2.5 Параметри транспортних систем

Транспортна система характеризується трьома основними параметрами: завдання, структура, організація.

Завдання – або потреба (вимога) у переміщенні об’єктів. Завдання на перевезення визначається потребами клієнтури і характеризується:

- видом та кількістю транспортної маси;

- пунктом відправлення та призначення транспортної маси;

- терміном реалізації перевезень.

Структура – це вид і кількість елементів, які визначають технічне оснащення і обслуговуючий персонал системи. Структура характеризує будову (архітектуру, топологію) системи і дає загальний опис елементів, з яких складається система, а також взаємозвязок між ними. При цьому розрізняють організаційну і технічну структуру.

Під організаційною структурою розуміють форму розподілу задач і повноважень по формуванню рішень між людьми, які утворюють структурні підрозділи системи. Приклади організаційних структур: структура управління залізничним транспортом України (рис. 2.2), структура управління залізничною станцією або іншим структурним підрозділом.

Технічна структура – сукупність елементів, що приймають участь у технологічному процесі функціонування системи. Приклади технічної структури: топологія мережі, схема залізничного вузла, станції (рис. 2.3).

Організація. Вимоги на перевезення, визначені завданням, повинні бути ефективно реалізовані, що вимагає підготовки відповідного плану взаємодії елементів системи у часі, тобто організації. У самому загальному вигляді план організації роботи системи відповідає на питання: хто, що, коли і де повинен робити. Для пояснення, що мається на увазі під взаємодією, розглянемо приклад.

Треба перенести важку балку групою робітників. Взаємодія людей полягає у синхронізації: моменту підйому, під час руху (напрямок, швидкість), моменту опускання. Чим більш точно синхронізовані їх дії, тим менші витрати праці потрібні для перенесення балки, або тим більшу балку вони зможуть перенести. Слід підкреслити, якщо витрати на реалізацію завдання більші, ніж сума витрат при незалежних діях елементів, – це ознака того, що елементи взаємно заважають один одному – протидіють ( лебідь, рак і щука). Чим краще взаємодіють елементи, тим менші витрати на реалізацію завдання.

У транспортній системі організація перевезень підпорядкована графіку руху поїздів а також технологічними процесами роботи станцій. Послідовність елементів технологічного процесу повинна бути синхронізована у часі. Це приведе до min простою поїзда, тобто до min витрат.

Таким чином, транспортну систему можливо визначити як організовану сукупність елементів. А основою взаємодії елементів є технологія процесу перевезень. Основна задача полягає у визначенні оптимальних (за вибраним критерієм) параметрів: технічної структури, організаційної структури та організації роботи. Для цього потрібно робити відповідні дослідження.

2.6 Типи транспортних систем

У загальному випадку, враховуючи вид об’єктів, які є предметами транспортування, можна розрізнити два випадки.

1. Об’єкти, у переміщенні яких зацікавлене суспільство. Такі перевезення піддаються управлінню з точки зору досягнення певних суспільних потреб. Як правило, критерієм ефективності постають витрати у сукупності на всі перевезення:

∑М_і·С_і → min,

де М_і – транспортна маса;

С_і – собівартість перевезення одиниці транспортної маси окремої відправки.

При цьому вирішуються такі задачі:

- раціональне закріплення поставників і споживачів;

- розподілення потоків за маршрутами з урахуванням завантаження окремих елементів;

- виключення зустрічних перевезень.

Подібні задачі вирішуються транспортом загального користування, який отримав назву нормативна система.

2. Об’єкти переміщуються самостійно, і переміщуються між тільки їм відомими пунктами за індивідуально визначеними маршрутами. Ці об’єкти поводять себе на свій розсуд, виходячи з особистого розрахунку. Критерії можуть бути різні (min час, шлях, витрати чи, навіть, якість дороги, її естетичний вигляд). Такі об’єкти також являють транспортну систему, яка отримала назву дескриптивна система, її представляють приватні транспортні засоби.

Функція мети може бути визначена як R_i → min,

де R_і – значення критерію окремого об’єкта.

На перший погляд, при R_i = min, отримаємо ∑R = min, але при цьому випускаємо з виду взаємодію об’єктів між собою. Наприклад, якщо кожний об’єкт бажає здійснити поїздку за мінімальний час (t → min), то збільшення потоку на трасі приводить до значного зростання кожного t_і і величини ∑t. У нормативній системі ми могли б регулюванням зменшити ∑t.