2.2. Види та форми планів

Під час планування виховної роботи педагогу-організатору необхідно обрати оптимальний варіант змісту, форми і структури плану роботи на навчальний рік або семестр.

У практиці роботи педагога-організатора найчастіше використовуються такі види планування: перспективне, календарне, поточне.

Перспективне планування передбачає складання плану роботи на тривалий період часу. Наприклад, проектується робота на поточний рік, причому передбачається внесення коректив до плану відповідно до зміни цілей і завдань навчального закладу (додаток 1). В перспективному плані виховної роботи зазначаються форми проведення виховних заходів та самі виховні заходи без посилання на конкретну дату та виконавців.

Календарне планування передбачає план діяльності педагога-організатора та учнівського колективу на семестр, місяць, тематичний тиждень тощо (додаток 2). Календарне планування передбачає детальне визначення дат та відповідальних осіб. Календарний план після затвердження директором навчально-виховного закладу змінам не підлягає.

Планування тематичного періоду в роботі педагога-організатора дозволяє спланувати чітку та ефективну діяльність, як власну, так і активу ШУС, під час виконання виховних завдання певного періоду (тиждень безпеки руху, тиждень зимових свят, Шевченківські дні тощо). Слід відрізняти тиждень позакласної діяльності від тематичного тижня з позаурочної діяльності, яку планують та проводять вчителі-предметники (тиждень права, математики, української філології тощо). В ці тематичні періоди педагог-організатор виконує певну діяльність, але не несе повної відповідальності, як за роботу під час тематичного тижня з позаурочної діяльності (додаток 3). Слід звернути увагу на те, що зазвичай починається і закінчується тематичний період лінійками. Також наприкінці періоду бажано провести масовий захід.

Поточне планування передбачає складання плану підготовки і проведення конкретного заходу. Поточного планування потребують тематичні тижні та великі масові заходи (фестивалі, свята, урочисті лінійки, акції тощо) в яких приймає участь велика кількість осіб. Конкретне планування масового заходу відбувається за системою підготовки і проведення колективної творчої справи (КТС), схему якої викладено за А. М. Лутошкіним (додаток 4).

Форма плану роботи обирається відповідно до методичних рекомендацій. В його основу має бути покладено:

1.  Аналіз діяльності педагога-організатора за минулий рік. В цьому розділі педагог-організатор має провести моніторинг ефективності виховної роботи за минулий рік (результати анкетування учнів, класних керівників, батьків тощо); проаналізувати стан роботи з обдарованими дітьми та дітьми, схильними до девіантної поведінки; охоплення дітей позашкільною освітою.

2. Мета та завдання діяльності педагога-організатора в новому навчальному році витікають з мети та завдань роботи навчально-виховного закладу, але повинні мати специфічні завдання, спрямовані на формування ціннісних якостей особистості школяра та розвиток його здібностей. Завдання, які виходять з мети виховної роботи, повинні бути конкретними та чітко сформульованими.

3. Основні напрями діяльності педагога-організатора полягають у реалізації завдань програми виховання учнів 1-11 класів для загальноосвітніх закладів України «Основні орієнтири виховання». Змістом виховної роботи повинне бути створення науково обґрунтованої системи загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, сім’ї, родини та інших людей, природи, мистецтва, праці, самої себе (додаток 1).

4. Моніторинг ефективності виховного процесу в учнівському колективі. Його мета полягає у визначенні змін, що відбулися у розвитку особистості або дитячого колективу внаслідок застосування окремих методів, прийомів. У ході діагностичної діяльності педагог-організатор може використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і групового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.