47. Основні захворювання і збудники ротової порожнини.

Хвороби ротової порожнини:

АНГІНА .Ангіною називається гостре запалення мигдаликів і м'якого піднебіння. Етіологія. Збудниками є різноманітні бактерії: стрептококи, стафілококи, дифтерійні палички та ін. Симптоми і перебіг. При всіх формах ангіни скарги на болі при ков¬танні.

ГОСТРИЙ ГЛОСИТ. Етіологія. Інфекція язика, виникненню якої сприяє травма його (укус, укол, поранення гострим зубом). Симптоми. Припухлість і сильна болючість язика.

СТОМАТИТ Стоматитом називається запалення слизової обо¬лонки ротової порожнини. Етіологія. Стоматити викликаються інфекцією слизової оболонки рота. Сприяючими моментами є травма слизової оболонки гострими краями надломлених зубів, подразнення її дуже гострою їжею, алкогольними напоями, хімічними речовинами. . Симптоми і перебіг. Паління в роті, болючість при жуванні, слино¬теча, поганий запах з рота.

Найчастіше ротову порожнину населяють різні види стрептококів, актиноміцетів і спірохет. При певних умовах мікроорганізми ротової порожнини можуть викликати різні захворювання-карієс зубів, стоматит,гнійні запалення,абсцеси.

48. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії

Лікування дисбактеріоз полягає у відновленні нормальної мікро-флори. Для відновлення застосовуються пробіотики.

Пробіотики - це живі мікроорганізми або речовини, які нормалізують склад і функції мікрофлори в організмі.

До пробіотиків належать:

1) Еубіотики - препарати, що містять живі (ліофільно висушені) мікроорганізми (частіше представники нормальної мікрофлори, що володіють вираженими антагоністичними властивостями). Вони мо-жуть бути монокомпонентні (монокультури) і полікомпонентні.

Монокомпонентні:

- колібактерин - жива культура кишкової палички штаму М-17, антагоністично активного проти патогенних бактерій родини Enterobacteriaceae;

- біфідумбактерин - живі Bifidobacterium bifidum у висушеному вигляді;

- лактобактерин - висушена суспензія живих антагоністично активних штамів лактобактерій;

- бактісубтіл - препарат (в капсулах), що містить висушену культуру Bac. subtilis (штам IР5832);

- фловінін БС - чиста культура бацил штаму IР5832 з вегетативними спорами.

Полікомпонентні:

- біфікол - препарат, що містить висушені живі антагоністично активні штами кишкової палички і біфідобактерій.

49. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання.

Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.

Мікрофлору навколишнього середовища вивчає санітарна мікробіологія, завданнями якої є: -- розробка методів мікробіологічних і вірусологічних досліджень грунту, води, повітря, предметів побуту, харчових продуктів та ін.;

- вивчення джерел забруднення навколишнього середовища мікрофлорою, що становить небезпеку для людини; дослідження життєдіяльності мікроорганізмів у навколишньому середовищі, особливо в умовах його хімічного і біологічного забруднення;

-визначення нормативів для гігієнічної оцінки об'єктів навколишнього середовища, в тому числі харчових продуктів (за мікробіологічними показниками);

- обгрунтування заходів для оздоровлення об'єктів навколишнього середовища і контроль за ефективністю їх виконання.

Санітарна мікробіологія має важливе значення в діяльності лікаря, адже за допомогою неї можна визначити мікробне забруднення повітря у хірургічних, акушерських та дитячих стаціонарах, де виникнення госпітальних інфекції найбільш небезпечне, визначати мікрофлору людини (шкіри, ротової порожнини, шлунка й кишок, дихальних шляхів, кон’юнктиви, сечостатевих органів) і тд.