30.Професійна фахова преса документознавства та інформаційної діяльності.

31.Студії з архівної справи та документознавства» як документознавче фахове видання.

В Україні виходить низка фахових часописів, у яких дослідники мають можливість оприлюднити результати своїх наукових розвідок: «Студії з архівної справи та документознавства». «Студії з архівної справи та документознавства» (укр. Студії з архівної справи та документознавства) - міждисциплінарний збірник наукових праць, присвячений актуальним проблемам архівної справи та архівознавства, документознавства,, джерелознавства, спеціальних історичних дисциплін, історії України, біографістики; друкований орган Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Державної архівної служби України. 18 листопада 2009 р збірник внесений ВАК України до Переліку наукових фахових видань з історичних наук (видавець – УНДІАСД, головний редактор –професор С. Г. Кулешов (головними редакторами були також професори В. П. Ляхоцький та І. Б. Матяш); «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» (видавець – НАКККіМ, головний редактор – професор М. С. Слободяник); «Вісник Харківської державної академії культури» (видавець – ХДАК, головний редактор – професор В. М. Шейко); «Бібліотечний вісник» (видавець – НБУВ, головний редактор – академік НАН України О. С. Онищенко); «Вісник Книжкової палати» (головний редактор – професор М. І. Сенченко).

32.Морально-цінністні та психологічні характеристики професії документознавця

33.Класифікація професій відповідно до предмету та мети діяльності (за є.О.Климовим). Документознавець - професія типу «людина-знакова система».

На основі відмінностей у предметах праці всі професії поділено на п’ять типів: “людина – природа”, “людина – техніка”, “людина – людина”, “людина – знакова система”, “людина – художній образ”.

Людина – природа (П)-предметом праці є живі організми, рослинний і тваринний світ, біологічні процеси, земля, вода: біолог, ветеринар, зоотехнік, тваринник, агроном, овочівник, садівник, лісник, геолог, океанолог тощо.

Людина – техніка (Т) – предметом праці є машини, апарати й установки, технічні системи, матеріали й енергія: інженер, машиніст, шофер, кранівник, слюсар, радіомеханік, токар, сталевар тощо.

Людина – людина (Л) – предметом праці є самі люди, групи людей чи колективи: офіціант, продавець, лікар, вчитель, вихователь, юрист, екскурсовод тощо.

Людина – знакова система (З) – предметом праці є схеми, цифри, умовні знаки, формули, слова, шифри, коди, таблиці: програміст, статист, економіст, коректор, друкарка, комірник, обліковець, кресляр, топограф.

Людина – художній образ (Х) – предметом праці є художні образи, їх роль, елементи та особливості, засоби їх побудови: ювелір, фотограф, актор, письменник, музикант, художник

Всередині групи професій "людина — знакова система" психологи виділяють окремі класи спеціальностей. В основу класифікації покладено таку ознаку, як специфіка мети праці. За нею виділяють три головні групи спеціальностей: 1) гностичні; 2) перетворюючі і 3) пошукові. Прикладом перших може бути професія коректора, других — стенографістки друкарки, лінотипіста, оператора ЕОМ, бухгалтера, третіх — програміста на обчислювальних машинах, науковця-теоретика тощо. Отже, до кожної з виділених класифікаційних груп входить ряд різних професій, предметом праці яких є умовні знаки, символи, цифри, коди, штучні види мов і т.ін. Ці професії за змістом роботи чи історією виникнення і розвитку не схожі одна на одну. Так, праця економіста за своєю технологією нічим не нагадує діяльність диспетчера залізничного вузла, і обидві вони далекі від тих професійних завдань, які реалізує, наприклад, редактор газети чи журналу.