12. Де ти фантазіє там радощі й весна.

Завдання ІІІ.

Картка 1

Спишіть речення, ставлячи звертання, подані в дужках, у кличному відмінку та розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ох, лютий бій, останній бій , -

Щаслив, хто переможе!..

Англійці в розпачі, кричать:

«Рятуй нас милий (бог)!»

2. Прощай моя рідна (країна) Прости

Свого безталанного сина!

3. «(Мама) чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» -

В неньки спитала дитина.

4. (Фантазія) богиня легкокрила

Ти світ злотистих мрій для нас одкрила

І землю з ним веселкою з’єднала.

5. Зостанешся ти в самоті німій,

А я не матиму де дітися з журбою…

Прощай же давній любий (друг) мій!

6. Промовила конвалія:

«Прощай (гай) милий І ти (дуб) мій високий

(Друг) мій єдиний!»

7. Може, й тобі моя (панна)

Колись доведеться

Згадать тую конвалію,

Як щастя минеться.

8. До тебе (Україна) наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

9. Ох, невже в тобі рідний мій (край)

Тільки й чуються вільні пісні –

У сні ?

10. Тішся (дитина) поки ще маленька,

Ти ж бо живеш навесні,

Ще твоя думка літає легенька,

Ще твої мрії ясні.

11.(Нічка) дивна тобі я корюся,

Геть всі темнії думи сумні!

12. (Сторононька) рідна коханий мій (край)!

Чого все замовкло в тобі, заніміло?

Картка 2

Спишіть речення, ставлячи звертання, подані в дужках, у кличному відмінку та розставляючи пропущені розділові знаки.

1. (Україна) Плачу слізьми над тобою…

Недоле моя що поможе ся туга?

2. (Мама) іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

3. Нічка тиха і темна була,

Я стояла мій (друг) з тобою…

4. «Ні , не клич мене (весна)» – казала я їй.

5. (Товаришка) хто зна чи хутко доведеться

Провадить знов розмови запальні.

6. Наш лютий (ворог) недарма ти боїшся

Кайданів тих залізної музики!

7. Ой, палка ти була моя (пісня)!

Як я тебе почала співати.

8. Гей (блискавиця) громова (сестриця),

де ти? Розбий злії чари!

9. Де ти (фантазія) там радощі й весна.

10. « (Добродій) чи се тут часто з моря

Такий туман встає?» - питаю пана.

11. Палають страшні незагойнії рани

На лоні у тебе моя (Україна)!

12. Давно вже ти (Орфей) нам не грав.

В тернах лежить покинута кітара.

Картка 3

Спишіть речення, ставлячи звертання, подані в дужках, у кличному відмінку та розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Ні (брат)

коли я насміхаюсь, то не з тебе.

2. Кохана сторона моя Далекий рідний (край)

Щораз згадаю я тебе, то й казку сю згадаю.

3. «Де ж твоя мій (гість) справа?» -

Далі вже поет озвався.

4. Лицар стиха одмовляє:

«Я мій (друг) закохався…»

5. Прощавай (дружина) люба всі розкоші, всі вигоди!

Все те треба проміняти на далекії походи.

6. (Віла) біла любая посестро чи ти бачиш ,

як чорніє долом? (віла – мавка).

7. Не клени кохана (господиня)

якби я тебе не виніс в небо,

ви б дістались у полон обоє.

8. Недовго й ти моя (панна) будеш утішатись

Та по балах у веселих таночках звиватись.

9. Скажу я: «Разом плачмо (брат) мій !»

З його плачем я спів з’єднаю свій.

10. До тебе моя ти (Україна) мила кохана,

Моя безталанная мати!

11. (Фантазія) Ти – (сила) чарівна,

Що збудувала світ в порожньому просторі.

12. (Дідусь) ти страшні казав нам байки,

Я радий , що не бачив лихоліття!

Картка 4

Спишіть речення, ставлячи звертання, подані в дужках, у кличному відмінку та розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Не байдуже тій пташці мій (синок)

Мусить пташка малесенька дбати,

Де б водиці дістати краплинку,

Де під снігом поживку шукати.

2. Я дивилась на тебе мій (брат)

Що гадала - не вимовлю зроду.

3. Ой, де ж бо ти (воля) ти (зоря) таємна?

Чому ти не зійдеш із неба на землю?

4. То ж при тобі мій (друг) давній вірний ,

Пройшло життя дитячеє моє.

5. Ти занадто палка моя (пісня) Як настала тривожна година,

Запалилося слово вкінець і спалило тонкий папірець.

6. Прихились до мене (побратим)

Я тебе піддержу, ти не бійся.

7 . Не клени мене коханий (брат)

Згляньсь на бога й на святого Йвана!

8. Не журися люба (господиня)

Не журися, в тугу не вдавайся,

Ми знайдемо твого побратима…

9 . Ні, не нам ласкавий (пан):

Той , хто сих пісень навчив нас,

Нагороду хай дістане.

10. Грай моя (пісня) як вітер сей грай.

11. Тішся (дитина )поки ще маленька

Ти ж бо живеш навесні.

12. Гей (блискавиця) громова (сестриця),

де ти ? Розбий злії чари!

Дидактичний матеріал до теми

«Речення зі вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Картка 1

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Над вставними словами (словосполученнями) скорочено надпишіть, що вони виражають чи на що вказують.

1. Може й тобі, моя панно,

Колись доведеться

Згадать тую конвалію,

Як щастя минеться.

2. Онде бачиш пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати.

3. Певно се країна світла

Та злотистої блакиті.

4. Глянь як небо синіє вгорі!

5. Говорять що матері сльози гарячі

І тверде, міцнеє каміння проймають.

6. Знов повернуся у той занапащений край,

Де може волі не буде мені до загину.

7. Подивись чи в полі видко

Нашу чесну короговку?

8. Либонь погане вугля італьянське –

Так не душив і дим в курній хатині.

9. Хоч би навіть ненароком

теє «ох!» промовив ти знай що вилізе те боком, -

воріття вже не знайти!

10. Правда шкода й коштів…

Та видно й тесля шкодував роботи.

11. Базікають тесля вже не чує,

Він скочив миттю на станок…

12. Ні певно то тоді був не Орфей.

Картка 2

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Над вставними словами (словосполученнями) скорочено надпишіть, що вони виражають чи на що вказують.

1. Я чував - хоча звичайно люди часто брешуть, -

Але чого на світі не буває?

2. Дикі звірі слухають її,

І навіть хижаки стають покірні.

Скажи то правда?

3. Слухай друже милий, ти б відпочив.

4. Шкода що не маєш охоти до співання.

5. Мудріший ти як бачу й від Орфея?

6. Мамо! Ті сиві пташки

Сміливі певно ще й дуже,

Чи то безпечні такі.

7. І може заграє та кобза вільніше,

Ніж тихії струни мої.

8. Гляди коли б тебе не переважив.

9. А справді чом тобі не заспівати?

Хоч дива я не жду від того співу.

10. Ми може встигнемо сей раз до ночі

Прогалини найдовші замостити.

11. Здається ніч оця зав’яже

Мені навіки очі платом чорним.

12. Се певно Аполлонова стріла влучила його.

Картка 3

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Над вставними словами (словосполученнями) скорочено надпишіть, що вони виражають чи на що вказують.

1. Здається духу вже не стане.

2. Ми звісно не герої,

Але ж нас гурт.

3. Певне син він Аполлона!

Такий митець – і був у нас як раб…

Чи то ж пробачать нам боги за теє?

4. Я може помилку роблю,

Що казку в рими строю.

5. Сон кажуть божа благодать, -

Ні, часом кара божа!

6. Ліг велет думав на часок,

Та й спить уже століття.

7. Та чого там , люди добрі ,

За новинками впадати?

Може часом не завадить

І давніше пригадати.

8. Той співець – та що робити –

Видно правди не сховати.

9. «Він напевно божевільний, -

Крикнув лицар. - Ну, рушаймо!»

10.Отже ледве серенада

Залунала у просторі,

Вийшла з хати Ізідора

Подивитися на зорі.

11. Звісно клопоту багато

Завжди пану молодому, -

Хто ж би міг ще пам’ятати

Про якогось там сірому?

12.Кажуть весь поміст у пеклі

З добрих замірів зложився.

Картка 4

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Над вставними словами (словосполученнями) скорочено надпишіть, що вони виражають чи на що вказують.

1. Може в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

2. Глядіть знову іскорка блисне!

Ти занадто палка, моя пісне!

3. Глянь як хвилі від срібла блищаться!

4. Чуєш цвірінькають так,

Мов їм про зиму байдуже!

5. І може де кобза найдеться,

Що гучно на струни озветься,

На струни , на співи мої негучні.

6. Здається що зроду недоля,

Що горе тебе не знавало!..

7. Кажуть весь поміст у пеклі

З добрих замірів зложився.

8. Хвилюють лани золотії здається без краю - аж знову

Бори величезні, густії провадять таємну розмову.

9. Той співець – та що робити –

Видно правди не сховати.

10. А справді чом тобі не заспівати?

Хоч дива я не жду від того співу.

11. Певно тут не чули зроду,

Що бува негода в світі!

12. Може б хто послухав казки?

Ось послухайте , панове!