бути реалізована шляхом створення оптимальних умов для соціального розвитку дитини, посилення відповідальності батьків за її виховання.

Створення сприятливих умов для появи морально – духовних джерел соціального успадкування. Адже окрім біологічного успадкування важливим чинником становлення юної особистості є соціальне успадкування: дитина засвоює певні моральні норми поведінки (чесність, справедливість, доброту, щирість, доброзичливість, охайність та ін), під впливом оточуючих формуються її характер, звичка. Якраз до 6-7 років формуються в дитині основні моральні якості. Тому батьківська школа любові, добра, порядності, чесності, щирості й багатьох інших добро чинностей – найперший і найголовніший університет становлення особистості дитини, її соціального зростання. І відповідальності батьків за належне виконання соціальної функції особливо висока. А.С.Макаренко, звертаючись до батьків, говорив: «Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти – це майбутні батьки й матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами , з хорошими батьками і матерями. Але це – не все: наші діти – це наша старість. Правильно виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це – наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною»

Певне місце у системі сімейного виховання займає економічна функція. Вона пов’язана із соціальною і передбачає створення матеріальних умов для достатнього забезпечення своїх дітей помешканням, одягом, харчуванням, необхідними засобами для гри, навчання, розваг. Тут має домінувати , по перше, почуття відповідальності молодих батьків за створення власною працею належних економічних умов для забезпечення життя своєї дитини, аби не перекладати це на суспільство, державу. По друге, матеріальна забезпеченість дітей має бути співвідносною з конкретними можливостями сім’ї не сприяти розбещенню молодого творіння. До того ж діти з раннього яку мають залучатися до продуктивної обслуговуючої праці, до планування і використання сімейного бюджету. Батьки повинні постійно дбати про формування діяльності і відповідальної особистості і будь – що уникати появ споживацьких поглядів та вчинків.

• З метою закріплення проаналізуємо державний документ

З Концепції школи нової генерації –

Українська національні школи – родини.

Проблеми у родині:

• підготовка дітей до життя в с-ві;

• навчання дітей;

• захист їхніх інтересів;

• передача із покоління в покоління культурних і духовних цінностей;

• забезпечення якісних стандартів догляд за дітьми і надання допомоги дітям, які її потребують;

• особлива увага інтересам дітей на юридичній основі;

«Декларація родини»:

Ст. 1. Наша дитина і ми – як люди – маємо рівні права.

Ст. 2. Найкращій батько – є раб і не господар, а людина, яка має ті самі права, що й всі люди.

Ст. 3. Найкраще, що ми можемо дати дітям, - це приклад того, що цілком нормально проявити турботу про свої власні почуття, потреби й уявлення і бути щасливим.

Ст. 4. У сім’ї повинен бути куточок чи кімната «Я сам», де кожний член сім.ї може бути в Ноосферу, отримати енергетику Космосу, настроїти мозок на добрі справи.

Ст. 5. Сім’я з повагою шанує історію свого роду як по лінії батька, так і по лінії матері.

Ст. 6. Діти повинні шанувати старших, звертаючись до них на Ви, бо вони мають більший досвід. Більше знань, знають, як жити в злагоді з природою, як вижити.

Ст. 7. Якщо дитина погано вихована, то вина за це в першу чергу лягає на батьків.

Ст.8. Батьки для дітей – моральний приклад поведінки і взірець у житті.

Ст. 9. Учителів потрібно поважати й любити не менш батьків.

Українці – родинно – зорієнтована нація з поглядом, спрямованим на дитину, родину, рід, народ.