- •1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики.
- •2. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної, діяльності на уроках математики при вивченні нумерації чисел (по концентрах)
- •3. Предмет і завдання технології вивчення математики у початкових класах.
- •4. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні арифметичних дій.
- •5. Технологія вивчення початкового курсу математики та інші науки.
- •6. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні величин.
- •7. Принципи побудови початкового курсу математики
- •8. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні алгебраїчного матеріалу.
- •9. Технологія проведення уроку математики. Типи уроків, їх складові.
- •10. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні геометричного матеріалу.
- •11. Інноваційні підходи до вивчення математики у початковій школі.
- •12. Технологія мотивації пізнавальної активності учнів. Способи навчальної взаємодії вчителя і учнів на уроках математики в початковій школі.
- •13. Арифметична задача та поняття пов'язані з нею.
- •14. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування.
- •15. Технологія вивчення складених нетипових задач у початковому курсі математики.
- •16. Технологія вивчення складених топових задач у початковому курсі математики.
- •17. Технологія вивчення простих задач на додавання у початковому курсі математики. 19. Технологія вивчення простих задач на віднімання у початковому курсі математики.
- •18. Визначення і формулювання навчальної мети уроків математики.
- •20. Визначення і формулювання розвивальної та виховної мети уроків математики.
- •21. Технологія вивчення простих задач на множення у початковому курсі математики.
- •22. Технологія вивчення простих задач на ділення у початковому курсі математики.
- •23. Методи і прийоми формування в учнів поняття довжини відрізка. Вимірювання довжини і площі.
- •24. Технологія проведення уроку узагальнення знань і вмінь.
- •25. Технологія проведення уроку вивчення нового матеріалу.
- •26. Теоретичні положення інтерактивного навчання.
- •27. Моделювання уроків математики на основі інтерактивних технологій навчання.
- •28. Технологія педагогічного керівництва ігровою діяльністю на уроках математики.
- •29. Ігрова навчальна технологія на уроках математики.
- •30. Особливості курсу математики за теорією в. В. Давидова. Д. Б. Ельконіна підходи до вивчення математики в системі «Росток».
- •31. Технологія розвивального навчання. Організація діяльності учнів під час навчання.
- •32. Загальний розвиток за дидактичною системою л. В. Занкова.
- •33. Модульно-розвивальна система вивчення математики у початкових класах.
- •34. Технологія організації навчальної проектної діяльності на уроках математики у початковій школі.
- •35. Технологія організації навчального співробітництва учнів та вчителя на уроках математики у початковій школі.
- •36. Технологія узагальнення знань про дію додавання.
35. Технологія організації навчального співробітництва учнів та вчителя на уроках математики у початковій школі.
Співробітництво - це гуманістична ідея спільної розвиваючої діяльності учнів і вчителів ,яка базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності. • Виходячи з інтересів учня, рівня його знань і умінь, учитель визначає завдання занять та формує, спрямовує і коректує весь освітній процес розвитку його особистості. • В основі стратегії співробітництва лежить ідея стимулювання і спрямування педагогом пізнавальних інтересів учнів. Початкові класи є найважливішим періодом активного засвоєння учнями норм групової роботи і свідомого використання школярами групової взаємодії для успішного вирішення навчальних задач. • Результатом цього процесу є формування в учнів здатності організовувати групову роботу (планування дій, розподіл ролей, дотримування норм співпраці, доводити свої судження ), а також самостійно ініціювати спільну діяльність • Необхідність об’єднання дітей у групи для виконання завдання виникає у таких випадках: - завдання не може бути виконано індивідуально; - спільне обговорення значно пришвидшує процес пошуку вирішення; - завдання потребує розподілу етапів (операцій) виконання між членами групи.
Групова,колективна форми навчання-шлях формування позитивних мотивів навчання • 1. У груповій роботі в учнів зникає почуття страху, дитина не боїться помилитися, не зрозуміти, не встигнути, адже з нею поруч друзі, які прийдуть на допомогу. • 2. У спільній діяльності забезпечується дитяча потреба у спілкуванні, самореалізації, визнанні. • 3. У групі формуються норми співпраці, діти вчаться висловлюватися, слухати один одного, дискутувати, працювати спільно над завданням. • 4. Спільна діяльність вчить школярів відповідати не лише за себе, а й за інших, створюється атмосфера однієї команди, співучасті, співпереживання. • 5. У груповій роботі формуються навички самоконтролю та самооцінки, діти перевіряють правильність виконаного завдання ще до презентації його перед класом, вчителем. • 6. У групі діти не наслідують вчителя, а вчаться мислити та працювати самостійно. Впровадження ідей співробітництва дає вражаючий результат в навчальному закладі,де створюються сприятливий психологічний клімат процесу навчання,формується високий рівень внутрішньої мотивації учнів до навчання, сам процес навчання оптимізується і як наслідок усього з’являється висока якість усіх учнів. Діти ,що виростають в атмосфері співробітництва вміють думати і люблять думати,процедура думання – цінність для них : усі певною мірою орієнтовані на людей, усі здатні до творчості, усі мають почуття соціальної відповідальності
36. Технологія узагальнення знань про дію додавання.
Прийом опитування за планом застосовується під час закріплення чи узагальнення знань з тієї чи іншої теми. Цей прийом є особливо зручним для закріплення алгоритмів виконання арифметичних дій. Опитування проводиться за допомогою конкретних завдань, зміст яких записують на дошці. План пояснення (послідовність запитань) подано на картці. Запитання плану охоплюють основні (істотні) питання теми (математичного поняття чи алгоритму виконання арифметичної дії). Запитання формулюються так, щоб планом можна було скористатися кілька разів (замінивши тільки числа чи інші математичні поняття). Учень, якого опитують, ознайомлюється з конкретним завданням і планом, а в разі потреби самостійно виконує потрібні обчислення. Завершальний етап (основний щодо навчальної функції) пояснення чи розповідь за планом: учитель (часом учень) читає вголос пункти плану, а викликаний учень відповідає.
Діалогічна форма пояснення (бесіда) активізує діяльність дітей, розвиває в них уміння спостерігати й аналізувати математичні явища та дії, робити узагальнення, підводити окреме під загальне. Вона є важливим засобом організації колективної роботи на уроці та індивідуального підходу до учнів. Така форма пояснення нового матеріалу найбільше відповідає віковим особливостям молодших школярів.
Самостійна робота учнів з підручником. Підручник — важливе джерело знань, тому вчитель має навчити учнів користуватися ним. Працюючи над підручником, діти вчаться сприймати математичний текст, розглядати малюнки, схеми, структурні записи; робити спочатку під керівництвом учителя, а потім і самостійно висновки, узагальнення. Робота з підручником сприяє розвитку математичного мислення, самостійності, інтересу до вивчення математичних дій.
До технічних засобів узагальнення знань математичних дій належать кінопроектори, діапроектори, епідіаскопи, кодоскопи. Вони допомагають у багатьох випадках замінити записи на класній дошці під час закріплення матеріалу.
Найпоширенішими серед різних екранних засобів навчання є діафільми. Вони розраховані на вивчення учнями нового матеріалу і служать ілюстрацією до пояснення. Окремі фрагменти можуть бути використані на етапах закріплення, повторення й узагальнення знань та з метою контролю знань, умінь і навичок.
Діапозитиви — це своєрідні окремі кадри діафільму. Проте вони можуть бути виготовлені самим учителем. На плівку наносяться потрібні записи чи малюнки. Діапозитиви демонструють за допомогою епідіаскопа.
