- •1Поняття безпечності та екологічності товарів.
- •2Типи безпечності та їх характеристика.
- •3Стадії еколого-технологічного циклу товарів народного споживання (тнс).
- •4. Поняття ресурсно-сировинної стадії. Класифікація природних ресурсів.
- •5. Источники и последствия загрязнения атмосферы. Нормативы для оценки степени загрязнения атм.
- •6. Источники и виды загрязнения гидросферы.
- •7Види забруднення вод. Вимоги до якості води.
- •Види забруднення вод
- •8Ресурси літосфери та ґрунтів. Основні види руйнування та забруднення ґрунтів.
- •9Біологічні ресурси для виробництва тнс. Види та наслідки антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ.
- •10. Виробнича стадія еколого-технологічного циклу тнс.
- •11.Характеристика передспоживацької стадії еколого-технологічного циклу тнс.
- •12. Прояви небезпеки тнс та їх характеристика.
- •13. Характеристика фізичних факторів небезпеки. Фактори небезпеки тнс
- •14. Утилізаційна стадія еколого-технологічного циклу тнс. Характеристика твердих і рідких відходів.
- •15. Джерела забруднення харчових продуктів. Шляхи міграції шкідливих речовин у харчові продукти.
- •16Шляхи зниження вмісту шкідливих речовин у харчовій сировині і продуктах та запобігання їх шкідливої дії.
- •17 Шляхи одержання та створення екологічно чистої сировини та харчових продуктів.
- •18 Регламентація ксенобіотиків у сировині та харчових продуктах.
- •19. Фактори, що впливають на вміст азотвміщуючих сполук у продуктах рослинного та тваринного походження.
- •20 Дія азотвміщуючих сполук на організм людини.
- •21 Способи переробки і використання продуктів з великим вмістом нітратів.
- •22 Джерела надходження металів у харчові продукти. Вміст і роль металів в організмі людини.
- •23 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами цинку, ртуті та кадмію, їх дія на живий організм.
- •24 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами міді, свинцю та миш’яку, їх дія на живий організм.
- •25. Радіоактивні метали. Джерела надходження і міграція радіонуклідів.
- •26. Роль біологічних особливостей рослин при накопиченні радіоактивних речовин. Способи зниження надходження радіонуклідів в організм тварин та продукти тваринництва.
- •27. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
- •28. Загальні відомості про пестициди. Шляхи та джерела надходження пестицидів у продукти харчування
- •29. Фактори визначення забруднення пестицидами продуктів рослинного та тваринного походження.
- •31. Маловідходні та безвідходні технології переробки сировини.
- •32Повноваження та обов’язки державних інспекторів.
- •33Повноваження Центральних органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
- •34. Вимоги до харчових продуктів.
- •35. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •36. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів і пакування.
- •37. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність харчових продуктів.
- •38. Доведення безпечності продукції
- •39. Обмежувальні заходи із забезпечення безпечності продукції.
- •40. Відповідальність за порушення вимог закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- •41. Обов’язки виробників і розповсюджувачів нехарчової продукції.
- •42. Право споживача на безпеку продукції згідно закону України «Про захист прав споживачів»
13. Характеристика фізичних факторів небезпеки. Фактори небезпеки тнс
Вражаючі фактори можуть бути
* фізичні, в тому числі * енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля, електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об'єкти, що рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру тощо),
* хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до руйнації об'єктів життєвого середовища),
* біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми), * соціальні (збуджений натовп людей) та * психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках (наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні.
Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.
Основних видів фізичних факторів:
1) Шум — це сукупність звуків різноманітної частоти та інтенсивності, що виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).
Шум — один з видів звуку, який називають «небажаним» звуком. Як відомо з фізики, процес поширення коливального руху в середовищі називається звуковою хвилею, а область середовища, в якій поширюються звукові хвилі — звуковим полем. Розрізняють такі види шуму:
* ударний (штампування, кування);
* механічний (тертя, биття);
* аеродинамічний (в апаратах і трубопроводах при великих швидкостях руху повітря).
2) ЕМП негативно впливають на людей, які безпосередньо працюють з джерелами випромінювань, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання. Установлено, що більшість населення живе в умовах підвищеної активності ЕМП.
Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від:
діапазону частот; інтенсивності впливу відповідних чинників;довготривалості опромінення; характеру випромінювання; режиму опромінення; розмірів поверхні тіла, яка опромінюється; індивідуальних особливостей організму;
Внаслідок дії ЕМП можливі як гострі, так і хронічні ураження, порушення в системах і органах, функціональні зміни в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем.
3) Світло (освітлення) займає одне з перших місць. Воно діє не тільки на орган зору, а й на організм в цілому, впливаючи на різноманітні фізіологічні процеси обміну речовин.
Важливою гігієнічною вимогою до житла є забезпечення його природним і штучним освітленням. Сонячне проміння має велике біологічне та психологічне значення, під його впливом прискорюється ріст тканин, покращується обмін речовин, змінюється хімічний склад крові, поліпшується самопочуття і робота залоз внутрішньої секреції.
14. Утилізаційна стадія еколого-технологічного циклу тнс. Характеристика твердих і рідких відходів.
До рідких відходів відносяться: нечистоти з вигребів туалетів; помиї (від приготування їжі, миття посуду, підлоги, прання білизни тощо); стічні води - господарсько-фекальні (побутові),промислові, міські, атмосферні (зливові та талі), а також брудна вода від миття і поливання тротуарів та проїзних частин вулиць.
До твердих відходів відносяться: сміття (побутові відходи); покидьки (кухонні відходи); відходилікувально-профілактичних установ (у тому числі специфічні - використаний перев'язувальний матеріал, одноразові системи для інфузій та шприци, залишки ліків, частини органів і тканин після операцій, трупи лабораторних тварин тощо); відходи від іншихгромадських установ (шкіл, дитячих дошкільних, середніх та вищих навчальних закладів, офісів та ін); відходи підприємств громадського харчування; відходи тваринного походження (трупи тварин, гній, харчові конфіскати); відходи підприємств торгівл; відходи промислових підприємств; шлаки котелень; будівельне сміття, міська грунт; вуличний кошторисів. Кожна група відходів відрізняється умовами освіти, якісним і кількісним складом, визначальними гігієнічне таепідеміологічне значення відходів, їх небезпеку щодо забруднення грунту і погіршення її санітарного стану. Тому кожна група відходів специфічна і потрібні різні способи і споруди для їх збирання, тимчасового зберігання, своєчасного видалення і,особливо, знешкодження та утилізації. Навіть відходи однієї групи, іноді вимагають специфічних підходів і рішень по їх збору, транспортування та знешкодження.
На Утилизационной стадии товар или его составные части (упаковка, испорченные детали), уже утратив свои потребительские свойства, в том или ином виде возвращаются в окружающую среду в виде бытовых отходов. Однако, бытовые отходы, образующиеся из бывших товаров, могут содержать токсичные вещества (радионуклиды, остатки пестицидов, антибиотиков, тяжелые металлы), а также огромное количество патогенных организмов. Отсюда вытекают приоритетные задачи последней стадии: разделенный (селективный) сбор и вытоз ТБО, обезвреживание, обеззараживание и утилизация.
