Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / Gl_Science2_u

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский

Вибранi науковi працi В.М.Глушкова Стислий огляд

Ю.В.Капiтонова

"Раннi роботи В.М.Глушкова (1950-1956 рр.) були присвяченi дослiдженням в областi сучасної алгебри. У докторськiй дисертацiї їм була вирiшена узагальнена п'ята проблема Гiльберта, а також дослiдженi властивостi i будови локально-бiкомпактних груп i алгебр Лi. Роботи, включенi в 1 роздiл цього тому, дозволили значно розвинути теорiю топологiчних груп i топологiчну алгебру в цiлому. Вони цiкавi ще i тим, що дають уявлення про технiку дослiдницької роботи В.М.Глушкова, якою вiн користувався для рiшення практичних задач у нематематичних областях.

У результатi пошуку теоретичної бази проектування i забезпечення необхiдних умов надiйного функцiонування ЕОМ В.М.Глушков створив загальну теорiю цифрових автоматiв, що дозволила перетворити мистецтво розробки радiоелектронних пристроїв у технологiю, тому що на базi цiєї теорiї можна створювати ефективнi практичнi методи їхньої побудови. Крiм того, однiєю з труднощiв, з якими зiштовхується розроблювач складної технiки, є формування формальної методики й адекватнiсть уявлення як об'єкта його розробки, так i процесу трансформацiї цього об'єкта при роботi з ним. Роботи В.М.Глушкова, включенi в роздiл 2 i 3, iлюструють цей процес стосовно до ЕОМ. Використання понять абстрактного автомата, дискретного перетворювача, магазинного автомата, перiодично-визначеного перетворення на нескiнченному регiстрi i побудова на базi цих понять теорiї, що вiдбиває еволюцiйний процес створення засобiв автоматизацiї ЕОМ, таїть у собi багато невикористаних можливостей для побудови теорiй i методiв проектування перспективних ЕОМ. Дуже плiдною є iдея використання пари мiкропрограмних алгебр i згодом алгебри алгоритмiв для рiшення проблем побудови програмного забезпечення ЕОМ. Зокрема, iдеї побудови систем проектування програм на основi перетворення виразiв у багатоосновних алгебрах не тiльки не втратили своєї актуальностi, але, можна вважати, є перспективною основою на найближче десятилiття.

В.М.Глушков придiляв багато уваги використанню математичних моделей i методiв у керуваннi i плануваннi економiкою, народним господарством, про що свiдчать роботи, включенi в 4 роздiл цього тому. Хоча роботи з прогнозування на основi експертних оцiнок були виконанi В.М.Глушковим ще в 70-х рр. ХХ столiття, практично лише зараз прийшло усвiдомлення, що експертнi оцiнки i заснованi на їхньому використаннi експертнi системи можуть з'явитися i вже є ефективним iнструментом рiшення практичних задач у рiзних сферах людської дiяльностi вiд дiагностики складних технiчних систем до формування соцiального клiмату i пошуку корисних копалин. Побудова iєрархiчних моделей економiки, окремих галузей чи пiдприємств i методiв рiшення задач оптимiзацiї в системах керування в даний час як i ранiше залишається важким. Без розвитку iнструментарiю не можна домогтися успiху в цiй областi. Iдеї, висловленi тут В.М.Глушковим, спрямованi на подолання подiбних труднощiв.".

Значення обчислювальних машин i систем для науково-технiчного прогресу суспiльства важко переоцiнити. Електроннi обчислювальнi машини, що з'явилися в 50-х роках, тобто iснуючi близько 30 рокiв, є технiчними об'єктами, якi дуже динамiчно розвиваються та iнтенсивно ускладнюються . Про це свiдчить той факт, що в даний час уже створюються ЕОМ V поколiння. Звiдси випливає, що час iснування одного поколiння ЕОМ - 6-7 рокiв. Крiм того, здатнiсть i можливостi ЕОМ з погляду iмiтацiї в них розумової дiяльностi людини вiд поколiння до поколiння зростають дуже iстотно. Росте швидкодiя й об'єм пам'ятi, пiдвищується рiвень "машинного" iнтелекту. У цих умовах питання теорiї побудови ЕОМ, що включають у себе як уявлення про вигляд ЕОМ, так i методи i технологiї розробки апаратних i програмних компонентiв ЕОМ i ЕОМ у цiлому, а також технологiчнi засоби пiдтримки створення, проектування i виготовлення ЕОМ є надзвичайно актуальними.

В.М.Глушков багато працював над зазначеними питаннями, i результати його дослiджень, а також його науковi iдеї були гiдно оцiненi в нашiй країнi i за рубежем, про що свiдчить суспiльне визнання його робiт.

У другий том тритомного видання включенi роботи В.М.Глушкова по формуванню архiтектурних принципiв i вигляду ЕОМ. Зокрема, для ЕОМ нових поколiнь важливе значення мають iдеї апаратної пiдтримки мов високого рiвня, принципу макроконвеєрної органiзацiї обчислень i багатопроцесорної ЕОМ (роздiл I), методи автоматизацiї спiльного проектування схемного i програмного забезпечення ЕОМ, iдеї реалiзацiї сумiсностi i наступностi поколiнь ЕОМ (роздiл II), а також побудова i використання ЕОМ як iнструмента реалiзацiї iдей штучного iнтелекту (роздiл III).

Протягом усього перiоду роботи в областi кiбернетики й обчислювальної технiки В.М.Глушков займався питаннями штучного iнтелекту, i багато його iдей в цьому напрямку ще не знайшли свого втiлення.

Вiктор Михайлович у дослiдницькiй роботi волiв утiлювати принцип "єдностi далеких i ближнiх цiлей", що означає, що цiль, до якої повинний прагнути дослiдник, складається, принаймнi, iз двох складових: далекої, спрямованої в майбутнє (стосовно до проблем штучного iнтелекту - це створення "штучного розуму") i ближньої, спрямованої в сьогодення (стосовно до конкретних аспектiв його дiяльностi тут можна назвати реалiзацiю ефективних алгоритмiв аналiтичних перетворень, доказ теорем в математицi, розпiзнавання зорових образiв i т.п.).

В.М.Глушков вiрив у досягнення далекої мети в областi штучного iнтелекту й у зв'язку з цим навiть висловлював дуже цiкавi iдеї про безсмертя людської особистостi. Результати його дослiджень звичайно завершувалися створенням нових засобiв обчислювальної технiки, що за рiвнем свого "машинного" iнтелекту перевершували попереднi зразки.

Використання обчислювальної технiки в практицi планування i керування економiкою, пiдприємствами, функцiонуванням складних технiчних систем i виробничих процесiв визначено самим ходом науково-технiчного прогресу i розвитку цивiлiзацiї. В.М.Глушков вважав виникаючi тут проблеми кардинальними i протягом усiєї своєї дiяльностi, починаючи з 1959 р., багато сил вiддав власним дослiдженням, а також органiзацiї дослiджень i розробок в академiчнiй i галузевiй науцi в цiй областi. Саме завдяки його монографiям "Введение в кибернетику" (1964 р.), "Введение в АСУ" (1972 р.), "Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС" (1975 р.), "Основы безбумажной информатики" (1982 р.) iдеями комп'ютеризацiї цiєї областi дiяльностi були захопленi багато дослiдникiв i практичних працiвникiв.

Останнiм часом iнодi лунають докори на адресу В.М.Глушкова. Його дорiкають у несвоєчасностi реалiзацiї цих iдей. Однак не усе залежить вiд однiєї людини. Якщо проаналiзувати дiяльнiсть В.М.Глушкова в цьому напрямку, то дивує обсяг зробленого їм в умовах, як тепер прийнято говорити, застiйного перiоду в нашому господарствi. Адже саме завдяки його зусиллям i величезнiй просвiтительськiй дiяльностi були створенi першi в нашiй країнi системи керування пiдприємствами з масовим виробництвом (Львiв, Кунцево й iн.); ЕОМ, призначенi для керування ("Днепр 2"); системи, у яких реалiзовувалися моделi органiзацiйного керування (РАС, АСПР та iн.). Але чудовi потенцiйнi можливостi, закладенi в цi системи, не могли одержати дiючого розвитку i зробити справдi ефективного впливу на керування об'єктами через розбiжнiсть економiчних механiзмiв того часу, непiдготовленостi соцiального середовища для їхнього сприйняття. Цi гальмуючi фактори стають особливо наочними зараз, з позицiй перебудови.

Велике значення В.М.Глушков надавав фiлософському осмисленню стану i положення кiбернетики, методiв i засобiв її дослiдження в системi наук i практичного життя. Саме його визначення кiбернетики як науки включено у Велику Радянську i Британську енциклопедiї. Розпочата ним спроба видати "Енциклопедiю кiбернетики" успiшно завершилася в 1974 р. (до речi, це перша у свiтi енциклопедiя такого роду). Кiлька робiт цього плану, включенi в даний том, дають уявлення про його позицiю в цьому питаннi.

В.М.Глушков був дуже рiзнобiчним ученим. У сферу його дослiджень попадали iнодi об'єкти, здавалося б, дуже далекi вiд обчислювальної технiки i математики, але, мiркуючи над кiбернетичними iдеями i використанням досягнень кiбернетики для користi людей, В.М.Глушков не мiг пройти повз болючi точки свого часу. Так з'явилися роботи, зв'язанi з проблемами телепатiї, виникнення життя, боротьби з раком. Деякi з них включенi в даний том.

В.М.Глушков - видатний вчений i органiзатор науки, Герой Соцiалiстичної працi, академiк, автор фундаментальних робiт в областi кiбернетики, прикладної математики й обчислювальної технiки. Творча спадщина В.М.Глушкова мiстить у собi понад 600 робiт, у тому числi 25 монографiй, велика кiлькiсть створених пiд його керiвництвом засобiв обчислювальної технiки (ЕОМ "Киев", серiї "МИР", серiї "Днепр", "Киев-67", "Киев-70", "Рось", "Искра" та iн.), iдеї i розробки математичного апарату кiбернетики, її фiлософських концепцiй, кiбернетичних пристроїв i систем, активно працюючих великих творчих колективiв.

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |