52. Мікрофлора грунту.

Грунт є головним резервуаром і природнім місцем існування мікроорганізмів у природі, тому що в грунті є сприятливі умови для їх життєдіяльності (поживні речовини, вода, захищеність від сонячних променів).

У грунті живуть бактерії, гриби, лишайники, найпростіші, бакте-ріофаги, водорості, віруси. Грунтові бактерії: а) амоніфіцікуючі, які розкладають білки (p. Pseudomonas, p. Proteus, p. Bacillus); б) азот-фіксуючі (p. Azotobacter, Azomonas, Mycobacter); в) нітрофікуючі (p. Thiobacillus); г) бульбочкові (p. Rhizobium); д) сірко-і желізобактерії.

Склад мікрофлори грунту залежить від родючості грунту, рН, температури, освітлення, кількості вологи, способів обробітку, пори року. Найбільше мікроорганізмів знаходиться в культурному ґрунті, на півдні, влітку, на глибині 10-20 см.

Разом з випорожненнями, сечею, трупами тварин і людини в грунт потрапляють представники нормальної мікрофлори людини і тварин, патогенні та умовно-патогенні мікроби: кишкова паличка, збудники черевного тифу, сальмонельозів, дизен-терії, збудники холери, клостридії газової гангрени (C. Perfringens) .

Таким чином, грунт є фактором передачі інфекційних захворю-вань. У зв'язку з цим проводять санітарно-бактеріологічний контро-ль стану грунту.

Оцінка санітарного стану грунту.

Критерії санітарного стану грунту.

1. ЗАГАЛЬНЕ мікробне забруднення ГРУНТУ.

 2. КІЛЬКІСТЬ САНІТАРНО-ПОКАЗОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ ГРУНТУ.

 Санітарно-показовими мікроорганізмами грунту є:

а) E. сoli (а також бактерії групи кишкової палички (БГКП) - p. Citrobacter, p. Enterobacter, p. Klebsiella);

б) Str. faecalis;

в) C. perfringens.

Ці бактерії мають загальний шлях виведення зі збудниками кишкових інфекцій (з фекаліями) і служать показниками фекальної забрудненості ґрунту.

Показники санітарного стану грунту.

1. загальне мікробне число (ЗМЧ) ГРУНТУ - загальна кількість мікроорганізмів в 1 г грунту.

2. колі-титр ГРУНТУ, перфрінгенс-ТИТР ГРУНТУ та ін. (Оцінюють кількість санітарно-показових мікробів грунту).

Колі-титр ГРУНТУ - найменша кількість грунту в грамах, в якому визначається хоч одна життєздатна клітина кишкової палички - E.coli.

Перфрінгенс-ТИТР ГРУНТУ - найменша кількість грунту в грамах, в якому визначається хоч одна життєздатна клітина збудника газової гангрени - C. рerfringens.

53. Мікрофлора повітря.

Повітря є несприятливим середовищем для мікроорганізмів. Від-сутність живильних речовин, вологи, оптимальної температури, згубна дія сонячних променів і висушування призводять до швидкої загибелі мікробів в повітрі. Але деякі види можуть зберігатися в повітрі досить довго. Їх поширення в повітрі пов'язане з утворен-ням у ньому аерозолю - системи з повітря, крапель рідини і твердих часгочок, що зависли в газовому середовищі. Мікроорганізми адсо-рбуються на частинках аерозолю і є надійно захищеними від згуб-ної дії УФ-променів.

У повітрі можуть зустрічатися до 100 видів сапрофітних мікро-організмів: пігментоутворючі бактерії (мікрококи, жовта сарцини), спороутворюючі мікроби (дріжджі, цвілеві гриби, актиноміцети), спорові палички (B. subtilis, B. megaterium, B. Cereus), вони є найбільш стійкі до дії прямого сонячного світла і висушування.

У зв'язку з цим повітря може бути фактором передачі ряду інфекцій: грипу, кору, скарлатини, дифтерії, туберкульозу, кашлюку, стрептококових, стафілококових та менінгококової інфекції, ангіни, віспи, легенева форма чуми.

Тому проводиться санітарно-бактеріологічний контроль стану повітря, особливо в лікарняних і дитячих установах, в аптеках.

Оцінка санітарного стану повітря.

Стан атмосферного повітря оцінюється за мікробним числом.

Критерії оцінки санітарного стану повітря закритих примі-щень.

1. ЗАГАЛЬНЕ мікробне забруднення.

2. КІЛЬКІСТЬ САНІТАРНО-ПОКАЗОВИХ МІКРОБІВ ПОВІТРЯ.

Санітарно-показовими мікробами повітря закритих приміщень є:

1) золотистий стафілокок - S. aureus;

2) зеленящий стрептокок - Str. viridans;

3) гемолітичний стрептокок - Str. haemolyticus.

Ці бактерії є показниками орально-крапельного забруднення. Вони мають спільний шлях виділення в навколишнє середовище з патогенними мікроорганізмами, що передаються повітряно-кра-пельним шляхом. Терміни виживання їх у навколишньому середо-вищі не відрізняються від термінів, характерних для більшості збуд-ників повітряно-крапельних інфекцій.

Показники санітарного стану повітря.

1. мікробне число ПОВІТРЯ - загальна кількість мікробів в 1м3 (1000 літрів) повітря.

2. КІЛЬКІСТЬ САНІТАРНО-ПОКАЗОВИХ МІКРОБІВ У 250 літрів повітря.

Методи визначення показників мікробного забрудненості повітря.

Методи поділяються на седиментаційні і аспіраційні.

1. Седиментаційний метод Коха - найбільш простий метод. Він використовується тільки для орієнтовного аналізу, мікрофлори повітря закритих приміщень. 

2. Аспіраційний метод грунтується на ударній дії повітряного струменя об поверхню живильного середовища і прилипанні до нього бактерій. Дослідження проводять за допомогою апарата Кротова, який складається з трьох основних частин: основи, корпуса і кришки.

• Фільтраційний метод – повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.