44. Екологія мікроорганізмів.

Екологія мікроорганізмів— розділ загальної мікробіології, який вивчає взаємовідносини мікроорганізмів між собою, з об'єктами зовнішнього середовища і з макроорганізмом. Мікроорганізми широко поширені в природі: в повітрі, воді, ґрунті, на предметах, в організмі рослин, тварин і людини. З організму людини і тварин в навколишнє середовище (в грунт, воду, повітря) потрапляють умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми. Потрапляють, в основному, 2-ма шляхами: 1)фекальний (з випорожненнями із кишечника); 2) повітряно-краплинний (з краплинами слизу із дихальних шляхів).Забруднення навколишнього середовища патогенними мікро-організмами робить її фактором передачі інфекційних захворювань.

Для визначення в навколишньому середовищі мікроорганізмів,які негативно впливають на здоров'я людини, проводиться санітарно-бактеріологічне дослідження грунту, води, повітря.Тому для оцінки санітарного стану середовища застосовують: 1) визначення загальної мікробної забрудненості; 2) визначення санітарно-показових мікроорганізмів.

Санітарно-показові мікроорганізми - представники нормальноїмікрофлори кишечника і дихальних шляхів людини теплокровних тварин.

Вимоги до СП м/о:

- повинні легко визначатися в навколишньому середовищі;- повинні виділятися з організму людини (тобто мати в організмі біотоп);

- повинні зберігатися у зовнішньому середовищі, кількість їх при цьому не повинна змінюватися і вони не повинні змінювати свої властивості.

Якщо в об'єктах середовища підвищується кількість санітарно- показових мікробів, то підвищується ймовірність присутності вних патогенних і умовно-патогенних мікробів.

45. Мікрофлора і імунологія ротової порожнини.

Мікрофлора ротової порожнини: різні види стрептококів, пептококів, вейлонел, бактероїдів, лактобактерій, лептотриксів, фузобактерій, актиноміцетів, спірохет та інші. У порожнині рота є сприятливі умови для життя мікроорганізмів. Слина — важливий поживний субстрат. У ній є амінокислоти, білки, ліпіди, вуглеводи, неорганічні речовини. Через кілька годин після народження дитини бактерії можуть розможуватися в порожнині рота, і через кілька діб там виявляють окремі види стрептококів. У порожнині рота постійно живе S. salivarius, якому властивий тропізм до поверхні органів порожнини рота, особливо багато його на поверхні язика. Більшість видів мікроорганізмів порожнини рота — аероби й факультативні анаероби. Під час прорізування зубів з'являються облігатні грамнегативні анаероби.

Бактеріологічні дослідження вмісту ротової порожнини проводять з метою вивчення етіології патологічних процесів слизової, ясен, зубів, діагностики ряду специфічних захворювань (сифіліс, туберкульоз).Матеріалом для дослідження є полоскальний змив, зубний наліт, біоптати слизової щік і язика, вміст каріозних зубів і гангренозних пульп.При бактеріоскопії мазки забарвлюють за методом Грама або Романовського- Гімзи. Спірохети виявляють у нативних препаратах за допомогою темного поля, фазовоконтрастного чи аноптрального мікроскопів.

46. Нормальна мікрофлора+дисбактеріоз

Мікрофлора організму людини є результатом взаємного пристосування мікроорганізмів і макроорганізму в процесі еволюції. Більша частина бактерій постійної мікрофлори організму людини пристосувалась до життя у певних його відділах. Крім того, є мікроорганізми, що становлять непостійну (випадкову) мікрофлору. Постійна (резидентна) – мікрофлора специфічна для даного біотопу (автохтонна). Тимчасова – мікрофлора занесена з інших біотопів хазяїна (алохтонна), мікрофлора занесена з інших біотопів довкілля (заносна). Важливою особливістю нормальної мікрофлори є її індивідуальність й анатомічна стабільність.

Значення нормальної мікрофлори людини

1. Колонізаційна резистентність

2. Антагоністична роль

3. Імуностимулююча

4. Участь у всіх видах обміну речовин

5. Синтез вітамінів, гормонів, ферментів

6. Травна роль

7. Здатність викликати захворювання.

Дисбактеріоз – кількісні та якісні порушення екологічного балансу між мікробними популяціями в складі мікрофлори. Його причини різні - нераціональне тривале вживання антибіотиків, пригнічення імунітету, вплив радіації, хронічні захворювання, перебування людей в екстремальних умовах тощо.

Про існування гнотобіотів — тварин (птахів), організм яких вільний від мікрофлори або є носієм тільки певних видів мікроорганізмів.У гнотобіотів порівняно із звичайними тваринами збільшена сліпа кишка, недорозвинена лімфоїдна тканина, у них менша маса внутрішніх органів, об'єм крові, менше води у тканинах й антитіл у сироватці крові.