Питання 2: Характеристика кп «Харківський метрополітен», його пожежна небезпека.

Харківський метрополітен відкрився 23 серпня 1975 року. Сьогодні метрополітен налічує 29 підземних станцій з яких 23 мілкого та 6 глибокого залягання. Більшість станцій колонного типу. Щоденно метрополітен перевозить 350-400 тис. пасажирів. Довжина ліній метро 35,5 км. Діє 3 лінії з трьома пересадочними вузлами. Довжина платформ станцій розрахована на прийом потягів з 5-ма вагонами. Рухомий склад метрополітену базується на двох електродепо – «Московське» та «Салтівське».

Зараз в місті Харкові будується ще одна, тридцята за рахунком, підземна станція. Буде також споруджено на Малій Данилівці електродепо «Олексіївське».

Для перевезення пасажирів на лінії використовують 5-ти вагонні електропоїзди. Пожежне навантаження вагонів характеризується великою кількістю горючих матеріалів та розгалуженою електричною мережею і складає до 50 кг/м². У часи «пік» наповнення вагону може складати 250 чоловік, а кількість пар поїздів, які проходять через станцію досягає 28 пар/год., при інтервалі руху 2 - 4 хвилини.

Пожежна небезпека метрополітену насамперед обговорюється:

-масовим перебуванням людей як на станціях метрополітену, так і у рухомому складі, який може знаходитись як на станціях так і у перегінних тунелях метрополітену;

-станціями метрополітену, що мають глибоке закладення – що у свою чергу збільшує час евакуації людей як з станції так і з рухомого складу.

- можливість виникнення паніки, наявність на станціях та у потягах людей з обмеженими можливостями, наявність у людей багажу та інш.

- високим горючим завантаженням службових приміщень, ескалаторного комплексу, рухомого складу метрополітену, службових приміщень, комор, майстерень та інш. Безпосередньо тим, що електричні проводи та кабелі знаходяться під напругою. Слід враховувати, що усі перегінні тунелі, та станції метрополітену є підземними спорудами, а це обумовлене труднощами з димовидаленням, високою температурою повітря уже у начальній стадії пожежі.

Поширення пожежі на рухомому складі, як правило залежить від роботи вентиляції, а параметри пожежі досягають своїх максимальних значень на 19-й хвилині з моменту її виникнення та характеризуються:

- високою температурою – в осередку пожежі до 1000 ⁰С, на відстані 25-и м від осередку пожежі. 450 ⁰С,

на відстані 200 м – на межі критичної (70 ⁰С);

- швидким розповсюдженням пожежі по облицюванню вагона, по комунікаціям тунелю, коробу контактної мережі, шпалам та кабельно-провідниковим лініям (0,7-0,9 м/хв);

- високою токсичністю продуктів горіння;

- великою швидкістю переміщення газоповітряних потоків по вагонам та перегонам (0,5-3 м/с);

- обмеженістю ширини шляхів евакуації (ширина проходу вздовж пересувного потягу, що стоїть в перегоні, складає 0,5 м) та висотою від порогів дверей до банкетки, що складає 1 м.

Питання 3: Приклади пожеж які мали місце на метрополітенах світу.

20 квітня 1987 року в Московському метрополітені виникла пожежа. Причиною пожежі послужило коротке замкнення. Близько 8-ї години вечора між станціями «Автозаводська» та «Павелецька» зайнявся один з хвостових вагонів. Із пасажирів ніхто не постраждав, а ось матеріальний збиток від пожежі оцінюється в десятках млн. карбованців. На станції «Павелецька» вигоріло оздоблення вестибюля. Знадобилося провести роботи по реконструкції цієї станції. Подія послужила поводом для створення системи автоматичного пожежогасіння типу «Голка», яка встановлюється на рухомому складі метрополітену Москви.

05 липня 2013 року у м. Москва у перегоні між станціями «Бібліотека ім. В.І.Леніна» та «Охотний ряд» зайнявся високовольтний кабель та почалася пожежа. Усього з станції було евакуйовані близько 4,5 тис. пасажирів.

14 березня 2012 року на Київському метрополітені виникла пожежа в вестибюлі станції «Осокорки». Причиною пожежі послужила несправність електричної проводки, що живить люстру. Спочатку зайнялась люстра, а потім полум’я перекинулось на пластикове оздоблення підлоги. Загибелі та травмувань людей не було. Відновлюючи роботи продовжувались більш доби.

18 листопада 1987 року виникла пожежа в Лондонському метрополітені. (найстарішому метрополітені у світі). Точних причин загоряння на ескалаторі станції «Кингс-Кросс» встановити не вдалось. Скоріш за все до трагедії привів кинутий сірник. На той час у Лондонському метрополітені було дозволено палити. Ця трагедія забрала 31-е людське життя, а 12 чоловік отримали сильні опіки. Інцендент привів до заборони паління у підземці Лондона та перегляду правил пожежної безпеки.

10 серпня 1903 року виникла пожежа в Парижському метрополітені. Пожежа забрала життя ста чоловік. На перегоні між станціям «Менилмонтан» і «Куронне» у одному з вагонів виникло коротке замкнення. Головний вагон відчепили від потягу, але вогонь приборкати за допомогою первинних засобів пожежогасіння не вдалося. Із за диму палаючій вагон не помітив машиніст другого потягу, та врізався у нього на повній швидкості. Пожежним до місця загоряння вдалося добратися лише наступного дня. Для того щоб попасти до місця пожежі пожежним прийшлось відкопувати тунель, робити у ньому отвір, та через нього проходити у тунель.

Найстрашніша пожежа, виникла на території Бакинського метрополітену, відбулась 28 жовтня 1995 року. Причина пожежі – коротке замкнення в тяговому двигуні. По цій причині між контактною рейкою та головним запобіжником виникла електрична дуга. З - за цього, у тунелі між станціями «Улдуз» та «Нариманова» загорівся один з вагонів. Із за паніки, полум’я та нехватки кисню загинуло 289 чоловік з них 126 жінок та 28 дітей. По числу жертв Бакінська трагедія признана найкрупнішою в історії метрополітенів світу.

.

Фрагмент обгорівшого вагону Бакинського метрополітену

Фрагмент обгорівшого вагону Бакинського метрополітену