7. Принципи побудови початкового курсу математики

Принципи побудови математики початковій школі (Л. В. Занков): 1) навчання рівні труднощі; 2) навчання швидким темпом; 3) провідна роль теорії; 4) усвідомлення процесу вчення; 5) цілеспрямована і систематична робота.

Учбові завдання – ключовим моментом. З одного боку вона відбиває спільні цілі навчання, конкретизує пізнавальні мотиви. З іншого боку дозволяє: зробити осмисленим процес виконання навчальних дій.

Етапи теорії поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперин): 1) попереднє ознайомлення із єдиною метою дії; 2) складання орієнтовною основи дії; 3) виконання дії матеріальному вигляді; 4) обговорювання дії; 5) автоматизація дії; 6) виконання дії розумового плану.

Прийоми укрупнення дидактичних одиниць (П.М. Эрдниев): 1) одночасне вивчення подібних понять; 2) одночасне вивчення взаємообернених дій; 3) перетворення математичних вправ; 4) складання завдань учнями; 5) деформовані приклади.

8. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні алгебраїчного матеріалу.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти освітньої галузі "Математика" фундаментом курсу математики початкових класів є вивчення чисел. До змісту цього курсу входять: лічба, нумерація і чотири арифметичні дії над цілими невід'ємними числами; початкові знання властивостей натурального ряду чисел і арифметичних дій; початкові знання про дроби. Вивчення чисел супроводжується постійним використанням різноманітних задач, у ході розв'язування яких учні мають справу з деякими видами практичної діяльності, так або інакше пов'язаної з підрахунками і вимірюваннями. Учні ознайомлюються з основними одиницями величин, вчаться переходити від одних до інших. Ознайомлення з нулем та дробовими числами готує учнів до сприймання ідеї розширення поняття числа. Вивчення чисел — перший крок в ознайомленні з ідеєю математичної абстракції. Наступним кроком стає перехід від числа до буквеного числення. У початкових класах учні ознайомлюються з виразом, що містить буквений компонент, вчаться знаходити числові значення таких виразів, застосовують буквені вирази для запису властивостей арифметичних дій. Алгебраїчна пропедевтика передбачає також ознайомлення з поняттям рівняння та нерівності. Учні розглядають рівняння на одну операцію і розв'язують їх на основі правил знаходження невідомого компонента. Поняття буквеного виразу і рівняння застосовуються під час розв'язування задач. Розв'язуючи задачі, пов'язані з прямо і обернено пропорційними залежностями, молодші школярі ознайомлюються з одним з видів функціональної залежності. У геометричній пропедевтиці головними об'єктами на площині є точка, пряма, відрізок, многокутник (трикутник, чотирикутник, прямокутник і квадрат), коло і круг; у просторі (в порядку ознайомлення) — призма, піраміда, циліндр, конус, куля. Учні засвоюють назви фігур та їхніх елементів, вчаться їх розпізнавати. Значна увага приділяється побудові і вимірюванню відрізків, побудові деяких плоских фігур. Зміст початкового курсу математики може бути викладений і засвоєний на різних ступенях глибини і деталізації. Для початкової ланки шкільної освіти достатньо передбачити два ступені. Перший ступінь — це рівень обов'язкової математичної підготовки, що має бути досягнутий всіма учнями; другий — учнями, які проявляють схильність та інтерес до математики (їм створюються умови для досягнення вищих результатів). Для забезпечення другого рівня матеріал діючих підручників з математики доповнюється системою змістовно-логічних ігор, системою нестандартних задач і завдань розвивального характеру, арифметичними й логічними задачами вищого ступеня складності (в підручниках такі задачі позначені зірочками). Перейдемо безпосередньо до аналізу програми початкового курсу математики. Такий аналіз передбачає розкриття особливостей змісту і побудови початкового курсу математики; з'ясування зв'язків у вивченні програмового матеріалу (зокрема, арифметичного, алгебраїчного й геометричного), у вивченні теорії й формуванні вмінь і навичок практичної спрямованості курсу. Аналіз програми передбачає характеристику визначальних методичних спрямувань у вивченні кожної з її основних тем. Розподіл програмового матеріалу має подаватися за роками навчання.