- •14.Електромагнітна взаємодія
- •16. Принцип суперпозиції полів Принцип суперпозиції для гравітаційного та кулонівського поля.
- •17. Фізичні властивості твердих тіл та ріди.
- •18. Маса. Вага.
- •20. Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона
- •24. Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •25. Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •26 Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •30. Третій закон Ньютона: закон дії та протидії Формулювання: сили, що виникають при взаємодії тіл, є рівними за модулем і протилежні за напрямом, та прикладені до різних тіл
- •29. Імпульс мт та повний імпульс механічної системи. Закон збереження імпульсу.
- •35. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині
- •36. Поступальний та обертальний рухи твердого тіла (тт). Кутова швидкість та кутове прискорення
- •37. Момент інерції твердого тіла. Моменти інерції тіл найпростішої форми
- •38. Теорема Штейнера
- •55. Момент сили. Плече сили.
- •56. Правило важилів Архімеда.
- •58. Закон Паскаля
- •60. Принцип дії гідравлічного пресу.
- •61. Гідродинаміка. Теорема про неперервність течії.
- •62.. Рівняння Бернуллі та його наслідки
- •64. Рух реальної рідини. Сили внутрішнього тертя, коефіцієнт в'язкості.
- •65. Рух рідини по трубах. Пропускна спроможність труб
- •66.Визначення коефіцієнту в'язкості.
- •68. Предмет дослідження молекулярної фізики. Будова речовин. Визначення вуглецевих одиниць
- •69.Моль речовини. Число Авогадро. Характерний розмір молекул
- •71. Шкала Цельсія та абсолютна шкала температури.
- •72.Рівняння Клапейрона
- •73. Ізопрцеси. Закон Бойля-Маріота
- •74. Закон Гей-Люссака.
- •76. Парціальний тиск. Закон Дальтона.
- •79. Внутрішня енергія ідеального газу
- •85.Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
- •87. Барометрична формула.
- •88. Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •89. Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •90. Теплові властивості реальних середовищ. Температурна діаграма процесу нагрівання речовини.
- •91 Питома теплота плавлення та пароутворення
- •112. Вплив речовини діелектрика на електричне поле
- •113.П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •114.Поведінка провідників в електричному полі. Електроємність провідників. Одиниці вимірювання електроємності.
- •115.Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори).
- •117.Паралельне та послідовне з’єднання конденсаторів.
- •118.Енергія плоского конденсатора
- •119. Постійний електричний струм. Середня швидкість спрямованого руху електронів.
- •120.Густина струму. Закон Ома у локальній формі.
- •121.Провідність та питомий опір речовини.
- •122.Електроопір лінійних провідників. Закон Ома для ділянки кола.
- •123.Закон Джоуля-Лєнца. Кількість теплоти, що виділяється в провіднику зі струмом, пропорційна силі струму, напрузі і часу проходження струму через провідник.
- •124.Паралельне та послідовне з’єднання резисторів.
- •125. Перше правило Кірхгофа
- •Перше правило Кірхгофа є наслідком закону збереження заряду. Для неперервно розподілених струмів у просторі воно відповідає рівнянню неперервності. Друге правило Кірхгофа
- •134.Електровакуумна лампа діод. Вольт-амперна характеристика вакуумного діоду.
- •135 .Електронна лампа тріод
85.Теплоємність газу за сталого об’єму та сталого тиску.
Кількість теплоти поглинутої тілом при зміні його стану залежить не лише від його початкового та кінцевого станів, зокрема, від його початкової та кінцевої температури, але і від способу, в який було здійснено перехід від початкового до кінцевого стану. При нагріванні за сталого об’єму (V=const, ізохоричний процес) уся підведена до тіла теплота йде на збільшення його внутрішньої енергії, тоді як при нагріванні за сталого тиску (P=const, ізобаричний процес) на збільшення внутрішньої енергії тіла йде лише частина підведеної до тіла теплоти, оскільки інша частина йде на виконання роботи розширення тіла. Отже, CP завжди більше за CV. Для твердих тіл і рідин різниця між CP та CV незначна, оскільки зміни їх об’єму при нагріванні невеликі
Для газів, розріджених настільки, щоб їх можна було вважати ідеальними, різниця молярних теплоємностей
CP - CV = R,
де R – універсальна газова стала, що дорівнює 8,314 Дж/(моль∙K) . Відповідно до класичної теорії теплоємності ідеальних газів для одноатомного газу теплоємність CV = 3R/2, для газу, що складається із двоатомних молекул, CV =5R/2, а для ідеального газу багатоатомних жорстких молекул CV =6R/2.
86.Закон Дюлонга-Пті визначає питому теплоємність твердого тіла за формулою
де c - питома теплоємність, R - універсальна газова стала, M - молярна маса.Закон Дюлонга-Пті справедливий при температурах вищих за температуру Дебая.
Щоб підвищити температуру потрібно збільшити кінетичну енергію руху кожного із атомів твердого тіла. Однак, внаслідок сильної взаємодії атомів між собою, збільшення кінетичної енергії потребує рівного за величиною збільшення потенціальної енергії. Тому теплоємність твердого тіла вдвічі більша за теплоємність ідеального газу.
Закон Дюлонга-Пті можна переписати для теплоємності твердого тіла у вигляді:
,
де С - теплоємність, kB - стала Больцмана, N - число атомів у кристалі.Для справедливості закону Дюлонга-Пті необхідно, щоб енергії теплового руху вистачало для збудження всіх можливих типів коливань у твердому тілі. При низьких температурах закон Дюлонга-Пті не діє.
87. Барометрична формула.
Барометрична формула — формула, за якою визначають залежність тиску або густини газу від висоти. Ця залежність зумовлена дією поля тяжіння Землі і тепловим рухом молекул газу (повітря). Барометричну формулу такого вигляду:
,
де p0 — тиск на нульовому рівні (на рівні вибою в газових свердловинах, біля поверхні Землі або на рівні моря), Па;
p — тиск на висоті h, м над цією поверхнею, Па;
Записана барометрична формула є наближеною: при виведенні її не враховано залежності g i T від висоти, відхилення газу від ідеального газу тощо. Нею можна користуватися для визначення атмосферного тиску до висоти 11 км Зміну тиску нерухомого стовпа газу у свердловині розраховують за уточненою барометричною формулою Лапласа-Бабіне:
Барометричну формулу з певним обмеженням можна використати для визначення розподілу кількості колоїдних частинок по висоті рідинної або газової дисперсної системи, на які діє поле тяжіння.
