- •Питання для іспиту з історії України
- •Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •Битва під Мотовилівкою
- •Боротьба зунр проти польської агресії
- •Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •Варшавський договір 1920 р.: причини укладення, умови та його наслідки.
- •Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •Війна більшовицької Росії проти унр у 1919: передумови, хід, наслідки.
- •Воєнні дії козацьких військ під проводом б.Хмельницького у 1650-1657 рр.
- •Встановлення влади та діяльність Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх політико-правового статусу.
- •Декрет більшовицького Раднаркому.
- •Гайдамацький рух на Україні у хуііі ст.
- •Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •Громадівський рух в Україні.
- •Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •Діяльність гетьмана п. Орлика
- •Другий Зимовий похід.
- •Західна Україна під владою Польщі у міжвоєнний період.
- •Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •Київська Русь за правління Володимира Великого
- •Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
- •Культура Київської Русі.
- •Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зунр.
- •Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. Хх ст. Шістдесятники.
- •Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині XVIII
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •Нацистський окупаційний режим на території України (1941-1944 рр.)
- •Обрання м. Грушевського президентом;
- •Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •Політика „радянізації” на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр..
- •Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка
- •Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат Ярославичів.
- •Початки національного відродження в Галичині. „Руська Трійця”.
- •Прийняття проекту Конституції України;
- •Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
- •Причини та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького (1648-1649).
- •Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •Розкрийте суть операції “Вісла”.
- •Серпневий „путч” 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •Соціальний устрій Київської Русі.
- •Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Створення Української Академії мистецтв;
- •Створення Української Академії наук;
- •Створення Української Центральної Ради;
- •Створення університетів в Києві та Кам’янці-Подільському
- •Україна в роки Першої світової війни.
- •Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •Український рух опору в роки Другої світової війни.
- •Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •Українські землі в складі срср
- •Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Варшавський договір.
- •Утворення Галицького князівства. Князювання Ярослава Осмомисла.
- •Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •Теорії походження Київської Русі
Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
Євген Омелянович Петрушевич — український громадсько-політичний діяч, президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Народився 3 червня 1863 року у Буську на Львівщині в родині греко-католицького священика. Навчався в Академічній гімназії та Львівському університеті. Після отримання ступеня доктора права відкрив у м. Сокаль адвокатську канцелярію. Був головою повітової «Просвіти», заснував повітову ощадну касу, очолював боротьбу проти москвофільства. Був послом до австрійського парламенту, з 1910 – депутат Галицького сейму. 4.1.1919 обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) Президентом ЗУНР. До кінця свого життя Петрушевич перебував в еміграції у Берліні. Помер 29 серпня 1940.
* Симон Васильович Петлюра - народився 10 травня 1879 у передмісті Полтави. Походив із давніх козацьких і священицьких родин. Після закінчення бурси у 1895—1901 рр. навчався у Полтавській духовній семінарії. Був виключений за вияв революційно-національних настроїв. З 1900 р. - член Революційної Української Партії. Був одним із провідних діячів української національно-демократичної революції: з березня 1917 р. — член Української Центральної Ради, з травня — голова Українського Генерального Військового Комітету, з червня — генеральний секретар військових справ. Також займався публіцистичною діяльністю, був літературним і театральним критиком, та організатором українських збройних сил. З листопада 1918 р. - Головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.). Помер 25 травня 1926.
* Павло Петрович Скоропадський (15 травня 1873, Вісбаден, Німеччина — 26 квітня 1945) — український громадський, політичний діяч, військовик. Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Учасник російсько-японської (1904—1905) та Першої світової воєн (1914—1918). Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один із лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.
* Євген Михайлович Коновалець народився 14 червня 1891 у Зашкові в родині вчителів. Навчався в Академічній гімназії у Львові, а також на юридичному факультеті Львівського університету. З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. Під час 1 світової війни потрапив у російський полон, але у вересні 1917 втік з табору. У січні 1918 р. Коновальця було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. Згодом командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. Був полковником Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927). Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВД СРСР 23 травня 1938.
Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
На чолі Української держави стояв гетьман, якого обирала Генеральна рада. Гетьману належала вища законодавча влада: він видавав універсали, що мали статус вищих законодавчих актів. Як глава виконавчої влади гетьман розпоряджався державними витратами, організовував збирання податків. Гетьман представляв державу у зовнішніх стосунках, був вищим воєначальником, часто сам призначав генеральну старшину й полковників. Гетьман був вищою апеляційною судовою інстанцією, мав право затверджувати судові вироки.
У системі управління Гетьманщиною важливу роль відігравали генеральна та старшинська ради. Спочатку це було зібрання козаків, і вона мала переважно військове значення. Пізніше склад Генеральної ради розширився за рахунок представників духовенства та міщан і вона набуває певних ознак вищого представницького органу. Генеральна рада не перетворилася на орган влади, бо не було визначено організаційних засад її роботи, періодичності, порядку скликання. Функції представницького органу перебирає на себе старшинська рада. Існувало три види старшинських рад: а) рада гетьмана за участю Колегії генеральної старшини, яка мала постійний характер; б) рада генеральної та полкової старшини, яка скликалася за необхідністю; в) з’їзди старшин усіх рівнів, у яких могли брати участь представники духовенства, міщан. За відсутності гетьмана старшинська рада перетворювалася на вищий орган управління державою. Вищим військово-адміністративним органом була Генеральна військова канцелярія. Очолював Генеральну військову канцелярію генеральний писар. Генеральну старшину обирала старшинська рада чи призначав гетьман. До генеральної старшини входили:генеральні судді, осавули, обозні, скарбники. Існувала також і нижча генеральна старшина, функції якої чітко не встановлювалися. На місцях управляли полкові й сотенні уряди, які сформувалися після визвольної війни. Територія України поділялася на своєрідні воєнно-адміністративні одиниці — полки і сотні. На чолі полкового уряду стояв полковник. Сотня була найнижчою адміністративною одиницею.