60. Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському

Київ:

Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного. У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польської та латини. Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.

Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії. За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось латиною. Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито. Натомість 1819 року в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія.

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Історія університету починає свій відлік з 17 серпня 1918 року, коли гетьман України Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету. Першим ректором університету було обрано відомого вченого-мовознавця, професора, активного учасника українського державотворення Івана Огієнка. Станом на 1 липня 1919 року в університеті нараховувалось 5 факультетів: історико-філологічний, фізико-математичний, правничий, богословський, сільськогосподарський

61. Україна в роки Першої світової війни.

Перша світова війна розпочалась 1 серпня 1914 як протистояння двох військово-політичних блоків Антанти(Англія, Франція, Росія) та австро-німецького блоку. Українці були змушені вести боротьбу з обох сторін за Росію та за Австрію.

Події на Пд.-Зх. фронті, який проходив через українські землі розгорталися успішно для російської армії. Війська генералів Брусилова виграли Галицьку битву у вересні 1914 і зайняли усю Сх.Галичину вторглися в Буковину і відтиснули австрійців до Карпат. Були захоплені Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 після облоги оволоділи Перемишлем. Однак російська армія недовго знаходилась на зайнятій території. 1915 становище на фронтах стало змінюватись.В квітні розпочався контрнаступ німецьких і австроугорських військ. Під їх тиском російська армія до осені 1915 змушена була залишити завойовану територію і фронт стабілізувався на лінії Кам”янець-Подільський, Кременець - Дубно.

1916 російські війська під командуванням Брусилова провели вдалий наступ на позиції противника, який дістав назву “брусиловський прорив”, внаслідок якого знову були зайняті Чернівці, Коломия, Броди, Луцьк. З початку 1917р німецька та австроугорська армії, перйшовши в наступ знову потіснила росіян, після чого основна частина західноукраїнських земель опинилась під владою австро німецького блоку. Тривала війна до листопада 1918.

Але на цій даті військові дії не закінчувались. В Україні утв. Центральна Рада в березні 1917р, яка в 1918 проголосила незалежність УНР.Війна продовжувалась між УНР, Польщею, Радянською Росією та білогвардійцями фактично до 1922р.