Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini_Pitannya.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
172.87 Кб
Скачать
  1. Декрет більшовицького Раднаркому.

27 грудня 1917 р. був опублікований декрет про націоналізацію банків, а 5 лютого 1918 р. — про націоналізацію торгового флоту, тобто до початку громадянської війни, а останній (про усунення підприємств промисловості, що мають до 5-10 найма­них робітників) — 29 листопада 1920 p., тобто вже після підписання миру з Польщею та вигнання Врангеля з Криму.

Усі ці «комуністичні декрети» начебто доповнюва­ли декрети Раднаркому про відміну приватної влас­ності у всіх її формах. Цю ж лінію продовжувала, фактично, відміна Декрету про землю, прийняття яко­го в свій час забезпечило більшовикам підтримку сол­датів і багатомільйонного селянства. Цей Декрет був замінений законом ВЦВК «Про соціалізацію землі» від 9 лютого 1918 р. Декрет зробив землю безгоспо­дарною, оголосивши, що вона «переходить в користу­вання всього трудового народу», а головне — нічого не говорив про форми землекористування, тоді як в «есе­рівському» декреті від 26 жовтня 1917 р. чітко вказу­валося: «Форми користування землею повинні бути цілком вільними: подвірна, хутірська, общинна, ар­тільна, як вирішено буде в окремих селищах...».

Суть цього замовчання розкрив другий земельний декрет ВЦВК від 14 лютого 1919 р. — «Про соціалі­стичне зємлевлаштування І про методи переходу до соціалістичного землеробства». Саме він і став через 10 років юридичною основою сталінської «суцільної колективізації»

  1. Гайдамацький рух на Україні у хуііі ст.

В умовах все сильнішого гноблення Правобережжя польською владою народився гайдамацький рух.

Перший велике гайдамацьке повстання на Правобережжі відбулось 1734 р. Очолив повстання Верлан. Повстання охопило території Київщини, Брацлавщини, Волині, Поділля і окремі райони Галичини.

На початку 1735 року повстання охопило всю територію українських воєводств. Проти повстання спрямували каральні війська як і польські, так і російські. Невдовзі повстання придушили. Нові хвилі гайдамацьких рухів припали на 50-ті роки 18 ст. Чисельні сформовані загони гайдамаків захопили Умань, Вінницю, Летичів, Корсунь, Паволоч. Так як лави повстанців постійно поповнювалось придушити повстання полякам ніяк не вдавалось. Спільними діями російських і польських військ повстання 1750 року було придушене. Головною причиною поразки, як і раніше, була відсутність єдиного керівного центру. У наступні роки гайдамацькі виступи відбулися: 1754 р. – у районі Житомира, 1757 р. – Немирова й Умані, 1761 р. – Лисянки, 1764 р. – Вінниці. 1759 року хвиля гайдамацьких виступів охопила усю Україну і тривала з більшою чи меншою активністю до 1768 року. Травень 1768 – червень 1769 період Коліївщини найбільшого за силою і розмахом гайдамацького повстання. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Ґонта. Воєнні дії почались у травні невдовзі гайдамаки звільнили Жаботин, Черкаси, Смілу, Корсунь та багато інших міст. Сили повстанців постійно зростали за рахунок морально піднесене населення. 9-10 червня повстанці захопили Умань за рахунок того що два полки надвірних козаків (один з яких очолював Гонта) перейшли на сторону повстанців це зумовило їхній успіх. 26 червня 1768р. російські війська (які обіцяли допомогти повстанцям) зрадили повстанців і захопили Гонту і Залізняка а вже 27 червня було оточено гайдамацький табір. Польський уряд запровадив режим кривавого терору на Правобережжі всіх повстанців було страчено, але Коліївщина тривала ще до червня 1769 р.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]