Схемотехника / Мультимедія / Сайти / Віртуальний музей / ukrainiancomputing.org / GL_HALL2 / MAIN-946_5_u

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский Вiктор Михайлович Глушков.

Життя та творчiсть. Iз книжок Б.М.Малиновського.

В них використанi розповiдi самого В.М.Глушкова.

Коментарi Б.М.Малиновського поданi курсивом. Штучний iнтелект. Важкий початок. Штучнi зiр i слух - важлива частина робiт у галузi створення штучного iнтелекту. Тут головним, звичайно, є зiр, оскiльки найбiльшу кiлькiсть iнформацiї людина одержує завдяки йому. Для цього я запросив В.А.Ковалевського з Харкова, який i органiзував роботу з розпiзнавання образiв. Першим результатом його роботи став автомат для читання машинописних лiтер i цифр. Вiн був випущений малою серiєю (п'ять або вiсiм штук) через дорожнечу, iз перфокартами йому було конкурувати важко. Потiм Т.К.Вiнцюк розпочав роботи з розпiзнаванням мови, чим ми прикрили напрямок по створенню сенсорної частини роботiв.

Iз самого початку я сформулював завдання i по автоматизацiї рухливої (моторної) функцiї роботiв. Мною було поставлене завдання створити автоматичну руку на вiзку, що пересувалася уздовж щита керування будь-яким об'єктом i перемикала тумблери, рубильники, повертала ручки i т.iн., одночасно до неї додавався примiтивний зiр, здатний сприймати лише положення стрiлки приладiв або подiли шкали. Але, на жаль, я не змiг знайти людини, яка любила б працювати з механiкою, руками. А це завдання я поставив ще у 1959 р., коли про роботiв нiхто не говорив. Якби у нас були гарнi майстернi, то ми могли б у 1963 р. першими у свiтi мати механiчну руку. На жаль, не усе вдається зробити.

Синтез усiх цих напрямкiв - у роботах-манiпуляторах iз рукою, зором i штучною мовою.

Одночасно ми розпочали роботи з розпiзнавання змiсту фраз росiйською мовою, тобто у галузi семантичних мереж, як тепер це називається. Цим займався А.О.Стогнiй i частково О.А.Летичевський, вони домоглися гарних результатiв. Утiм, алгоритми робив я, а Стогнiй пiдготував програми. По потоку пропозицiй на входi цей алгоритм будував семантичну мережу, тобто визначав, якi слова iз якими кореспондуються. Наприклад, речення "Стiлець стоїть на стелi" хоч i граматично вiрне, але семантично невiрно i т.iн. Були зробленi зачатки картини свiту, причому придумане ощадливе кодування; потiм Стогнiй переключився на розпiзнавання дискретних образiв, тематику Ю.I.Журавльова, та i я залишив цю справу. Необхiдно було його з машинним перекладом зв'язати, але знову не вистачало людей, а я не мiг займатися лише семантичною алгоритмiкою. I все-таки, коли я зробив у 1961 р. у Мюнхенi на конгресi IFIP доповiдь на цю тему, це стало сенсацiєю, - у американцiв нiчого подiбного у той час не було. Тодi ж мене обрали у програмний комiтет Мiжнародної федерацiї з обробки iнформацiї.

"ЕОМ "Киев" стала першою у Європi системою цифрової обробки зображень та моделювання iнтелектуальних процесiв, - доповнює Глушкова Г.Л.Гiммельфарб, один iз ветеранiв iнституту. - До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчання цiлеспрямованiй поведiнцi: пристрiй для введення зображення з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ (обидва пристрої розробив В.I.Рибак). У тi роки першi пристрої виводу зображень з ЕОМ (прообрази сьогоднiшнiх дисплеїв) були лише у США. Пристроїв, аналогiчних київському, за кордоном тодi ще не було. На ЕОМ "Киев" пiд керiвництвом Глушкова наприкiнцi 50-х - початку 60-х рокiв була виконана серiя робiт iз штучного iнтелекту, зокрема навчання розпiзнаванню простих геометричних фiгур (В.М.Глушков, В.А.Ковалевський, В.I.Рибак), моделюванню читаючих автоматiв для рукописних i машинописних знакiв (В.А.Ковалевський, А.Г.Семеновський, В.К.Єлисеєв), вiдстеження руху об'єктiв по серiї зображень, або кiнограмi (В.I.Рибак), моделюванню поведiнки колективу автоматiв у процесi еволюцiї (А.А.Дороднiцина, О.А.Летичевський), автоматичному синтезу функцiональних схем ЕОМ (Ю.В.Капiтонова) та iн.

Таким чином, В.М.Глушков звернувся до теорiї i практики моделювання iнтелектуальної дiяльностi у першi роки становлення обчислювальної технiки, коли багато хто сприймав ЕОМ просто як "великий арифмометр". Велику зацiкавленiсть Глушков проявив до автоматичного розпiзнавання зорових образiв. Роботи з автоматичного читання рукописних i друкарських знакiв розпочалися пiд його керiвництвом вже у 1959-1961 роки, а протягом першої половини 60-х рокiв була розвита кореляцiйна теорiя розпiзнавання машинописних знакiв i рядкiв тексту (В.А.Ковалевський, М.I.Шлезингер), теорiя оптимального конструювання еталонiв розпiзнаних символiв (М.I.Шлезингер), були створенi послiдовно декiлька макетiв оптичних читаючих автоматiв, заснованих на принципах оптичної кореляцiї ("ОКА" i "ЕОК-10", В.К.Єлiсеєв) i електронної кореляцiї ("ЧАРС", В.А.Ковалевський, А.Г.Семеновський).

Надалi пристрої введення-виводу зображень, використанi для ЕОМ "Киев", були модернiзованi i перенесенi на нову ЕОМ "БЭСМ-6". З їхньою допомогою були виконанi численнi роботи з цифрового аналiзу знiмкiв реальних об'єктiв, зокрема по виявленню та вiдстеженню слiдiв фiзичних часток у пузирчастих камерах (М.I.Шлезингер), виявленню, розпiзнаванню та вiдстеженню руху рiзних транспортних засобiв (В.I.Рибак), розпiзнаванню машинописних знакiв (В.А.Ковалевський) та iн.

Досвiд, отриманий при створеннi i використаннi пристроїв введення-виводу зображень, дозволив розробити перший у СРСР стенд моделювання iнтелектуальних роботiв типу око-рука (В.I.Рибак, Г.Л.Гiммельфарб, В.Б.Марченко та iн.). До складу стенду ввiйшли ЕОМ "БЭСМ-6", зв'язана з нею телевiзiйна система введення зображень у ЕОМ i електромеханiчний манiпулятор iз шiстьма ступенями рухливостi, пiдключений до ЕОМ "БЭСМ-6" через керуючу мiни-ЕОМ "М-6000". В.М.Глушков проявив великий iнтерес до цих робiт, оскiльки вважав робототехнiку одним iз найважливiших напрямкiв практичного використання методiв i засобiв штучного iнтелекту. На стендi були вперше у СРСР виконанi роботи з автоматичного опису просторових сцен, складених iз простих за формою об'єктiв, i керуванню манiпулятором на основi отриманого опису (70-тi роки)".

Додамо, що у вiддiлi М.М.Амосова у цi ж роки був проведений широкий комплекс дослiджень у галузi штучного iнтелекту: розроблено ряд транспортних роботiв (ТАЇР та iн.), виконано моделювання ряду розумових i суспiльних процесiв (А.М.Касаткiн, Л.М.Касаткiна, Д.Г.Галенко та iн.).

В.М.Глушков не випадково згадує Т.К.Вiнцюка i його роботи з розпiзнавання мови. Ще за життя вченого Вiнцюком був розроблений ряд дуже досконалих пристроїв розпiзнавання i синтезу мови. Пiдтримка цих робiт з боку В.М.Глушкова привела до швидкого розвитку в iнститутi одного з важливих напрямкiв штучного iнтелекту.

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |