- •Питання для іспиту з історії України
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Битва під Мотовилівкою
- •Боротьба зунр проти польської агресії
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Варшавський договір 1920 р.: причини укладення, умови та його наслідки.
- •Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •Війна більшовицької Росії проти унр у 1919: передумови, хід, наслідки.
- •Воєнні дії козацьких військ під проводом б.Хмельницького у 1650-1657 рр.
- •Встановлення влади та діяльність Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх політико-правового статусу.
- •Декрет більшовицького Раднаркому.
- •Гайдамацький рух на Україні у хуііі ст.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Громадівський рух в Україні.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика
- •Другий Зимовий похід.
- •Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період.
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •Культура Київської Русі.
- •Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. Хх ст. Шістдесятники.
- •Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині XVIII
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Нацистський окупаційний режим на території України (1941-1944 рр.)
- •Обрання м. Грушевського президентом;
- •Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •Політика „радянізації” на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр..
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Початки національного відродження в Галичині. „Руська Трійця”.
- •Прийняття проекту Конституції України;
- •Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
- •Причини та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького (1648-1649).
- •Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •Розкрийте суть операції “Вісла”.
- •Серпневий „путч” 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •Соціальний устрій Київської Русі.
- •Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Створення Української Академії мистецтв;
- •Створення Української Академії наук;
- •Створення Української Центральної Ради;
- •Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Український рух опору в роки Другої світової війни.
- •Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •Українські землі в складі срср
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Варшавський договір.
- •Утворення Галицького князівства. Князювання Ярослава Осмомисла.
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Теорії походження Київської Русі
Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
23-26 серпня на Чигиринській раді 1657 р. відбулась Старшинська рада, на якій Івана Виговського було обрано гетьманом до повноліття Юрія Хмельницького.У зовнішній політиці Виговський продовжував політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцненню її міжнародного авторитету. 25 жовтня на Генеральну козацьку раду в Корсуні прибули посли з Швеції, Польщі, Австрії, Молдови, Трансільванії, Туреччини і Криму. Було сформовано договір з Швецією про військово-політичний союз який мав забезпечити незалежність України; відновлено союз з Кримом і Туреччиною; укладено перемир’я з Польщею.Його внутрішня політика роздачі земель і привілеїв можновладцям спричинили незадоволення серед козаків і селян. Цією ситуацією скористався полтавський полковник Мартин Пушкар, який прагнув гетьманської булави, та запорозький отаман Яків Барабаш. В 1648 р. Виговський зустрівся з сильною опозицією на чолі з Пушкарем і Барабашом (яких підтримувала Москва), але йому вдалось розгромити опозицію. Це все призвело до російсько-української війни 1658-1659 рр., внаслідок якої Виговському довелось міняти свою політику, і після довгих вагань 6 вересня 1658 р. він підписав Гадяцький договір з Річчю Посполитою, за яким Україна (Велике Князівство Руське) мала входити в склад Речі Посполитої. Після Конотопської битви 28 червня 1659р. (де Москва потерпіла сильну поразку) вибухнуло нове антиурядове повстання, на чолі якого поставлено Юрія Хмельницького. Повстання було викликане тим, що рядові козаки і селяни боялись заново попасти під національно-релігійні утиски і панщину через Гадяцький трактат. Після цього Виговський зрікся посту гетьмана і відправився на рідну Волинь, яка тоді була під Польщею, і після нього обрали Юрія Хмельницького
Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
У 50-х роках виникає рух дисидентів (незгодних). Це був перший великий суспільно-політичний рух у Радянському Союзі, учасники якого виступали проти існуючого політичного режиму. Дисидентами найчастіше були представники інтелігенції, хоча були й представники інших соціальних груп. Дисиденти ніколи не ставили за мету організацію збройної боротьби, їх головним завданням була боротьба за права людини та за національні права українського народу. Дисиденти прагнули діяти виключно конституційним шляхом. Їхніми головними методами були агітація і проведення громадських заходів. Дисидентський рух в Україні мав три напрямки: загальнодемократичний, релігійний і національний. Загальнодемократичне дисиденство було найбільш поширеним, виступало за захист прав людини. Для релігійних дисидентів головною була проблема віросповідання. Національний напрямок виступав за право українського народу на збереження національної самобутності, проти русифікації, за можливість виходу зі складу СРСР.
Дисиденти ніколи не мали єдиної партії. Вони діяли в невеликих гуртках, що підтримували між собою зв’язок. У 50-70-х роках групи дисидентів існували у всіх великих містах України. Дисидентами були І. Дзюба, Д. Шелест, Є. Сверстюк та багато інших.
Частина дисидентів вважала, що соціалізм не вичерпав своїх можливостей, вони прагнули повернутися “до справжніх марксистських цінностей”, але більшість дисидентів визнавала комунізм і соціалізм глухим кутом історичного процесу. Уряд СРСР переслідував усіх дисидентів, оскільки убачав у їхній діяльності загрозу існуючому ладу. Вони послабляли комуністичний режим, допомагали своїм співгромадянам самостійно оцінювати дії влади, активно захищали права людини.