- •1. Теоретичні засади побудови сучасного початкового курсу математики.
- •2. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної, діяльності на уроках математики при вивченні нумерації чисел (по концентрах)
- •3. Предмет і завдання технології вивчення математики у початкових класах.
- •4. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні арифметичних дій.
- •5. Технологія вивчення початкового курсу математики та інші науки.
- •6. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні величин.
- •7. Принципи побудови початкового курсу математики
- •8. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні алгебраїчного матеріалу.
- •9. Технологія проведення уроку математики. Типи уроків, їх складові.
- •10. Засоби, методи і прийоми активізації пізнавальної діяльності на уроках математики при вивченні геометричного матеріалу.
- •11. Інноваційні підходи до вивчення математики у початковій школі.
- •12. Технологія мотивації пізнавальної активності учнів. Способи навчальної взаємодії вчителя і учнів на уроках математики в початковій школі.
- •13. Арифметична задача та поняття пов'язані з нею.
- •14. Розвиток уявлень учнів про складену задачу і процес її розв'язування.
- •15. Технологія вивчення складених нетипових задач у початковому курсі математики.
- •16. Технологія вивчення складених топових задач у початковому курсі математики.
- •17. Технологія вивчення простих задач на додавання у початковому курсі математики. 19. Технологія вивчення простих задач на віднімання у початковому курсі математики.
- •18. Визначення і формулювання навчальної мети уроків математики.
- •20. Визначення і формулювання розвивальної та виховної мети уроків математики.
- •21. Технологія вивчення простих задач на множення у початковому курсі математики.
- •22. Технологія вивчення простих задач на ділення у початковому курсі математики.
- •23. Методи і прийоми формування в учнів поняття довжини відрізка. Вимірювання довжини і площі.
- •24. Технологія проведення уроку узагальнення знань і вмінь.
- •25. Технологія проведення уроку вивчення нового матеріалу.
- •26. Теоретичні положення інтерактивного навчання.
- •27. Моделювання уроків математики на основі інтерактивних технологій навчання.
- •28. Технологія педагогічного керівництва ігровою діяльністю на уроках математики.
- •29. Ігрова навчальна технологія на уроках математики.
- •30. Особливості курсу математики за теорією в. В. Давидова. Д. Б. Ельконіна підходи до вивчення математики в системі «Росток».
- •31. Технологія розвивального навчання. Організація діяльності учнів під час навчання.
- •32. Загальний розвиток за дидактичною системою л. В. Занкова.
- •33. Модульно-розвивальна система вивчення математики у початкових класах.
- •34. Технологія організації навчальної проектної діяльності на уроках математики у початковій школі.
- •35. Технологія організації навчального співробітництва учнів та вчителя на уроках математики у початковій школі.
- •36. Технологія узагальнення знань про дію додавання.
15. Технологія вивчення складених нетипових задач у початковому курсі математики.
У формуванні вмінь розв'язувати нетипові задачі велике значення мають і деякі спеціальні заходи навчального та виховного характеру. Дітей необхідно орієнтувати на таку настанову: над розв'язуванням задачі треба думати, оскільки прийоми знаходження відповіді невідомі, їх потрібно знайти. Тому при опрацюванні умови учнів не слід "підганяти", вони мусять мати час на обмірковування. Кожна нова задача не має виникати з "нічого", вона мусить спиратися на набуті вже знання і на повсякденний досвід, відповідати природній допитливості дитини. Водночас якщо задача розв'язана (засвоєна), то її слід використати для розв'язування інших задач, для відшукання простіших способів розв'язування та постановки нових перспектив. Загалом можна сказати, що процес формування вмінь розв'язувати нетипові задачі неперервний. Учні розв'язують задачі на кожному уроці математики і в процесі виконання домашніх завдань. Формування вмінь передбачає також ознайомлення з новим видом задач, перехід від одного виду задач до іншого та зв'язок між ними, повторне розв'язування задач, різновиди творчої роботи над задачами. Розгляньмо деякі види творчої роботи. Повторне розв'язування задач. Якщо задачу повторно розв'язують відразу після запису останньої дії і відповіді, то це буде момент первинного закріплення. Тут ми маємо на увазі повторне розв'язування через деякий час, тобто через кілька днів або тижнів. Цей прийом не належить безпосередньо до творчої роботи, але він відіграє певну роль при формуванні і закріпленні вмінь розв'язувати задачі. Маючи справу із задачею вдруге, учень краще усвідомлює зв'язки між величинами, алгоритм її розв'язування. Якщо при цьому він розв'яже задачу самостійно, то вона стане вже його "власною". Повторне розв'язування задач варто практикувати під час опитування та під час усних обчислень. Для цього добирають задачі на одну-дві дії. Один раз на місяць доцільно пропонувати учням для домашньої роботи повторно розв'язати кілька задач: одну — письмово, а решту — усно.
Складання виразів за умовою нетиповоїзадачі. Як творчий вид роботи над задачею можна розглянути завдання, основна мета яких полягає не у знаходженні числового результату, а у складанні числових виразів. Роль завдань, що сприяють розвитку вмінь учнів записувати деяку конкретну життєву ситуацію математичною мовою, надзвичайно велика. Особливо корисні вони як засіб підготовки дітей до розв'язування задач складанням рівняння.
16. Технологія вивчення складених топових задач у початковому курсі математики.
У підручниках для початкових класів є такі задачі, які традиційно називають типовими. До типових належать задачі на знаходження четвертого пропорційного (на спосіб прямого й оберненого зведення до одиниці та спосіб відношень), на пропорційне ділення, на знаходження числа за двома.
Методика розв'язування типових задач принципово не відрізняється від розгляду будь-яких інших задач нового виду, тобто передбачає підготовку, ознайомлення і розвиток умінь. Проте деякі особливості роботи над типовими задачами необхідно враховувати.
Розв'язування типових задач, пов'язаних з пропорційними величинами, ґрунтується на знанні відповідних зв'язків між величинами. Ознайомлення з величинами проводиться одночасно з розкриттям зв'язків між ними. Зв'язки формулюють у вигляді висновків. Наприклад, якщо відомо ціну і кількість, то вартість можна знайти дією множення. Типові задачі мають деякі характерні ознаки, що враховуються на підготовчому етапі роботи. Слід також мати на увазі взаємозв'язки між окремими типовими задачами.
Розв'язування задач на знаходження четвертого пропорційного способом зведення до одиниці запроваджується в 3 класі.
Розгляду задач передує тривала робота над їх розв'язуванням на визначення ціни, кількості та вартості. Вона проводиться у вигляді гри "в магазин".
Під час гри учні вчаться розв'язувати задачі на знаходження вартості, ціни і кількості. Характерною особливістю в цій роботі є те, що, аналізуючи задачі, вчитель вимагає від учнів пояснення, які величини відомі і які треба знайти.
Для першого розгляду задачі на спосіб прямого зведення до одиниці доцільно відвести окремий урок. Заслуговує на увагу досвід ознайомлення із задачею на основі складання її з відповідних двох простих задач.
