Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
14.41 Кб
Скачать

В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР В.М.Глушков - основоположник iнформацiйних технологiй в Українi та колишньому СРСР

Мапа музею

Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi English    Русский Вiктор Михайлович Глушков.

Життя та творчiсть. Iз книжок Б.М.Малиновського.

В них використанi розповiдi самого В.М.Глушкова.

Коментарi Б.М.Малиновського поданi курсивом. "Кiнцева мета - автоматизована система розвитку науки i технiки в цiлому" "Навряд чи можна сумнiватися, що у майбутньому значна частина закономiрностей навколишнього свiту буде пiзнаватися i використовуватися автоматичними помiчниками людини. Але настiльки ж безсумнiвно i те, що все найбiльш важливе у процесах мислення i пiзнання завжди буде долею людини. Справедливiсть цього висновку обумовлена iсторично.

...Людство не являє собою просту суму людей. Iнтелектуальна i фiзична потужнiсть людства визначається не лише сумою людських мускулiв i мозку, але i всiма створеними ним матерiальними i духовними цiнностями. У цьому розумiннi нiяка машина i нiяка сукупнiсть машин, будучи в кiнцевому рахунку продуктом колективної дiяльностi людей, не можуть бути "розумнiшi" людства у цiлому, тому що при такому порiвняннi на одну чашу ваг кладеться машина, а на другу - усе людство разом iз створеною ним технiкою, що включає, зрозумiло, i розглянуту машину.

Слiд зазначити також, що людинi iсторично завжди буде належати остаточна оцiнка iнтелектуальних, так само як i матерiальних, цiнностей, у тому числi i тих цiнностей, що створюються машинами, так що i у цьому розумiннi машина нiколи не зможе перевершити людини.

Таким чином, можна зробити висновок, що у чисто iнформацiйному планi кiбернетичнi машини не тiльки можуть, але i обов'язково повиннi перевершити людей, а у рядi, поки ще вузьких областей, вони роблять це вже сьогоднi. Але у планi соцiально-iсторичному цi машини є i завжди залишаються не бiльше нiж помiчниками i знаряддями людини". (В.М.Глушков. Мислення i кiбернетика//Пит. фiлософiї. -- 1963. №1).

Автоматизацiя наукових дослiджень починалася з автоматизацiї вимiрiв i обробки отриманої iнформацiї. Це ми робили ще на початку 60-х рокiв: на вiдстанi обробляли данi, що надходили з Атлантичного океану. Наявнiсть керуючої машини "Днепр" iз пристроєм зв'язку з об'єктом (ПЗО) дозволило нам ранiше американцiв здiйснити автоматизацiю експерименту в Академiї наук України. Американцi використовували для цiєї мети "КАМАК" - бiльш досконалi технiчнi засоби, створенi у 1967 роцi, тодi як ПЗО "Днепр" було розроблено у 1961 р. Головою Ради з автоматизацiї наукових дослiджень, органiзованої у 1972 р. при Президiї АН України, було призначено Б.М.Малиновського. Я як вiце-президент був куратором цiєї Ради, а також Ради з обчислювальної технiки, керованої А.О.Стогнiєм, i Ради по АСК (автоматизованим системам керування) президiї, яку очолював B.C.Михалевичем.

Було вирiшено силами академiчних iнститутiв розробити автоматизованi проблемно-орiєнтованi лабораторiї АПОЛ, що включають комплекс вимiрювальних засобiв, ЕОМ i програми обробки вимiрiв. Зараз один завод випускає рентгенiвськi апарати, iнший - спектроаналiзатори, третiй - обчислювальну машину, четвертий - "КАМАК" i т.iн. Це, звичайно, не iндустрiальний пiдхiд, i такими темпами ми науку не автоматизуємо до кiнця XXI столiття. Ми намiтили п'ять-шiсть АПОЛ, готуємо необхiдну технiчну документацiю i вирiшуємо питання про серiйне виробництво. Зокрема мова йде про лабораторiю для рентгеноструктурного аналiзу, лабораторiї масc-спектрографiї i ще про цiлий ряд лабораторiй, що використовуються у хiмiї, фiзицi та бiологiї. Є домовленiсть iз заводом "Точелектроприлад", що вони вiзьмуть на себе випуск таких лабораторiй. Тодi Академiя наук, замовивши їх, буде робити лише шеф монтаж. Звичайно, для якого-небудь унiкального експерименту установку доведеться зiбрати самим вченим. Але це повинно бути виключенням, а не правилом. А правилом повинно бути здiйснення промисловiстю шеф монтажу. Малиновського це вiдразу захопило, i вiн включився в роботу, а працювати вiн умiє, треба вiддати йому належне.

У програмно-технiчних комплексах i проблемних лабораторiях повиннi зайняти i займають своє мiсце мiкрокомп'ютери. Частина обробки даних експерименту повинна робитися на мiсцi за допомогою вбудованого у прилад мiкрокомп'ютера, iнша - на мiнi-комп'ютерi, i лише у разi потреби можна виходити на великий комп'ютер. Наприклад, для обробки результатiв складних ядерних експериментiв ми пiдключаємо машину "БЭСМ-6" (або ЄС-1060) на нашому Обчислювальному центрi через радiоканал шириною 96 Кгц, а поруч з експериментальною установкою знаходиться мiнi-комп'ютер, що обробляє результати експериментiв.

Бiльшiсть експериментiв не обмежується збором i обробкою даних. Найбiльш важкою частиною є настроювання експериментальної установки. Наприклад, для термоядерного лазерного реактора, що розробляє академiк Н.Г.Басов, результати експерименту обробляються на ЕОМ за добу, а на настроювання установки витрачається пiвроку, оскiльки воно повинно бути дуже точним. Тому важливо вирiшити i таке завдання, як комп'ютерне настроювання приладiв. Для цього варто застосовувати роботи, що також повиннi входити у програмно-технiчний комплекс. Тому що, коли робиться рентгеноструктурний аналiз кристалу, то кристал варто повертати, змiнювати його положення стосовно пучка рентгенiвського випромiнювання, перемiщати i т.iн. Це все досить довго робить експериментатор. А у майбутньому на програмно-технiчному комплексi такi операцiї повиннi виконуватися автоматично. У противному випадку, якщо обробка результатiв займає половину часу, то нi при якiй автоматизацiї ми не можемо прискорити експеримент бiльше нiж удвiчi. На жаль, багато хто цього не розумiє. Не розумiють як завжди тому, що американцi до цього тiльки доходять. Вони почнуть розумiти через п'ять-вiсiм рокiв пiсля того, як це з'явиться у США, такий у них стиль роботи.

Зусиллями наших iнженерiв у Iнститутi проблем мiцностi АН України автоматизованi випробування на механiчну втому: тут буде створена перша проблемно-орiєнтована лабораторiя для багатьох механiчних випробувань. В Iнститутi геологiї i геофiзики, а також у Iнститутi проблем онкологiї АН України ми також зробили ряд робiт.

З автоматизацiєю фiзичних дослiджень тiсно зв'язана автоматизацiя випробувань складних промислових об'єктiв. Цим займаються В.I.Скурихiн i А.Г.Корнiєнко. Корнiєнко робить роботу для флоту, а Скурихiн, А.А.Морозов i П.М.Сiверський - для авiацiї. Коли президент АН СРСР А.П.Александров нашi результати побачив, вiн спочатку не повiрив. Довелося показати систему, розроблену Корнiєнко, установлену на одному з кораблiв, яка має 1200 каналiв знiмання iнформацiї.

У пiдготовленiй всесоюзнiй цiльовiй програмi з автоматизацiї наукових дослiджень, випробувань складних об'єктiв i автоматизацiї проектно-конструкторських робiт наш iнститут офiцiйно намiчається головним. Постанова ще не була затверджена, коли я лiг у лiкарню. (Пiзнiше вона вийшла). Є ще один напрямок у цiй роботi, що наближається до роботiв. Зараз складання та укрiплення датчикiв робиться вручну. Потрiбний ще такий мiкроробот, що мiг би все це робити. Таке завдання поставлене мною на майбутнє. Тут необмежений простiр для дослiджень, тому що у якостi кiнцевої мети бачиться автоматизована система розвитку науки i технiки у цiлому, коли ЕОМ самi роблять експерименти, настроюють експериментальну установку, можуть спроектувати нову, одержують результати, обробляють їх, будують теорiї, перевiряють правильнiсть старих теорiй i, у разi потреби, виходять на побудову нових.

У майбутньому мислиться розробка алгоритмiв дедуктивних побудов, щоб машина не лише обробляла результати, але i перевiряла гiпотези i будувала на основi цього теорiї, тобто видавала готову друковану продукцiю спочатку у дiалоговому режимi, а потiм i самостiйно. Така подальша програма робiт у галузi автоматизацiї наукових дослiджень.

  

| Про музей... | Мапа музею |

| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |

| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |

| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |

| Першi бортовi комп'ютери для ракет |

| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |

| Хiрург, кiбернетик, письменник |

| Унiкальнi комп'ютери |

| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Електронмаш" |

| Фотогалерея | Книжки |

| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi | 

Соседние файлы в папке GL_HALL2