- •14.Електромагнітна взаємодія
- •16. Принцип суперпозиції полів Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •17. Фізичні властивості твердих тіл та ріди.
- •18. Маса. Вага.
- •20. Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона
- •24. Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •25. Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •26 Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •29. Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •30. Третій закон Ньютона: закон дії та протидії Формулювання: сили, що виникають при взаємодії тіл, є рівними за модулем і протилежні за напрямом, та прикладені до різних тіл
- •35. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині
- •36. Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення
- •37. Момент інерції твердого тіла. Моменти інерції тіл найпростішої форми
- •38. Теорема Штейнера
- •55. Момент сили. Плече сили.
- •56. Правило важилів Архімеда.
- •58. Закон Паскаля
- •60. Принцип дії гідравлічного пресу.
- •61. Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •62.. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •64. Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в'язкості.
- •65. Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб
- •66.Визначення коефіцієнту в'язкості.
- •68. Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць
- •69.Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул
- •71. Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •72.Рівняння Клапейрона
- •73. Ізопрцеси. Закон Бойля-Маріота
- •74. Закон Гей-Люссака.
- •76. Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •79. Внутрішня енергія ідеального газу
- •85.Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •87. Барометрична формула.
- •88. Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •89. Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •90. Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •91 Питома теплота плавлення та пароутворення
- •112. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •113.П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •114.Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •115.Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •117.Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •118.Енергія плоского конденсатора
- •119. Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •120.Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •121.Провідність та питомий опір речовини.
- •122.Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •123.Закон Джоуля-Лєнца. Кількість теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом, пропорційна силі струму, напрузі і часу проходження струму через провідник.
- •124.Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •125. Перше правило Кірхгофа
- •Перше правило Кірхгофа є наслідком закону збереження заряду. Для неперервно розподілених струмів у просторі воно відповідає рівнянню неперервності. Друге правило Кірхгофа
- •134.Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •135 .Електронна лампа тріод
16. Принцип суперпозиції полів Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
Принцип суперпозиції – один з законів фізики. Формулювання: результат впливу на частинку кількох зовнішніх сил є просто сума резульаттів впливу кожної із сил.
Найбільш відомий принцип суперпозиції в електростатиці, в якій він стверджує, що електростатичний потенціал, який створюється в даній точці системою зарядів, є сума потенціалів окремих зарядів.
Електродинамічний принцип суперпозиції не є непорушним законом природи, а є усього лише наслідком лінійності рівнянь Максвелла, тобто рівнянь класичної електродинаміки. Тому, коли ми виходимо за межі застосовності класичної електродинаміки, цілком варто очікувати порушення принципу суперпозиції.
Отже, електричне поле системи зарядів дорівнює сумі полів, створюваних кожним зарядом окремо, під час відсутності інших зарядів:
17. Фізичні властивості твердих тіл та ріди.
Тверде́ ті́ло — це агрегатний стан речовини, що характеризується стабільністю форми. Атоми твердих тіл здійснюють теплові коливання в околі рівноважних положень. Розрізняють кристалічні і аморфні тверді тіла. Кристали характеризуються наявністю просторової періодичності в розміщенні рівноважних положень коливань атомів, тобто, наявністю кристалічної гратки. Атоми аморфних твердих тіл коливаються поблизу хаотично розміщених точок. Розрізняють тверді тіла з ковалентним, іонним, металічним тощо зв’язком між атомами. Електричні, магнітні і деякі інші властивості твердих тіл визначаються переважно характером руху валентних електронів його атомів. В зв’язку з цим тверді тіла поділяються за електричними властивостями на діелектрики, напівпровідники і метали; за магнітними - на діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики. Тверді тіла вивчає окрема область фізики — фізика твердого тіла. Виділяють три основних групи фізичних властивостей. Механічні властивості зв'язують механічні напруження і деформації тіла, які відповідно до результатів широких досліджень механічних і реологічних властивостей твердих тіл До термічних відносять властивості, які виявляються у вугіллі під впливом теплових полів, а до електромагнітних – властивості, які виявляються при впливі на вугілля електричних, магнітних полів і електромагнітних коливань. До електромагнітних властивостей умовно можна віднести радіаційні, котрі проявляються при впливі на вугілля потоків мікрочастинок або електромагнітних хвиль значної жорсткості (рентгенівські, гамма-промені). Фізичні властивості вугілля зумовлені їх хімічним складом, структурою і надмолекулярною організацією.
Рідина – конденсований агрегатний стан речовини, проміжний між твердим та газоподібним. Фізичне тіло, якому притаманна:
а) плинність на відміну від твердого тіла; б) достатньо мала зміна об’єму (при зміні тиску й температури), на відміну від газу.
Збереження об’єму, густина, показник заломлення, теплота плавлення, в’язкість – властивості, які зближують рідини з твердими тілами, а незбереження форми – з газами. Для рідин характерний ближній порядок розташування молекул. Взаємодія між молекулами рідини здійснюється Ван дер Ваальсовими і водневими зв’язками. Рідини, крім розсолів та зріджених металів, погані провідники електричного струму.
Плинність рідин пов’язана з періодичним “перестрибуванням” їхніх молекул з одного рівноважного положення в інше. Частинки рідини (зазвичай молекули або групи молекул) можуть вільно переміщуватися по всьому її об'єму, але сила взаємного притягання не дозволяє частинкам залишати цей об'єм. Об'єм рідини залежить від температури і тиску і є постійним за даних умов.
