- •44. Екологія мікроорганізмів.
- •45. Мікрофлора і імунологія ротової порожнини.
- •47. Основні захворювання і збудники ротової порожнини.
- •48. Пробіотики та еубіотики, їх характеристика, механізм дії
- •49. Санітарна мікробіологія, предмет, завдання.
- •50. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об’єктів навколишнього середовища.
- •51. Мікрофлора води.
- •52. Мікрофлора грунту.
- •53. Мікрофлора повітря.
- •54. Дія біологічних факторів на мікроорганізми.
- •55. Екологія мікроорганізмів
- •61.Лікарська стійкість мікроорганізмів
- •62. Інфекція
- •2. Властивості збудників
- •63. Роль макроорганізму в інфекційному процесі
- •64. Біологічний (експериментальний) метод
- •65.Патогенність і вірулентність
- •66. Комплемент
- •67. За механізмом дії білкові токсини (екзотоксини) поділяються:
- •70.Механізми передачі інфекції
- •76. Характеристика Длм Дл50, інфікуюча доза
- •74.Шляхи передачі…
- •73. Носійство…
- •75. Роль макроорг…
44. Екологія мікроорганізмів.
Екологія мікроорганізмів— розділ загальної мікробіології, який вивчає взаємовідносини мікроорганізмів між собою, з об'єктами зовнішнього середовища і з макроорганізмом. Мікроорганізми широко поширені в природі: в повітрі, воді, ґрунті, на предметах, в організмі рослин, тварин і людини. З організму людини і тварин в навколишнє середовище (в грунт, воду, повітря) потрапляють умовно-патогенні і патогенні мікроорганізми. Потрапляють, в основному, 2-ма шляхами: 1)фекальний (з випорожненнями із кишечника); 2) повітряно-краплинний (з краплинами слизу із дихальних шляхів).Забруднення навколишнього середовища патогенними мікро-організмами робить її фактором передачі інфекційних захворювань.
Для визначення в навколишньому середовищі мікроорганізмів,які негативно впливають на здоров'я людини, проводиться санітарно-бактеріологічне дослідження грунту, води, повітря.Тому для оцінки санітарного стану середовища застосовують: 1) визначення загальної мікробної забрудненості; 2) визначення санітарно-показових мікроорганізмів.
Санітарно-показові мікроорганізми - представники нормальноїмікрофлори кишечника і дихальних шляхів людини теплокровних тварин.
Вимоги до СП м/о:
- повинні легко визначатися в навколишньому середовищі;- повинні виділятися з організму людини (тобто мати в організмі біотоп);
- повинні зберігатися у зовнішньому середовищі, кількість їх при цьому не повинна змінюватися і вони не повинні змінювати свої властивості.
Якщо в об'єктах середовища підвищується кількість санітарно- показових мікробів, то підвищується ймовірність присутності вних патогенних і умовно-патогенних мікробів.
45. Мікрофлора і імунологія ротової порожнини.
Мікрофлора ротової порожнини: різні види стрептококів, пептококів, вейлонел, бактероїдів, лактобактерій, лептотриксів, фузобактерій, актиноміцетів, спірохет та інші. У порожнині рота є сприятливі умови для життя мікроорганізмів. Слина — важливий поживний субстрат. У ній є амінокислоти, білки, ліпіди, вуглеводи, неорганічні речовини. Через кілька годин після народження дитини бактерії можуть розможуватися в порожнині рота, і через кілька діб там виявляють окремі види стрептококів. У порожнині рота постійно живе S. salivarius, якому властивий тропізм до поверхні органів порожнини рота, особливо багато його на поверхні язика. Більшість видів мікроорганізмів порожнини рота — аероби й факультативні анаероби. Під час прорізування зубів з'являються облігатні грамнегативні анаероби.
Бактеріологічні дослідження вмісту ротової порожнини проводять з метою вивчення етіології патологічних процесів слизової, ясен, зубів, діагностики ряду специфічних захворювань (сифіліс, туберкульоз).Матеріалом для дослідження є полоскальний змив, зубний наліт, біоптати слизової щік і язика, вміст каріозних зубів і гангренозних пульп.При бактеріоскопії мазки забарвлюють за методом Грама або Романовського- Гімзи. Спірохети виявляють у нативних препаратах за допомогою темного поля, фазовоконтрастного чи аноптрального мікроскопів.
46. Нормальна мікрофлора+дисбактеріоз
Мікрофлора організму людини є результатом взаємного пристосування мікроорганізмів і макроорганізму в процесі еволюції. Більша частина бактерій постійної мікрофлори організму людини пристосувалась до життя у певних його відділах. Крім того, є мікроорганізми, що становлять непостійну (випадкову) мікрофлору. Постійна (резидентна) – мікрофлора специфічна для даного біотопу (автохтонна). Тимчасова – мікрофлора занесена з інших біотопів хазяїна (алохтонна), мікрофлора занесена з інших біотопів довкілля (заносна). Важливою особливістю нормальної мікрофлори є її індивідуальність й анатомічна стабільність.
Значення нормальної мікрофлори людини
1. Колонізаційна резистентність
2. Антагоністична роль
3. Імуностимулююча
4. Участь у всіх видах обміну речовин
5. Синтез вітамінів, гормонів, ферментів
6. Травна роль
7. Здатність викликати захворювання.
Дисбактеріоз – кількісні та якісні порушення екологічного балансу між мікробними популяціями в складі мікрофлори. Його причини різні - нераціональне тривале вживання антибіотиків, пригнічення імунітету, вплив радіації, хронічні захворювання, перебування людей в екстремальних умовах тощо.
Про існування гнотобіотів — тварин (птахів), організм яких вільний від мікрофлори або є носієм тільки певних видів мікроорганізмів.У гнотобіотів порівняно із звичайними тваринами збільшена сліпа кишка, недорозвинена лімфоїдна тканина, у них менша маса внутрішніх органів, об'єм крові, менше води у тканинах й антитіл у сироватці крові.
