14. Контрольний листок (таблиця перевірок) – суть, принцип побудови

Контрольний листок (таблиця перевірок) дає змогу відповісти на питання: як часто трапляється певна подія. Це інструменти первин¬ної реєстрації даних. Вони можуть застосовуватися при контролі як за якісними, так і кількісними ознаками.

З контрольного листка починається перетворення думок та припущень у факти. Для побудови контрольного листка необхідно:встановити найбільш точно, яка подія буде спостерігатися, кожен повинен слідкувати за однією й тією ж річчю;домовитися про період, протягом якого будуть збиратися дані (може коливатися від годин до тижнів);побудувати форму, яка буде зрозумілою та легкою для заповнення (повинні бути чітко визначені графи та стовпці, має бути достатньо місця для внесення даних);збирати дані постійно та чесно, нічого не спотворюючи переконатися, що призначений вами час достатній для виконання завдань зі збору даних.

Зібрані дані повинні бути однорідними. Якщо це не так, треба спочатку згрупувати їх, а потім розглядати окремо.

15. Історія виникнення та розвитку управління якістю в різних країнах

Історичний шлях виникнення та розвитку СУЯ у світі, можна відтворити у такій послідовності:Після Другої світової війни в глобальній економіці було закріплене лідерство США;В 1953 р. англійські спеціалісти провели детальне дослідження організації виробництва в США; Американські підприємства використовували вибірковий приймальний контроль, зокрема 98% продукції вважали допустимим. Браковані вироби за вимогами споживача замінювали безкоштовно; З науково-технічним розвитком і підйомом економіки країн Європи, виникненням «японського чуда» передові підприємства перестали задовольнятися реєстрацією і заміною дефектних виробів; Почалось формування комплексних систем управління якістю. У 80-х роках „велика війна” являє собою не військові дії, а промислову війну, і трофеями цієї війни є споживачі в усьому світі; Результати зусиль американських корпорацій, направлених на вдосконалення своєї роботи, допомогли повернути віру споживачів в американську продукцію.

Управління якістю сформувалось, як науковий напрям, за ствердженням А.Фейдгенбаума, тільки в 20-х роках ХХ століття.

Історичний розвиток систем управління якістю базується на еволюції концепцій якості: 1 –етап - Перевірка якості - виникла з метою виявлення відповідності продукції існуючим вимогам за допомогою методу вилучення неякісних виробів.

Базисом для УЯ є система Ф.Тейлора, яка містила поняття верхньої і нижньої межі якості, поля допуску, запроваджувала такі вимірювальні інструменти, як шаблони і калібри, а також обґрунтовувала необхідність незалежної посади інспектора з якості, різноманітну систему штрафів для бракоробів, форм і методів впливу на якість продукції.

2 етап. - Технічний контроль якості на інспекційному рівні. Метою цієї концепції був насамперед контроль виробленої продукції, а також запобігання поставкам дефектної продукції споживачам через виявлення та вилучення неякісних виробів. 3 етап. - Статистичний контроль якості і необхідні методи та процедури вибірки. Теоретичну базу було сформовано В.Шухартом, Г.Доджем та Г.Ромінгом. Метою статистичного контролю є контроль якості продукції під час її виробництва, а також запобігання виробам, що не відповідають певним вимогам. Процеси мають контролювати виробничі та проектні підрозділи. З’явилися контрольні карти, вибіркові методи контролю якості продукції та регулювання технологічних процесів. 4 етап. Забезпечення якості в процесі виробництва. 5 етап - Постійне вдосконалення або система впровадження безупинного поліпшення - концепцію Е.Демінга спочатку було прийнято в Японії. З’являються поняття «проектування якості» та «часові характеристики якості». 6 етап - Система контролю якості - Фундаментальною концепцією більшості систем управління якістю стає ланцюг якості «постачальник - клієнт». 7 етап - Комплексне (системне, тотальне)забезпечення якості, концепція тотального управління якістю, розроблені А.Фейгенбаумом, ДЖ.Джураном, Е.Демінгом, Ф.Кросбі та ін.

У 1962 році в Японії виникли перші «гуртки якості», почали розробляти стандарти на системи УЯ. 8 етап - Якість, як стратегія. 9 етап - Система юридичної відповідальності за якість продукції. Розроблено перелік обов’язків щодо виробників, дистриб’юторів, посередників, продавців та інших осіб відносно компенсації збитків споживачів (матеріальних і моральних), що були отримані внаслідок купівлі неякісних товарів і отримання послуг. 10 етап - Всебічне (тотальне, загальне) управління якістю. Якщо TQC – це управління якістю з метою виконання встановлених вимог, то TQM – це ще й управління цілями та власне вимогами, а також забезпечення якості. 11 етап - Універсальне управління якістю, базується на тому, що менеджмент якості, який охоплює всі галузі управління підприємством, послідовно розповсюджується також на різні види суспільної діяльності, такі, як медицина, освіта, наука, комунікацію і т.д. 12 етап. Концепція – TIM - загальне управління удосконалювання компаній, що містить комплексний підхід до покращення якості продукції та робочої сили, надійності, технічних характеристик продукції та показників діяльності.

Сьогодні формується 13 етап розвитку концепцій якості – концепція організаційної досконалості, що охоплює керування процесами, проектами, змінами структури організації, застосуванням інформаційних технологій, ресурсами і знаннями з метою підвищення ефективності компаній.