50. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об’єктів навколишнього середовища.

Санітарно-показові мікроорганізми - представники нормальної мікрофлори кишечника і дихальних шляхів людини і теплокровних тварин. Санітарно-показові мікроорганізми повітря: гемолітичні стрептококи і золотисті стафілококи.

Вимоги до СП м/о:

- повинні легко визначатися в навколишньому середовищі;

- повинні виділятися з організму людини (тобто мати в організмі біотоп); - повинні зберігатися у зовнішньому середовищі, кількість їх при цьому не повинна змінюватися і вони не повинні змінювати свої властивості.

Якщо в об'єктах середовища підвищується кількість санітарно-показових мікробів, то підвищується ймовірність присутності в них патогенних і умовно-патогенних мікробів.

Для різних об'єктів навколишнього середовища обрані певні санітарно-показові мікроби.

51. Мікрофлора води.

Вода - природне середовище проживання мікроорганізмів. Склад мікрофлори води залежать від хімічного складу води, температури, вмісту CO2 і O2, рН, опромінення сонячними променями, вмісту поживних речовин, флорою і фауною, глибиною водойми, випуском стічних та промислових вод. З екологічної точки зору всю мікро-флору водойм можна розділити на дві групи:

1)автохтонна (або водну);

2)алохтонна (заносна), яка попадає ззовні, при забрудненні різних джерел.

Автохтонна флора - це мікроорганізми, які живуть і розмножуються

у воді. Формується за рахунок мікрофлори грунту:

• аеробні коки (Micrococcus candicans, Micrococcus roseus, Sarcina lutea);

• псевдомонади (Pseudomonas fluorescens);

• протеї;

• лептоспіри;

•анаеробні бактерії (Bacillus cereus, Bacillus mycoides, Chromobacterium violaceum).

Санітарно-показовим мікроорганізмом для води є кишкова паличка (Escherichiae coli).

Ступінь обсіменіння води організмами прийнято виражати сапробністю - сукупність живих істот, які живуть у водах з великим скупченням твариних або рослинних решток. Розрізняють чотири зони сапробності:

Полісапробна зона— дуже забруднена вода, бідна на кисень і бага-та на органічні сполуки. Кількість бактерій в 1 мл досягає 1 млн і більше. У мезосапробній зоні (зона помірного забруднення) Кількість бактерій в 1 мл становить сотні тисяч.Олігосапробна зона характерна для чистої води. Кількість бактерій у ній незначна, в 1 мл налічується кілька десятків або сотень; Катаробна зона-зона дуже чистої води (особливо в осінньо-зимо-вий період), вона розташована вдалині від населених пунктів і берегів.

Вода може бути фактором передачі інфекційних захворювань (черевного тифу і паратифів, дизентерії, сальмонельозу, холери, лептоспірозу, поліомієліту, гепатиту, туляремії, поліомієліту, гепати-ту А).

Оцінка санітарного стану води.

Критерії санітарного стану води.

1. ЗАГАЛЬНЕ мікробне забруднення ВОДИ.

2. КІЛЬКІСТЬ САНІТАРНО-ПОКАЗОВИХ МІКРООРГАНІЗМІВ ВОДИ.

Показники санітарного стану води.

1. загальне мікробне число (ЗМЧ) ВОДИ - загальна кількість мікроорганізмів в 1 мл води.

2. колі-титр, колі-індекс, ТИТР ентерокок. (Оцінюють кількість санітарно-показових мікробів).

Колі-індекс - число життєздатних клітин E. coli в 1 л води (норми для питної води - 3).

Колі-титр - найменший об'єм води в мл, в якому визначається хоч одна життєздатна клітина E. сoli (норма для питної води - 333 мл).

Методи визначення.

Для оцінки санітарного стану досліджують: 1) водопровідну воду; 2) дистильовану воду; 3) воду відкритих водойм.

Для визначення колі-титру води частіше використовують двофазний бродильний метод (найменший об'єм води, при засіві якого на живильне середовище з глюкозою виявляється газоутво-рення).

Для визначення колі-індексу води використовують метод мембранних фільтрів полягає в концентруванні бактерій з певного об'єму досліджуваної води на мембранний фільтр, виросші на с-щі Ендо при 37ºС і підрахунку індексу БГКП в 1дм^{3 води.}