1988—1994 Рр. (збройнаборотьба) Нагорний Карабах -

Причиною конфлікту між Вірменією та Азербайджаном стала територіальна суперечка навколо приналежності Нагірно-Карабахської автономної області (НКАО), що входила до складу Азербайджану. Конфлікт супроводжувався гострим етнічним та релігійним протистоянням між вірменами (складали 98 % населення НКАО) та азербайджанцями. Протистояння вилилося у серію жорстоких етнічних погромів; у появу потоків біженців (близько 1 млн); у початок бойових дій. Після розпаду СРСР бойові дії набули особливої жорстокості. Військовий успіх був на боці Вірменії. Збройні загони НКАО витіснили азербайджанські формування, а для забезпечення безпеки області заволоділи сусідніми районами Азербайджану (10 % території Азербайджану). Усі спроби Азербайджану силою відновити суверенітет над цими територіями не мали успіху. Бойові дії були призупинені у травні 1994 р., але політичного розв’язання конфлікту так і не було знайдено. Посередниками між протиборствуючими сторонами виступають Росія і ОБСЄ.

1991—1997 Рр.Таджикистан -

В основі конфлікту лежало збройне протистояння ісламської опозиції офіційному керівництву країни, міжкланове протистояння Півдня і Півночі країни, сепаратистські прагнення окремих районів. Становище ускладнювалося втручанням у конфлікт афганських моджахедів та Росії, війська якої знаходились на території країни (201-ша моторизована дивізія). У 1994 р. розпочався «міжтаджикський діалог», який завершився укладенням у 1997 р. у Москві угод про припинення вогню.

1992—1994 Рр.(збройна боротьба) Придністров’я -

Причиною конфлікту стало зростання сепаратистських настроїв у Придністров’ї у відповідь на заяву деяких політичних лідерів Молдови про можливе приєднання до Румунії. Гостроту конфлікту додало питання про долю російської 14-ї армії. Після невдалої спроби Молдови силою знищити самопроголошену молдовську Придністровську Республіку (МПР) розв’язання конфлікту було переведено в політичну площину. Проте на сьогодні вирішення проблеми не знайдено. Посередниками в розв’язанні Придністровської проблеми виступають Україна, Росія, ОБСЄ.

Початок 90-х рр. ХХ ст.— до сьогодні Абхазія –

Причина конфлікту — питання про політичний статус республіки. Керівництво республіки на чолі з Анзербою взяло курс на незалежність. Керівництво Грузії вирішило розв’язати проблему силовими методами. До Абхазії увійшли грузинські війська (1992 р.). Абхазькі збройні загони чинили опір. Спираючись на приховану підтримку Росії і добровольчих загонів з північного Кавказу (Чечня та ін.), вони завдали поразки грузинській армії, яка залишила територію республіки. Конфлікт до сьогодні залишається нерозв’язаним, періодично загострюється. рім проблем з Абхазією, у Грузії є проблеми з Південною Осетією та Аджарією.

1991 Р.—до сьогодні. Чечня –

Причиною конфлікту стало проголошення незалежності Республіки Ічкерії на чолі з генералом Д. Дудаєвим. Протистояння між центральною владою Росії та республікою вилилосьу справжню війну. У першій війні (1994—1996 рр.) Росія зазнала поразки, незважаючи на значні зусилля. Друга війна спалахнула в 1999 р. Приводом до неї стало вторгнення чеченських загонів до Дагестану з метою домогтися незалежності цієї республіки. Росія назвала нову війну «антитерористичною операцією». Партизанські дії проти російських військ і терористичні акти в республіці продовжуються до сьогодні.

Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання та завдання:

1. Яку роль відіграв М.С. Горбачов в процесаз «перебудови» в СРСР.

2. В чому суть та прояви політики «гласності».

3. Назвіть характерні особливості економічних реформ.

4. Вкажіть основні завдання та напрямки зовнішньої політики СРСР в 1985 – 1990 роках.

5. Дайте свою оцінку перетворенням в СРСР в 1985 – 1990 роках.

6. Причини розпаду СРСР.

7. Схарактеризуйте піднесення національно – визвольних рухів в республіках СРСР.

8. Чому розпад СРСР став неминучим.

9. Процес розпаду СРСР.

10. Роль заколоту 1991 р. в процесі розпаду СРСР.

11. Створення СНД. Наслідки.

12. Основні принципи створення СНД.

13. Особливості розвитку РФ: економічне життя, політичні процеси, національне питання, зовнішня політика.

14. Міжнаціональні конфлікти на теренах СНД.

Література:

1. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1945 – 1986 г. М, 1986.

2. Бердичівський Я.М. Всесвітня історія 11 кл. К, 1998.

3. Бураков Ю.В. Новітня історія країн Європи, Азії та Америки. Л, 1993.

4. История новейшего времени стран Европы и Америки. М, 2002.

5. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія 11 кл. К, 2000

6. Майборода О.М. Новітня історія (другий період). К, 1995.

7. Пивовар С. Новітня історія XX ст.. К, 1996.