Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / Gl_Paton_NS_u
.htmlВiктор Михайлович Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР
Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English Русский
Iнтерв'ю Бориса Євгеновича Патона
"Новiй студiї" для фiльму про В.М.Глушкова (з документального циклу "Таємницi України").
"Я хочу сказати ще i ще раз, i буду все життя повторювати, що Вiктор Михайлович Глушков - надзвичайно талановита людина, а в деяких областях, чисто наукових, на мiй погляд - генiальна людина, яка зробила величезний вклад у нашу науку, технiку, у наше громадське життя, i переоцiнити важливiсть цього внеску для нашої країни просто неможливо.
Вiктор Михайлович був, першочергово, математиком. Математики - це особливi люди. Вiн був алгебраїстом i завдяки своєму таланту багато чого зробив у математицi, королевi всiх наук. Вiн завжди пишався тим, що займався саме алгеброю, або можна сказати теоретичною математикою, i коли йому вдавалося вирiшити яку-небудь нову теорему, тим бiльше таку, що не пiддавалася зусиллям математикiв за багато десятилiть, вiн був дуже щасливий.
Вiд математики Вiктор Михайлович перейшов до кiбернетики, обчислювальної технiки, програмування i тут по справжньому розкрився його величезний творчий потенцiал. Йому вдалося багато чого досягти й в iнших областях знань, але менi здається, що найбiльше, що вiн зробив, це те, що створив прекрасний Iнститут кiбернетики, який зараз носить його iм'я, iнститут, який у свiй час був, безумовно, якщо не найбiльшим, то найкращим i найбiльш цiкавим у свiтi. Вiктор Михайлович хотiв створити Кiбернетичний центр, ядром якого став би Iнститут кiбернетики, але з ряду причин за життя Вiктора Михайловича це не удалося зробити, хоча усе було пiдготовлено для включення Центра в плани розвитку Академiї наук. Тепер вiн створений, i це дуже добре, i менi здається, що цей Центр ще одержить важливi результати своїх дослiджень, дуже необхiднi нашiй країнi, нашiй науцi й економiцi.
Далi я хотiв би сказати, що любив Вiктора Михайловича як мислителя, людину дуже широкого дiапазону знань, а також сказати про розробку їм Загальнодержавної автоматизованої системи керування економiкою СРСР (ОГАС - росiйською мовою.). Це було запропоновано вперше у свiтi, i вiн домiгся великих успiхiв у розгортаннi роботи. Я був свiдком колосальних зусиль Вiктора Михайловича, пов'язаних зi створенням ОГАС. Але цю роботу треба було погодити з Центральним Комiтетом Комунiстичної партiї Радянського Союзу. Вiктор Михайлович доповiв про неї на засiданнi ЦК КПРС, але тодi його не пiдтримали, а "по секрету" сказали: "Якщо буде створена ОГАС, то високе керiвництво залишиться без роботи, усе буде виконуватися автоматизованою системою, влада втратить авторитет". За життя Вiктора Михайловича ОГАС не була завершена. У її створеннi брали участь лише органiзацiї Мiнiстерства оборони. Але те, що робиться у свiтi в галузi iнформацiйних технологiй це, на мiй погляд, продовження задумiв Вiктора Михайловича.
Починаючи з 1962 року Вiктор Михайлович до кiнця життя був вiце-президентом Академiї наук в областi природничих i технiчних наук. Менi особливо хочеться пiдкреслити, що будучи, дiйсно, видатним вченим i вiдповiдаючи за природничi науки, вiн вiддавав перевагу технiчним наукам, поєднував теоретичнi дослiдження з прикладними i з тими, що зараз називаються наукомiсткими, дуже важливими технологiями. Саме вони визначають подальший розвиток технiки дають можливiсть створювати те, що сьогоднi створено. Якби вiн був живий, я думаю, вiн зробив би величезний внесок в Iнтернет. Вiн був уже поруч з цим великим вiдкриттям i був одним з перших, хто цим захопився, запропонувавши ще в 60-i роки минулого столiття Єдину державну мережу обчислювальних центрiв (ЕГСВЦ - росiйською мовою). I, крiм усього, вiн дуже любив свою країну i вiддав їй усе своє чудове життя.
Я не буду говорити про всi роки роботи Академiї наук, але в той час, коли жив i працював Вiктор Михайлович, я думаю, вiн був найбiльш талановитим i найбiльш дiєздатним ученим, справжнiм вченим. На мiй погляд справжнiй учений вiдрiзняється тим, що вiн живе своєю наукою, вiддає усього себе науцi i при тому не думає про свiй гаманець i про те, щоб вiн постiйно поповнювався. Справжнiй вчений одержимий наукою i саме таким був Вiктор Михайлович Глушков."
| Про музей... | Мапа музею |
| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |
| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |
| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |
| Першi бортовi комп'ютери для ракет |
| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |
| Хiрург, кiбернетик, письменник |
| Унiкальнi комп'ютери |
| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |
| Фотогалерея | Книжки |
| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |