2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

Відповідно до вимог законодавства клопотання про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії виноситься слідчим за пого­дженням з прокурором або прокурором та подається на розгляд слідчого судді, який виносить ухвалу про надання дозволу на проведення спостереження за особою, річчю, місцем або відмову в цьому. Таке клопотання повинно відповідати вимогам ч. 2 ст.248 КПК, до клопотання додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Для кожного об'єкта спостереження (конкрет­ної особи, речі або місця) складається окреме клопотання.

3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

Відповідно до вимог законодавства прокурор після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії зобов'язаний невідкладно звернутися з відпо­відним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає представлене клопо­тання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя винесе ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її прове­дення повинно бути негайно припинено, а отримана інформація негайно знищується в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.

Аудіо, відео контроль місця (ст.270 КПК)

1. Аудіо, відео контроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо -, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею Кодексу, здійснюється шляхом встановлення спеціальних технічних засобів у публіч­но доступних місцях за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, мають значення для кримі­нального провадження. Аудіо, відео контроль місця може проводитись також у місцях імовірного перебування або появи осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, з метою фіксації інформації, що може використовуватись у доказуванні на досудовому розслідуванні та в суді.

Аудіо, відео контроль місця відрізняється від аналогічної негласної слідчої (роз­шукової) дії із аудіо контролю та відео контролю особи передусім місцем її проведен­ня, а також організаційно-тактичними особливостями здійснення. Регламентована цією статтею КПК негласна слідча (розшукова) дія може проводитись у громадських місцях та в місцях загального користування, доступ до яких необмежений, тобто все­редині публічно доступних місць, до яких згідно із тлумаченням положень частин 2 та 3 ст. 267 КК України можна увійти або в яких можна перебувати на правових під­ставах без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб. Такими місцями є кінотеатри, кафе, ресторани тощо. Приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусо­вого утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних для проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Як правило, проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії забезпечу­ється працівниками уповноважених оперативних підрозділів, а отримані результати фіксуються на матеріальні носії та можуть використовуватись як додатків до прото­колів про їх проведення для доказування в кримінальному провадженні.

2. Аудіо, відео контроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

В ухвалі слідчого суді повинна бути вказана повна і точ­на адреса місця, де проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, час і строки її здійснення.

Контроль за вчиненням злочину (ст.271 КПК)

1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину.

Зазначена стаття закріплює загальні положення, що визначають форми про­ведення негласних слідчих (розшукових) дій, які в комплексі являють собою контроль за вчиненням злочину. Контроль за вчиненням злочину полягає у перевірці за рішен­ням прокурора при наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин, та може здійснюватися у визначених ч. 1 цієї статті формах: контрольованої поставки, контрольованої та оперативної за­купки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину.

Контроль за вчиненням злочину є допустимим за умов, що встановленими або невстановленими особами вчиняється тяжкий або особливо тяжкий злочин; цей зло­чин є незакінченим; розкриття та розслідування підготовлюваного або вчинюваного злочину шляхом провадження інших гласних та негласних дій неможливо; є можли­вість припинення злочинної діяльності на ранніх стадіях її вчинення.

Встановлюючи контроль за злочинними діями окремої особи (осіб), орган досудового розслідування має на меті розкриття всіх можливих спільників, місць збері­гання об'єктів матеріального світу, що виступали предметом або знаряддям злочину, встановлення свідків, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, і, як наслідок, їх усунення.

Частина 1 коментованої статті КПК закріплює основні форми контролю за вчи­ненням злочину. За її змістом, окремими формами контролю за вчиненням злочину є:

1. контрольована поставка;

2. контрольована та оперативна закупка;

3. спеціальний слідчий експеримент;

4. імітування обстановки злочину.

Контрольована поставка - негласна слідча (розшукова) дія, що є комплексом ор­ганізаційних гласних і негласних заходів, які проводяться уповноваженими підрозді­лами державних органів, у тому числі у взаємодії з іншими державними органами, спрямованих на встановлення контролю за переміщенням (увезенням, вивезенням, транзитом) територією України будь-яких товарів, предметів та речовин, з метою за­безпечення безпеки такого переміщення; виявлення причетних до підготовки та вчи­нення злочину фізичних та юридичних осіб, документування їх протиправних діянь. Приводом для контрольованої поставки є отримана та перевірена в установленому законом порядку інформація щодо підготовки чи здійснення незаконного переміщен­ня товарів, предметів та речовин у транспортних засобах, вантажах, багажах, осо­бистих речах, поштових відправленнях тощо.

Контрольована закупка - негласна слідча (розшукова) дія, що полягає в укладенні удаваної угоди щодо придбання за плату товару або надання послуги особі, що об­ґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину. Контрольована закупка є гласним при­дбанням товарів, предметів та речовин з метою перевірки дотримання продавцями законодавства, що встановлює правила торгівлі останніми та їх обігу, а також викрит­тя й документування пов'язаних із цим злочинів. Спочатку ця негласна слідча (роз- шукова) дія проводиться як звичайна закупка. Після завершення цієї негласної слідчої (розшукової) дії уповноважена особа, що її проводить, оголошує про дійсний характер останньої і складає відповідний протокол, до якого додаються предмети, придбані у ході проведення контрольованої закупки, документи, що відносяться до них, а також підтверджують саму закупку. Проведення контрольованої закупки може фіксуватися аудіо-, відеозаписом, фотографуванням, що також указується в протоколі з додаванням до нього відповідних технічних носіїв інформації. Протоколи, складені за результата­ми проведення контрольованої закупки, і додатки до них, що мають доказове значен­ня у кримінальному провадженні, можуть безпосередньо використовуватись на досудовому слідстві та в суді.

Оперативна закупка - негласна слідча (розшукова) дія, пов'язана з негласним при­дбанням у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товарів, пред­метів та речовин, заборонених або обмежених для обігу, а також речей, які є засобом, знаряддям або предметом вчинення злочину, з метою виявлення та документування фактів злочинних діянь.

Постановою Верховної Ради України № 2741-ХІІ від 17 червня 1992 р. встановлено перелік ви­дів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, між­народних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Цей пере­лік включає:

- зброю, боєприпаси (крім мисливської та пневматичної зброї та боєприпа­сів до неї), бойову та спеціальну військову техніку, ракетно-космічні комплекси;

- вибу­хові речовини та засоби вибуху, бойові отруйні речовини;

- наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за при­значенням лікаря);

- протиградові установки;

- державні еталони одиниць фізичних вели­чин;

- спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Зазначені предмети та об'єкти не можуть перебувати у власності юридичних осіб недержавних форм влас­ності (перелік доповнено пунктом 7 та приміткою до нього згідно з Постановою ВР № 121/94-ВР від 15.07.94 р.). До видів майна, що вилучене з вільного обігу, належать електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речови­нами сльозоточивої та дратівної дії (п. 8 згідно з Постановою ВР № 19/95-ВР від 24.01.95)

Спеціальний слідчий експеримент - негласна слідча (розшукова) дія із штучного створення умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні окремі ознаки вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, та спостереженні за її поведінкою. Спеціальний слідчий експеримент застосовується для перевірки достовірності фактів, що можуть свідчити про ведення злочинної діяльності і причетності до неї конкретних осіб. За допомогою створених у ході спеціального слідчого експерименту умов можна зробити доступни­ми для об'єктивного сприйняття зовнішні прояви тих чи інших злочинних діянь та наміри осіб, що їх підготовлюють або вчиняють. Зміст спеціального слідчого експе­рименту, проведеного з метою попередження та розкриття тяжкого чи особливо тяж­кого злочину, полягає в тому, що уповноважена особа, яка його здійснює, вносить необхідні і достатні зміни в обстановку, у якій діє підозрюваний. Така особа, сприй­маючи ці зміни обстановки як необхідні йому для досягнення мети, реагує на них відповідно до своїх задумів і планів. Уповноважена особа, у свою чергу, спостерігає за реакцією підозрюваного й одержує інформацію про його дії (тобто ті дані, що мо­гли б бути отримані ним і без експерименту, якби такі ж умови склалися об'єктивно).

Імітування обстановки злочину - негласна слідча (розшукова) дія, яка полягає у сукупності підпорядкованих єдиному плану заходів, що відбувається з використан­ням спеціальних засобів, які відтворюють ситуацію вчинення злочину, з метою ство­рення відповідних умов для спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави. Метою здійснення імітування обстановки злочину є поперед­ження, припинення й розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Термін «імітувати» має кілька тлумачень: 1) точно на­слідувати кого-небудь, відтворювати що-небудь; 2) підробляти під що-небудь. Імітування обстановки злочину полягає у системі дій уповноваженого державного органу, спрямо­ваних на імітування реальності події злочину в уявленні особи, що вчинила всі необхідні підготовчі дії для його вчинення . Імітування обстановки злочину може проводитися як з метою виявлення конкретних осіб, які обґрунтовано підозрюються у підготовці та вчи­ненні тяжких чи особливо тяжких злочинів, так і для виявлення намірів невстановлених осіб, які вчинили такі злочини. У ході проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії можуть використовуватись несправжні (імітаційні) та ідентифіковані (помічені) засоби. Перебіг подій у ході проведення контролю за вчиненням злочину може фіксуватися за допомогою технічних засобів (аудіо -, відеозапис, фотографування тощо).

2. Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;

2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;

3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;

4) екологічній або техногенній катастрофі.

3. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Особливими умовами провадження цієї негласної слідчої (розшукової) дії за змістом ч. 3 цієї статті є те, що під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

4. Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.