16. Особливості критеріїв національної премії з якості в Україні

Модель Української національної премії «За найвищу якість» гармонізована з критеріями Європейської премії з якості. Це дає можливість українським компаніям будувати свою діяльність на принципах, якими керуються більшість зарубіжних фірм.

Критерії моделі премії з якості поділені на дві групи: можливості і результати. Кожна з двох груп оцінюється максимум в 500 балів. Експерти розглядають категорії моделі, керуючись системою RADAR (результати – підхід – впровадження – оцінка й аналіз).

Група критеріїв „Забезпечення результатів":"Система якості і процеси" - має максимальну вагомість у своїй групі - 140 балів. Структурно критерій розділений на такі під критерії - ідентифікація ключових процесів для рішення поставлених цілей;систематичне керування процесами;перегляд процесів і встановлення нових задач;поліпшення процесів за допомогою нововведень і творчого підходу;зміна процесів і вимір отриманого ефекту. „Роль лідерів" - 100 балів. "Керування персоналом" - 90 балів. „Керування ресурсами" - 90 балів включає: керування фінансовими, інформаційними ресурсами; керування постачанням і матеріалами; будинками, спорудженнями й іншою нерухомістю; технологіями й інтелектуальною власністю.

„Стратегія і планування" - 90 балів.

Група критеріїв «Результати» „Задоволення споживачів"- 200 балів: сприйняття споживачами продукції, послуг і відношення організації до споживачів; додаткові показники, пов'язані з задоволенням потреб споживачів продукцією організації. „Ділові результати"- 150 балів. Результати, що представляються, в однаковому ступені стосуються фінансових і додаткових показників ефективності діяльності організації.„Задоволення персоналу" - 90 балів. „Вплив діяльності на суспільство" - 60 балів:сприйняття суспільством організації;додаткові оцінки, зв'язані з впливом діяльності організації на суспільство. Основна перевага національних премій з якості, переконливо демонструючи ефективне використання принципів TQM, заключається в тому, що методика їх оцінки, набір критеріїв використовується більшою кількістю компаній для внутрішньо організаційного розвитку тотального управління якістю.

З метою вдосконалення ведення конкурентної боротьби робота системи якості будь-якого підприємства чи організації повинна знаходитися в стадії безперервного вдосконалення. Премії з якості налаштовані на досягнення пере вершення і успіху компанії в бізнесі

17. Послідовність розвитку методів до управління якістю продукції в світі

Еволюція розвитку якості: Інспектування і випробування; Контроль якості; Забезпечення якості; Управління якістю; Тотальне управління якістю.

Перехід до масового виробництва зумовив необхідність у створенні Технічних умов на продукцію, роль яких вперше стає суттєвою, приблизно в кінці ХVІІІ ст. В 20-ті роки ХІХ ст. почалось впровадження контрольно-вимірювальних приладів. В тому ж столітті виникає професія контролера, а потім і відділи контролю.

З метою зменшення витрат на контроль було розроблено 3 підходи: Заміна повного 100% контролю вибірковим для його здешевлення; Ліквідація спеціальних відділів з контролю якості, «якість справа кожного»; Ліквідація і зміна системи, при якій виріб спочатку повністю виробляється, а потім бракується.1 і 3 підходи до вирішення питання в наслідку були злиті і призвели до створення статистичного вибіркового контролю і до зміни усієї концепції контролю якості.

Статистичний контроль це спостереження за ходом технологічного процесу, що здійснюється з допомогою контролю тих чи інших параметрів якості виробів в процесі їх виробництва. Цей вид контролю дозволяв прогнозувати якість продукції, своєчасно втручатися в хід виробництва, відрегулювати його і не дозволити виникнення бракованих виробів під час виконання тієї чи іншої операції.

Вже на початку 50-х років інтенсивно здійснювався перехід від традиційної системи технічного контролю, що носив наслідковий характер, до нової – попереджуючої регулювання якістю продукції на усіх етапах її виробництва і збуту. Статистичне регулювання якістю поступився місцем повному контролю якості. Особливістю програми є те, що вона виходила за межі підприємства і виключала аналіз вимог ринку, способів продажу, транспортування, зберігання, обслуговування виробів. Комплексність і нерозривність такої системи підкреслюється її зображенням у вигляді спіралі чи кільця якості (1 – пошук; 2 – вдосконалення; 3 – розробка; 4 – технічні умови; 5 – планування виробництва; 6 – закупівля; 7 – продавець; 8 – контрольно – вимірювальна апаратура; 9 – виробництво; 10 – контроль процесу виробництва; 11 – перевірка; 12 – випробування; 13 – збут; 14 – оптовий продаж; 15 – роздрібний продаж; 16 – використання; 17 – утримання; 18, 19 – обслуговування; 20 – дослідження (пошук)).

Система включала в себе постановку цілей, методів їх здійснення, координацію зусиль по їх досягненню, контроль їх виконання на всіх етапах і налаштована на попередження появи продукції з відхиленнями від заданого рівня якості. Обов’язковий принцип зворотного зв’язку дозволяв постійно вдосконалювати систему і використовувані нею методи.

В кінці 60-х р - приймалися заходи з впровадження наукової суя.