Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
29.09 Кб
Скачать

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский

В.М.Глушков - пiонер математичної теорiї обчислювальних систем та засновник Iнституту кiбернетики HАH України Сергiєнко I.В., Капiтонова Ю.В.

м.Київ, Україна

Доповiдь на Мiжнароднiй конференцiї

"Комп'ютери в Європi. Минуле, сучасне, майбутнє."

Київ, жовтень, 1998 р. Вступ У 1956-1982 рр. в Українськiй Академiї наук працював Вiктор Михайлович Глушков, пiсля захисту в Московському Державному унiверситетi докторської дисертацiї по дослiдженню i розв'язанню узагальненої п'ятої проблеми Гiльберта, що склало йому славу одного з провiдних алгебраїстiв свiту. Крiм математичної освiти В.М.Глушков мав технiчну, оскiльки прослухав повний курс на факультетi теплофiзики Новочеркаського полiтехнiчного iнституту. Очоливши лабораторiю обчислювальної математики i технiки Iнституту математики АН УРСР, вiдому своїми роботами по першим у СРСР обчислювальним машинам ("МЭСМ", "СЭСМ", "Киев"), В.М.Глушков зумiв сформулювати програму наукових дослiджень, в основi якої лежала фундаментальна iдея iнтеграцiї кiбернетики, математики й обчислювальної технiки. В.М.Глушков одним з перших узявся за побудову математичної теорiї обчислювальних систем. При цьому малися на увазi, принаймнi, двi мети. Перша - винахiд математичних конструкцiй, що адекватно вiдображає властивостi компонентiв електронних обчислювальних машин (ЕОМ) i ЕОМ у цiлому, якi можна було б використовувати як моделi вiдповiдних компонентiв, i друга - створення математичної технiки їхнiх трансформацiй з метою вiдображення процесiв рiшення задач проектування цих компонентiв з тим ступенем деталiзацiї, що доступна вiдповiднiй технологiї виготовлення ЕОМ. На цьому шляху йому удалося досягти чудових результатiв у загальнiй теорiї цифрових автоматiв, теорiї дискретних перетворювачiв, алгебрi алгоритмiв, теорiї структур даних i рiвнобiжних обчислень. Вiн одним з перших розпочав розробляти iдею iнтелектуалiзацiї ЕОМ i запропонував ряд нетрадицiйних архiтектурних рiшень для ненейманiвських ЕОМ.

Теорiя автоматiв Основнi роботи з теорiї цифрових автоматiв, за якi В.М.Глушков одержав Ленiнську премiю в 1964 р., були написанi в перiод 1959-1961 рр. Вони були пов'язанi з побудовою математичного апарата проектування пристроїв ЕОМ. У той час уже були вiдомi деякi алгоритми синтезу комбiнацiйних схем, сформульований i дослiджений ряд важливих математичних задач, таких, як проблема повноти, оцiнка складностi реалiзацiї функцiй алгебри логiки релейно-контактними схемами й iн. Однак, процеси проектування пристроїв ЕОМ грунтувалися скорiше на iнженернiй iнтуїцiї, мистецтвi i досвiдi розроблювачiв, нiж на точному знаннi. В.М.Глушков одним з перших використовував прикладне значення поняття абстрактного автомата для побудови практичної методики формалiзованого проектування схем пристроїв ЕОМ. Їм були розробленi оригiнальнi методи аналiзу i синтезу абстрактних автоматiв. В оглядовiй статтi в журналi "Успехи математических наук" (1961 рiк) [1] абстрактна теорiя автоматiв була вперше представлена як сформована математична теорiя з ясно визначеним мiсцем i зв'язками з iншими роздiлами комп'ютерних наук. У 1962 р. була видана монографiя "Синтез цифровых автоматов" [2], що зiграла iстотну роль у поширеннi формалiзованих методiв проектування пристроїв серед iнженерiв. Тут уперше був розглянутий весь комплекс задач побудови пристроїв вiд опису алгоритму функцiонування пристроїв до схеми, його реалiзуючої.

На базi цих методiв була реалiзована "Мала система синтезу цифрових автоматiв" (на ЕОМ "Киев"), перший прототип майбутнiх систем автоматизацiї проектування ЕОМ.

Дискретнi перетворювачi Теоретико-автоматнi методи стали застосовуватися при проектуваннi окремих блокiв обчислювальних машин. Однак вони мали iстотний недолiк, зв'язаний з обмеженням на число станiв використовуваних автоматiв в якостi моделi. Тому наступним кроком у розвитку теорiї проектування стала формалiзацiя рiшення задачi блокового й алгоритмiчного проектування пристроїв. Це було зроблено В.М.Глушковим у серiї основних робiт середини 60-х рокiв, що вiдкрили новий етап розвитку математичної теорiї дискретних систем. У цих роботах В.М.Глушкова була запропонована нова концепцiя нескiнченного автомата, придатна для уточнення ряду практичних задач синтезу й оптимiзацiї логiчних структур ЕОМ i застосування в процесi їхнього рiшення формально-алгебраїчних методiв. У новiй моделi процесор ЕОМ представляється у виглядi композицiї двох автоматiв - керуючого й операцiйного. Керуючий автомат, так само як i керуюча голiвка машини Тьюринга, має кiнцеве число станiв, у той час як безлiч станiв операцiйного автомата, взагалi кажучи, нескiнченно i складається з усiляких заповнень декiлькох кiнцевих чи нескiнченних в одну чи обидвi сторони регiстрiв, аналогiчних стрiчкам машини Тьюринга. Однак на вiдмiну вiд машин Тьюринга перетворення, виконуванi на регiстрах, можуть бути нелокальними i змiнювати вiдразу всi розряди регiстра. Конструктивнiсть вiдповiдних перетворень забезпечується тим, що вони задаються за допомогою рекурсивних визначень спецiального виду. Ця спецiалiзацiя вiдповiдає тому, що реально на довгих регiстрах схеми для одного розряду чи групи розрядiв перiодично повторюються. Такi перетворення були названi перiодичо-визначеними. Композицiя керуючого й операцiйного автоматiв, розглянута в цих роботах, являє собою окремий випадок загального поняття дискретного перетворювача, що дослiджувалося надалi в роботах В.М.Глушкова i його учнiв [3]. Цi дослiдження розвивалися в двох напрямках. Перший напрямок - дослiдження абстрактно-алгебраїчних задач, таких, як розпiзнавання еквiвалентностi, оптимiзацiї за часом роботи дискретних перетворювачiв, вивчення спiввiдношень, систем утворюючих у напiвгрупах перетворень операцiйного автомата та iн.

Другий напрямок пов'язаний з розробкою прикладних систем автоматизацiї проектування ЕОМ, мов для опису алгоритмiв функцiонування пристроїв, методiв i алгоритмiв проектування пристроїв i їхнiх композицiй. Iстотний вплив на розвиток теорiї дискретних перетворювачiв зробили задачi спiльного проектування схемного i програмного устаткування ЕОМ, удосконалення технологiї проектування, задачi проектування багатопроцесорних систем. Iдея перiодично-визначеного перетворення, використана при побудовi першої автономної моделi ЕОМ, виявилася пiсля вiдповiдного очевидного узагальнення на випадок багатомiрних регiстрiв надзвичайно корисною для дослiдження питань паралельної реалiзацiї функцiй над структурами даних. Використання моделi дискретного перетворювача значно розширилося, коли було усвiдомлено, що вона годиться для представлення багатьох пар компонент ЕОМ. Наприклад, програма й ЕОМ, процесор i пам'ять, мiкропрограмнi пристрої та iн.

Алгебра алгоритмiв Для того щоб мати можливiсть розглядати бiльш глибокi перетворення (на прикладi мiкропрограмних автоматiв), чим застосування спiввiдношень у напiвгрупi перетворень безлiчi станiв операцiйного автомата, В.М.Глушков вводить на безлiчi перетворень ще двi операцiї: диз'юнкцiю й iтерацiю, одержуючи новий тип алгебри - мiкропрограмну алгебру.

На конкретних прикладах мiкропрограмних алгебр, породжених арифметичними мiкрооперацiями й умовами на одномiрних регiстрах була продемонстрована фундаментальна iдея проектування алгоритмiв: для того щоб одержати необхiдне уявлення алгоритму, його варто представити в придатнiй алгебрi i, вивчивши спiввiдношення цiєї алгебри, перетворити це уявлення, домагаючись полiпшення тих чи iнших його характеристик - часу, пам'ятi i т.п. Була доведена також фундаментальна теорема про регуляризацiї довiльних мiкропрограм: перетворення, виконуване будь-якою мiкропрограмою, може бути представлено виразом у мiкропрограмнiй алгебрi, породженої тими ж елементарними операторами й умовами, що використовуються в данiй мiкропрограмi. Оскiльки конструкцiї мiкропрограмної алгебри носять загальний характер, а проектування пристроїв ЕОМ являє собою лише одну з багатьох областей її застосування, згодом цю алгебру стали називати алгеброю алгоритмiв чи системою алгоритмiчних алгебр. Iдея використання багатоосновних алгебр для представлення рiзних аспектiв взаємодiї компонент ЕОМ є актуальною i до цього часу, коли на перший план висуваються проблеми керування процесами в глобальних мережах (Internet та iн.).

Розвиток сучасних алгоритмiчних мов В.М.Глушков зв'язував з розвитком формульного апарата математики в цiлому. Програму, записану в алгоритмiчнiй мовi, можна розглядати як представлення аналiтичного виразу в придатнiй алгебрi. Навчивши оперувати програмами, як формулами, можна домагатися успiхiв у математизацiї нових областей знання. Побудову алгебри алгоритмiв В.М.Глушков також розглядав як першi кроки в досягненнi зазначеної мети. Видатне значення вiдкриття алгебри алгоритмiв i правильнiсть пiдходу, запропонованого В.М.Глушковим, пiдтвердилися в наступнi роки. Цьому сприяли, з одного боку, поширення iдей структурного програмування i, з iншого боку - поява серiї робiт з алгоритмiчної логiки, що виходить з алгебри алгоритмiв, якщо замiсть алгебри операторiв в якостi основної множини розглядати алгебру умов.

Значний внесок у розвиток алгебри алгоритмiв був внесений К.Л.Ющенко i Г.Є.Цейтлiним. Їхня монографiя "Алгебра, языки, программирование", написана разом з В.М.Глушковим, переведена на багато мов i багато рокiв служить базовою монографiєю з теорiї програмування.

Теорiя структур даних i рiвнобiжнi обчислення У серединi 80-х рокiв ХХ столiття стало ясно, що особливу актуальнiсть здобувають питання ефективностi органiзацiї обчислень в ЕОМ.

З одного боку, мiкромiнiатюризацiя елементної бази, а з iншого, явне видiлення в комп'ютерах компоненти системного програмного забезпечення, що мала тенденцiю до мiграцiї в апаратуру. Крiм того, моделi i методи проектування, що одержали реалiзацiю в рiзних засобах автоматизацiї проектування (наприклад, серiя систем "ПРОЕКТ", "Чертеж", "КАПР" та iн.), у перспективi повиннi були забезпечити проектування архiтектури ЕОМ у цiлому. У виглядi цього були дослiдженi й одержали розвиток теорiя структур даних i методи блокового проектування ЕОМ. Монографiя В.М.Глушкова в спiвавторствi з Капiтоновою Ю.В. i Летичевським О.А. "Автоматизация проектирования вычислительных машин" стала своєрiдним продовженням представлення моделей, методiв i засобiв побудови багатомашинних i багатопроцесорних ЕОМ з єдиною базою проектування компонентiв схемного i програмного устаткування.

Використання понять абстрактного автомата, дискретного перетворювача, магазинного автомата, перiодично-визначеного перетворення на нескiнченному регiстрi i побудова на базi цих понять теорiї, що вiдбиває еволюцiйний процес створення засобiв автоматизацiї ЕОМ, таїть у собi багато невикористаних можливостей для побудови теорiй i методiв проектування перспективних ЕОМ. Дуже плiдною є iдея використання пари мiкропрограмних алгебр i згодом алгебри алгоритмiв для рiшення проблем побудови програмного забезпечення ЕОМ. Зокрема, iдея побудови систем проектування програм на основi перетворення виразiв у багатоосновних алгебрах не тiльки не втратили своєї актуальностi, але, можна вважати, є перспективною основою на найближче десятилiття.

Внутрiшнiй iнтелект ЕОМ Коли з'явилася мова АЛГОЛ-60, В.М.Глушков став одним з перших її пропагандистiв i прихильником широкого впровадження в практику програмування. У той же час вiн ясно усвiдомлював прiрву, що лежить мiж структурою неймановської ЕОМ i мовами високого рiвня. Наявнiсть цiєї проблеми приводило до складних процедур трансляцiї i втрати ефективностi програм у порiвняннi з програмуванням у машинно-орiєнтованих мовах. Тодi була сформульована iдея пiдвищення рiвня внутрiшньої мови ЕОМ, що можна розглядати як розвиток внутрiшнього, тобто закладеного в апаратуру, iнтелекту ЕОМ. Ця iдея не тiльки вимагала перегляду безлiчi машинних команд ЕОМ, але iстотно змiнювала технологiю обробки програми в машинi. Однiєю з можливих доповнень до цiєї обробки була багаторiвнева iнтерпретацiя, а точнiше, багаторiвнева система трансляцiї з iнтерпретацiєю. Крiм теоретичного обгрунтування цiєї iдеї був здiйснений ряд розробок ЕОМ пiд керiвництвом В.М.Глушкова.

Спочатку була "ПРОМIНЬ" - машина з елементами iнтерпретацiї мови високого рiвня. Потiм проект машини "Україна", де планувалося як внутрiшню мову використовувати АЛГОЛ. Проект цей не був реалiзований.

Найбiльш повно апаратну реалiзацiю мов високого рiвня удалося здiйснити в малих ЕОМ серiї "МИР" ("МИР-1", "МИР-2", "МИР-3"). Структурна iнтерпретацiя мов високого рiвня "МИР" i "АНАЛИТИК" дозволила одержати ефективну реалiзацiю роботи з дiйсними числами довiльної розрядностi, цiлими числами необмеженої розрядностi, точних операцiй над дробовими рацiональними числами й iн. Система "АНАЛИТИК" була однiєю з перших систем комп'ютерної алгебри, а в мовi "АНАЛИТИК" уперше була широко використана технiка переписування алгебраїчних виразiв (застосування спiввiдношень), що у даний час є основою технологiї декларативного програмування.

У машинах серiї "МИР" можна було проводити аналiтичнi перетворення, у тому числi диференцiювання й iнтегрування формул.

Архiтектура ЕОМ серiї "МИР" була не традицiйною для того часу. Пошуки нових архiтектурних рiшень продовжувалися на програмних прототипах багатьох прикладних систем i програмних комплексiв розробок iнституту того часу. Серед цих систем - засоби обчислень, ефективної органiзацiї моделювання "СЛЭНГ" i "НЕДИС", Пакети прикладних програм для науково-технiчних i економiчних розрахункiв.

Архiтектура ЕОМ В.М.Глушков внiс значний вклад у розвиток нових концепцiй ненейманiвських комп'ютерiв. У його роботах неодноразово зустрiчається обговорення iдеї ЕОМ з мозкоподiбною структурою. У 1974 роцi на Конгрес IФIП у Стокгольмi вiн, разом iз групою вчених з Москви i Ленiнграда виступає з iдеєю рекурсивної ЕОМ. Крiм конкретних пропозицiй за структурою рекурсивної обчислювальної машини - РОМ - у доповiдi мiститься глибока критика принципiв нейманiвської архiтектури, обгрунтовується необхiднiсть вiдмовлення вiд цих принципiв i пропонуються новi принципи органiзацiї роботи ЕОМ. В.М.Глушкова в першу чергу цiкавить проблема необмеженого нарощування продуктивностi i ресурсiв ЕОМ.

Iдея рекурсивної ЕОМ явно була навiяна iдеями складних алгебраїчних (математичних) конструкцiй i математичною технiкою умоглядного манiпулювання ними. Тут - органiзацiя рекурсивних обчислень, зняття обмежень на фiзичнi параметри ресурсiв (пам'ять, процесори, комунiкацiйне поле), максимальне наближення внутрiшньої мови машини до мови формулювання задач, використання рiзноманiтних унiверсальних алгоритмiв обчислень, що вiдрiзняються одне вiд одного способами представлення даних i механiзмами обчислень. Оскiльки повною мiрою iдеї рекурсивної обчислювальної машини не могли бути реалiзованi в той час у силу технологiчних обмежень, було знайдено компромiсне рiшення в iдеї макроконвеєра (1978 рiк). Суть iдеї макроконвеєрної органiзацiї обчислень складається в спецiальному представленнi виконуваної розподiленої програми, що полягає в тому, щоб дотримувався деякий баланс мiж величинами обмiнних i обчислювальних операцiй для процесорiв, що беруть участь у виконаннi програми. В.М.Глушков органiзував колектив розроблювачiв, фахiвцiв з комп'ютерної технiки, загальносистемному математичному забезпеченню i методам рiшення прикладних задач. До початку 80-х рокiв проект принципово нової макроконвеєрної ЕОМ, що включав в архiтектуру серiї рiзнорiдних процесорiв, комунiкацiйне поле, загальносистемну (операцiйна система i система програмування) i прикладну компонентнiсть, був розроблений, установленi зв'язки з промисловiстю. Пiсля 1982 р. роботи з макроконвеєра продовжувалися. Учнi i послiдовники В.М.Глушкова пiд керiвництвом В.С.Михалевича довели проект до промислової реалiзацiї ("ЄС 2701" i "ЄС 1766") i вирiшили на макроконвеєрi ряд складних науково-технiчних задач. Цi багатопроцесорнi супер-ЕОМ показали високу ефективнiсть макроконвеєрної органiзацiї обчислень. Вирiшувались задачi розрахунку конструкцiї лiтака, поширення теплової хвилi при ядерному вибуху, моделювання клiмату свiтового океану. Досягався лiнiйний рiст продуктивностi в мiру збiльшення кiлькостi процесорiв, демонструвалася живучiсть системи в мiру зменшення кiлькостi процесорiв. Реальна швидкiсть обчислень на 48 робочих процесорах складала 0,5 млрд. оп/с. Варто помiтити, що елементна база цих машин була III поколiння. Помiтимо, що в процесi створення цих машин одержали подальший розвиток засоби моделювання i проектування архiтектури, алгоритмiв функцiонування i структури ЕОМ. За своїми iдеями i структурi, архiтектура макроконвеєрної ЕОМ ще в серединi 80-х випереджала свiтовий рiвень обчислювальної технiки i випередила реалiзованi пiзнiше багато iдей органiзацiї багатопроцесорних ЕОМ з розподiленою пам'яттю. Однак роботи з подальшого удосконалення i випуску макроконвеєрних ЕОМ були зупиненi в силу вiдомих причин. Досвiд технiчних розробок, здiйснених пiд керiвництвом В.М.Глушкова, послужив джерелом створення загальної математичної теорiї проектування обчислювальних систем, що продовжує розвиватися i в даний час учнями i послiдовниками В.М.Глушкова. Дослiдження в цiй областi ведуться Iнститутом кiбернетики iменi В.М.Глушкова за пiдтримкою мiжнародних фондiв (INTAS, CRDF) у вiдповiдних мiжнародних проектах.

Системи, що самоорганiзовуються, i штучний iнтелект Початок 60-х рокiв пов'язаний з формуванням уявлень про сутнiсть кiбернетичної науки, пошуками перспективних напрямкiв її розвитку, змiцненням i розширенням колективу вчених-кiбернетикiв у Києвi, встановленням зв'язкiв з науковими школами СРСР, активною популяризаторською дiяльнiстю, пошуками шляхiв рiшення найважливiших народногосподарських задач iз застосуванням ЕОМ. Оскiльки теорiя автоматiв до цього часу була найбiльш розробленим роздiлом теоретичної кiбернетики, природно було шукати iншi областi її застосування крiм задач проектування дискретних пристроїв. Однiєю з таких областей стало моделювання процесiв самоорганiзацiї i самовдосконалення. Цьому присвячений ряд оригiнальних робiт. Цi роботи знайшли вiдображення в монографiї "Введение в кибернетику", що переведена на багато мов, i до сьогодення залишається одним iз кращих введень у предмет кiбернетичної науки. Задачу дослiдження систем що самоорганiзуються i самоудосконалюються В.М.Глушков вважав однiєю з найбiльш важливих i цiкавих задач кiбернетики, оскiльки на шляху рiшення цiєї задачi можлива розгадка багатьох таємниць процесу мислення.

В.М.Глушков поставив своєю цiллю дати опис теорiї систем, що самоорганiзуються, як деякої математичної теорiї. Це йому удалося в монографiях "Введение в теорию самосовершенствующихся систем" (1961 р.). Його пропозицiї по "критерiю самоорганiзацiї", "критерiю навчання" i "критерiю доцiльного поводження" залишаються прикладом точних мiркувань щодо цих iнтуїтивних понять до цього часу.

Питанням штучного iнтелекту, образом якого В.М.Глушков вважав ЕОМ, вiн займався практично увесь час, про що свiдчить i його остання монографiя "Основы безбумажной информатики".

Пiд керiвництвом В.М.Глушкова в 60-х - 70-х роках в Iнститутi кiбернетики АН УРСР широким фронтом велися роботи зi створення систем штучного iнтелекту. Тут i роботи з розпiзнавання образiв (зорових, мовлення, мовних i т.п.), дослiдження в областi робототехнiки, математичної лiнгвiстики, iнформацiйних систем та багато чого iншого. Однак найближчою для нього проблемою, якою вiн багато займався безпосередньо сам протягом усiєї своєї кiбернетичної дiяльностi, була проблема автоматизацiї пошуку доказiв теорем. Ще в 1958 р., вивчаючи як опонент докторську дисертацiю А.I.Ширшова, В.М.Глушков зробив спробу перевiрити знайденi А.I.Ширшовим тотожностi в кiльцях i алгебрах Лi за допомогою програми на машинi "Урал". Вiн уважно стежив за роботами по створенню алгоритмiв виведення теорем у СРСР i за рубежем, iнiцiював проведення вiдповiдних дослiджень в Iнститутi кiбернетики. Пiд його керiвництвом на початку 60-х рокiв були проведенi експерименти по машиннiй реалiзацiї алгоритму Тарского i деяких iнших алгоритмiв пошуку виводу в розв'язних теорiях. З проблемою доказiв зв'язувалися роботи з аналiтичним викладенням i їхнiй реалiзацiї в машинах серiї "МИР". До кiнця 60-х рокiв сформувалася нова точка зору на проблему пошуку доказiв. Суть її зводиться до наступного. Насамперед, необхiдно розробити практичну формальну мову для запису математичних пропозицiй i їхнiх доказiв. Ця мова повинна бути близькою до природної мови математики i фактично являти собою формалiзацiю тiєї частини природної мови, на якiй пишуться книги з математики. Реалiзацiєю мови математики є "алгоритм очевидностi", що перевiряє правильнiсть математичних тверджень, написаних у мовi, якщо докази досить докладнi, чи знаходять у них пробiли, що вимагають розшифровки. На базi цих засобiв будується "iнтелектуальна" iнформацiйна система, що дозволяє накопичувати знання i користуватися ними в процесi виконання математичних дослiджень. Вiдкриття нових математичних фактiв i пошук доказiв складних теорем, повиннi виконуватися в дiалоговому режимi з математиком. При цьому використовуються програмувальнi спецiалiзованi дедуктивнi засоби, що створюються динамiчно на базi мови, алгоритмiв очевидностi й iнформацiйної системи.

Значна частина цих iдей була реалiзована в системi "САД" (кiнець 70-х рокiв). В даний час дослiдження продовжуються в рамках мiжнародного проекту "Технiка переписування й ефективний доказ теорем".

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi | 

Соседние файлы в папке GL_HALL2