1.4 Типи систем

У науці виділяють 4 відокремлені системні напрямки:

1. Структурний (хімія, фізика, математика).

2. Системний (системотехніка, кібернетика).

3. Економіко-організаційний (економіка, управління, організація виробництва).

4. Загально-філософський (розглядання системи у плані логічних категорій „частина – ціле”).

Транспортні системи відносяться до економіко-організаційного напрямку.

2 Транспортний процес як система

2.1 Транспорт як галузь суспільного виробництва

Термін транспорт походить від латинського слова transporto, що означає перевозити, переносити, переміщувати. В цьому полягає суть транспорту – переміщувати у просторі речовини, предмети, людей. Розглянемо роль цього процесу у житті людини, діяльності суспільства, існування держави.

Як відомо, діяльність людини поділяється на дві сфери: матеріального і нематеріального виробництва. Маркс і Енгельс про це говорять: ”Крім видобувної промисловості, обробної промисловості та хліборобства існує ще четверта сфера матеріального виробництва – це транспортна промисловість, все рівно, перевозить вона людей чи вантажі”. І сучасна економічна наука не спростовує цього визначення. Таким чином, транспорт відноситься до сфери матеріального виробництва.

На відміну від перших трьох галузей сфери матеріального виробництва, транспорт не виробляє нових матеріальних продуктів, а тільки переміщує продукцію, створену в інших галузях матеріального виробництва. Транспорт відносять до сфери матеріального виробництва завдяки наступному. По-перше, транспорт безпосередньо приймає участь у процесі виробництва матеріальних благ, і є складовою частиною будь-якого виробництва (технологічний транспорт). По-друге, транспорт продовжує процес виробництва у сфері обігу, оскільки „товар тільки тоді готовий до споживання, коли він доставлений споживачу”.

Наприклад ліки, що доставлені невчасно, не мають жодної цінності.

Першу задачу вирішує транспорт незагального користування, або промисловий, відомчий транспорт, який належить конкретному підприємству або галузі. Другу задачу вирішує транспорт загального користування, до якого і належить магістральний залізничний транспорт. Транспорт загального користування виконує в державі важливі економічні, політичні, соціальні, культурні і оборонні функції.

Цей транспорт згідно з законом України „Про транспорт” від 10.11.1994р „..є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях”. Головними завданнями підприємств і організацій транспорту є своєчасне, повне і якісне задоволення потреб у перевезеннях. При цьому необхідно забезпечувати:

- високу економічність роботи та зниження собівартості перевезень;

- скорочення термінів перевезень вантажів та пасажирів;

- безпеку руху транспортних засобів;

- виключення забруднення біосфери землі.

Інша особливість транспорту полягає в його продукції. Продукція транспорту являє собою завершене переміщення (перевезення) вантажів і пасажирів, і не має матеріального вираження, це, скоріше, філософське поняття. Вважається що продукція транспорту:

- виробляється і споживається одночасно, тобто існує тільки в процесі виробництва;

- її неможливо заощадити або резервувати про запас.

Ці особливості продукції транспорту ускладнюють управління транспортною галуззю, оскільки запас продукції створити неможливо, а в умовах коливання обсягів перевезень потрібно мати доцільні, економічно обґрунтовані резерви провізної та пропускної здатності, що являє собою складну інженерно-технічну задачу, яка на сьогодні не вирішена.