Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Napryami_upravlinnya_yakistyu_v_Ukrayini.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
121.03 Кб
Скачать
  1. Характеристика діаграми розсіювання, її різновиди

Діаграма розсіювання застосовується, коли необхідно уявити, що відбувається з однією із змінних величин, якщо інша змінна змінюється, і перевірити припущення про взаємозв’язок двох змінних величин. Діаграма розсіювання будується як графік залежності між двома параметрами. Якщо на цьому графіку провести лінію медіани, можна легко визначити, чи є між цими параметрами кореляційна залежність. За допомогою діаграми розсіювання аналізується залежність між факторами впливу (причиною) та характеристиками (наслідком). За наявності кореляційної залежності між окремими факторами значно полегшується контроль процесу з технологічної, часової та економічної точок зору.

Вирізняють такі діаграми розсіювання:Прямої і прямої легкої кореляції (при контролі за причинним фактором х можна управляти або до деякої міри тримати під контролем значення параметра якості у). Такий тип кореляції виступає в разі, якщо досліджуваний чинник є головним серед чинників, що впливають на проблему. Зворотної та зворотної легкої кореляції (при збільшенні х характеристика у зменшується, якщо причинний фактор під контролем, то характеристика у залишається стабільною).Відсутність кореляції (не спостерігається вираженої залежності між х і у, тому слід продовжити пошук факторів, що будуть коре-лювати з у, виключивши х).Легка криволінійна та криволінійна кореляція (якщо можна розділити діаграму на окремі ділянки, що мають прямолінійний характер, то проводять такий поділ і досліджують кожну з ділянок). Діаграма дає можливість виявити пари, які віддаляються від виявленої у решті пар кореляції, при цьому xi трактується як аргумент (незалежна змінна), а yi як функція (залежна змінна, яка є результатом змін аргументу).

  1. Системний підхід до управління якістю продукції

Стійкого вдосконалення якості продукції неможливо досягти шляхом проведення окремих заходів. Лише шляхом системного і комплексного, взаємопов’язаного здійснення технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів на науковій основі можна швидко і стійко вдосконалювати якість продукції.

Чинники, які впливають на якість продукції, здебільшого можуть бути представлені трьома блоками: якість продукції, що виробляється, залежить від внутрішніх обставин, людського фактора та зовнішніх умов.

Системний підхід до управління якістю продукції почав розвиватися у середині ХХ ст. Так, у 50-ті роки ХХ ст..отримала розповсюдження саратовська система організації бездефектного виробництва продукції (БВП)

Мета системи – створення умов виробництва, що забезпечують виготовлення робітниками продукції без відступу від технічної документації. Львівський варіант саратовської системи – це система бездефектної праці вперше розробленої на Львівському заводі телеграфної апаратури і деяких інших підприємствах м. Львова на початку 60-х років ХХ ст. Мета системи – забезпечити випуск продукції відмінної якості, високої надійності та довговічності шляхом підвищення відповідальності та стимулювання кожного робітника підприємства і виробничих колективів за результати їх праці. Впровадження СБП дало змогу: кількісно оцінити якість праці кожного робітника, будь-якого колективу; підвищити зацікавленість і відповідальність кожного працівника, кожного колективу за якість своєї праці; скоротити втрати від браку і рекламації, підвищити продуктивність праці; залучити до змагань за підвищення якості продукції всіх працівників підприємства; підвищити трудову і виробничу дисципліну всіх працівників підприємств.

Система ЯНРЗПВ (якість, надійність, ресурс з перших виробів) розроблена і впроваджена на машинобудівних підприємствах м. Горького у 1957-1958 рр. ХХ ст.. У цій системі зроблено акцент на підвищення надійності виробів за рахунок підсилення технічної підготовки роботи конструкторських бюро (КБ) і технологів виробництва, на долю яких випадало 60-85% дефектів, виявлених в експлуатації.

Система НОПМ (наукова організація праці зі збільшення моторесурсу) розроблена і впроваджена на Ярославському моторному заводі в 1963-1964 рр. Мета системи – збільшення надійності та довговічності двигунів, які випускаються. В основу системи НОПМ покладено принцип послідовного, систематичного контролю рівня моторесурсу та його періодичного збільшення за рахунок підвищення надійності та довговічності деталей і вузлів, що лімітують моторесурс.

у 70-ті роки минулого століття львівські підприємства стали ініціаторами впровадження комплексної системи управління якістю продукції (КС УЯП), яка була впроваджена практично на всіх підприємствах України. Метою КС УЯП була розробка продукції, що відповідала б кращим світовим аналогам та досягненням науки і техніки.

У 1978 р. були розроблені та затверджені Держстандартом Основні принципи Єдиної системи державного управління якістю продукції (ЄСДУЯП). Створювались комплексні системи підвищення ефективності виробництва (КС ПЕВ) і система управління підприємством та об’єднанням (ГОСТ 24525).При переході до ринкових умов зникли директивні методи управління, з’явилась конкуренція товаровиробників, які безпосередньо зіткнулись з вимогами світового співтовариства до якості продукції. В результаті усуспільнення світового досвіду були вироблені мінімально необхідні складові діяльності по ефективному управлінню якістю. Основою поліпшення якості стало впровадження на підприємствах систем управління якістю на основі стандартів ІSО серії 9000 (International Standards).

Для успішної роботи на сучасному ринку наявність у підприємств системи якості, відповідної стандартам ІSО серії 9000 і сертифікату на неї, є необхідною умовою. В історії розвитку документованих систем якості виділено 5 етапів: якість продукції, як відповідність стандартам; якість продукції, як відповідність стандартам і стабільність процесів; якість продукції, процесів, діяльності як відповідність ринковим умовам; якість, як задоволення вимог і потреб споживачів і службовців; якість, як задоволення вимог і потреб суспільства, власників (акціонерів), споживачів і службовців.

Таким чином, можна зробити висновок, що якість визначається дією безлічі випадкових, місцевих об’єктивних і суб’єктивних факторів. Для запобігання впливу цих факторів на рівень якості необхідно впроваджувати систему управління якістю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]