4. Принцип побудови та сутність гістограми як одного основних стат методів контролю якості

Гістограма – один з варіантів стовпчикової діаграми, що відобра¬жає залежність частоти попадання параметрів якості виробу або процесу в певний інтервал значень. Це інструмент візуального представлення інформації про перебіг процесу та прийняття рішення щодо визначення черговості завдань та операцій.

Процес побудови гістограми відбувається так: збір даних, необхідних для побудови графіка (щонайменше n=30 вимірів) та підрахунок загальної кількості значень вимірювань;в роботі допомагає поділ загального обсягу вимірювань на інтерва-ли (класи);встановлення розкиду значень:розкид = (найвище значення) – (найнижче значення);встановлення кількості інтервалів:інтервал (ширина класу) = розкид / кількість класів;шляхом додавання до найменшого числа значення ширини класу знаходимо інтервали;опрацювання штрихованого аркуша;розміщення інтервалів на вісі абсцис, а частоти прояву на вісі ординат;перенесення даних з таблиці на графік; всі стовпчики повинні мати однакову ширину та вміщувати в сумі всі дані (також повинні прилягати один до одного).

Гістограми можуть мати різні форми та характеристики, що надають потрібну інформацію про характер і структуру причин динаміки. Розрізняють: Базовий тип систематизований у вигляді дзвону, середнє значення лежить посередині інтервалу; Гребеневий тип з кількома модальним значеннями. Тип асиметричний з середнім значенням, яке виразно припадає на правий чи на лівий бік. З цього боку концентрується біль-шість спостережень. Односторонній тип з середнім значенням, розташованим у граничному інтервалі. Типу копи, в якому частоти в значній кількості середніх інтервалів подібні та знижуються на межах розкиду. Типу сідла з двома модальними значеннями. Тип з ізольованим підвищенням найчастіше складається з двох розкидів з різними параметрами. Тип гістограми без крайніх значень є результатом попереднього розсортування іншого розкиду, з якого вилучено крайні значення.

5. Значення та сутність управління якістю

УЯ - це скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості. Спрямування та контролювання якості звичайно охоплює широкий спектр понять, а саме:розроблення (політики у сфері якості та цілей у сфері якості);планування якості (складова частина управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення цілей у сфері якості);контроль якості (складова частина управління якістю зосереджена на виконанні вимог до якості; забезпечення якості (складова частина управління якістю зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано);поліпшення якості (складова частина управління якістю, зосереджена на збільшенні здатності виконати вимоги до якості).

Поняття „управління якістю” включає такі аспекти:технічні; управлінські;загальні;економічні.

До техн аспектів відносять:використання у виробництві світових нормативних документів;контроль продукції на кожному етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю; регулярний перегляд технології;забезпечення скерованості усіма процесами й оглядання кожної одиниці продукції.

До управл аспектів відносять:визначення політики у сфері якості та конкретне розширення обов’язків кожного співробітника; розробка формалізованої методології управління якістю і контроль за виконанням методик; планування необхідної системи капіталовкладень у річний бюджетний план щодо вдосконалення якості; орієнтація виробника на використання найсучасніших науково-технічних розробок і вимог; контроль за виконанням норм екології та безпеки праці.

До загальних аспектів відносять:планування на рівні вищого керівництва;систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій керівництва та ін;залучення усіх виробничих ресурсів і всього персоналу;широке використання стандартизації, у тому числі міжнародних стандартів в управлінні якістю; регулярні перевірки, вивчення зворотного зв’язку і корегування дій; безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.

До економічних аспектів відносять:планування капіталовкладень в якість (затрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку. Контроль, діагностика, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу та інше);управління економікою якості.

Принципи управління якістю – це правила, що лежать в основі керівництва організацією і в основі її діяльності. Вони направлені на довгострокову безперервну роботу, на задоволення вимог споживачів з одночасним врахуванням вимог усіх зацікавлених організацій: орієнтація на споживача; ключова роль керівництва; необхідність залучення працівників до діяльності щодо управління якістю; процесний підхід; системний підхід до управління; постійне вдосконалення; прийняття рішень, що базуються на фактах (статистичні методи контролю; аналіз та регулювання); взаємовигідні відносини з постачальниками.