- •44. Екологія мікроорганізмів.
- •45. Мікрофлора і імунологія ротової порожнини.
- •47. Основні захворювання і збудники ротової порожнини.
- •48. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії
- •49. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання.
- •50. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об’єктів навколишнього середовища.
- •51. Мікрофлора води.
- •52. Мікрофлора грунту.
- •53. Мікрофлора повітря.
- •54. Дія біологічних факторів на мікроорганізми.
- •55. Екологія мікроорганізмів
- •61.Лікарська стійкість мікроорганізмів
- •62. Інфекція
- •2. Властивості збудників
- •63. Роль макроорганізму в інфекційному процесі
- •64. Біологічний (експериментальний) метод
- •65.Патогенність і вірулентність
- •66. Комплемент
- •67. За механізмом дії білкові токсини (екзотоксини) поділяються:
- •70.Механізми передачі інфекції
- •76. Характеристика Длм Дл50, інфікуюча доза
- •74.Шляхи передачі…
- •73. Носійство…
- •75. Роль макроорг…
47. Основні захворювання і збудники ротової порожнини.
Хвороби ротової порожнини:
АНГІНА .Ангіною називається гостре запалення мигдаликів і м'якого піднебіння. Етіологія. Збудниками є різноманітні бактерії: стрептококи, стафілококи, дифтерійні палички та ін. Симптоми і перебіг. При всіх формах ангіни скарги на болі при ков¬танні.
ГОСТРИЙ ГЛОСИТ. Етіологія. Інфекція язика, виникненню якої сприяє травма його (укус, укол, поранення гострим зубом). Симптоми. Припухлість і сильна болючість язика.
СТОМАТИТ Стоматитом називається запалення слизової обо¬лонки ротової порожнини. Етіологія. Стоматити викликаються інфекцією слизової оболонки рота. Сприяючими моментами є травма слизової оболонки гострими краями надломлених зубів, подразнення її дуже гострою їжею, алкогольними напоями, хімічними речовинами. . Симптоми і перебіг. Паління в роті, болючість при жуванні, слино¬теча, поганий запах з рота.
Найчастіше ротову порожнину населяють різні види стрептококів, актиноміцетів і спірохет. При певних умовах мікроорганізми ротової порожнини можуть викликати різні захворювання-карієс зубів, стоматит,гнійні запалення,абсцеси.
48. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії
Лікування дисбактеріоз полягає у відновленні нормальної мікро-флори. Для відновлення застосовуються пробіотики.
Пробіотики - це живі мікроорганізми або речовини, які нормалізують склад і функції мікрофлори в організмі.
До пробіотиків належать:
1) Еубіотики - препарати, що містять живі (ліофільно висушені) мікроорганізми (частіше представники нормальної мікрофлори, що володіють вираженими антагоністичними властивостями). Вони мо-жуть бути монокомпонентні (монокультури) і полікомпонентні.
Монокомпонентні:
- колібактерин - жива культура кишкової палички штаму М-17, антагоністично активного проти патогенних бактерій родини Enterobacteriaceae;
- біфідумбактерин - живі Bifidobacterium bifidum у висушеному вигляді;
- лактобактерин - висушена суспензія живих антагоністично активних штамів лактобактерій;
- бактісубтіл - препарат (в капсулах), що містить висушену культуру Bac. subtilis (штам IР5832);
- фловінін БС - чиста культура бацил штаму IР5832 з вегетативними спорами.
Полікомпонентні:
- біфікол - препарат, що містить висушені живі антагоністично активні штами кишкової палички і біфідобактерій.
49. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання.
Значення санітарної мікробіології в діяльності лікаря.
Мікрофлору навколишнього середовища вивчає санітарна мікробіологія, завданнями якої є: -- розробка методів мікробіологічних і вірусологічних досліджень грунту, води, повітря, предметів побуту, харчових продуктів та ін.;
- вивчення джерел забруднення навколишнього середовища мікрофлорою, що становить небезпеку для людини; дослідження життєдіяльності мікроорганізмів у навколишньому середовищі, особливо в умовах його хімічного і біологічного забруднення;
-визначення нормативів для гігієнічної оцінки об'єктів навколишнього середовища, в тому числі харчових продуктів (за мікробіологічними показниками);
- обгрунтування заходів для оздоровлення об'єктів навколишнього середовища і контроль за ефективністю їх виконання.
Санітарна мікробіологія має важливе значення в діяльності лікаря, адже за допомогою неї можна визначити мікробне забруднення повітря у хірургічних, акушерських та дитячих стаціонарах, де виникнення госпітальних інфекції найбільш небезпечне, визначати мікрофлору людини (шкіри, ротової порожнини, шлунка й кишок, дихальних шляхів, кон’юнктиви, сечостатевих органів) і тд.
