27. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

Радіаційний контроль - радіаційні вимірювання, що виконуються для дотримання радіаційної безпеки у відповідності з вимогами діючих нормативів, включаючи неперевищення встановлених ПДУ радіоактивності та контрольних рівнів.

Реалізацію сільськогосподарської продукції, підозрюваної в радіоактивне забруднення, проводять на ринках, що мають лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, оснащені дозиметричними та радіометричними приладами, укомплектовані відповідними фахівцями. Всі види підозрілої в радіоактивне забруднення продукції підлягають радіометричного контролю. Для приготування зразків відбирають середні проби продуктів.

На харчові продукти з рівнем радіоактивного забруднення в допустимих межах видають дозвіл на право продажу. Придатність м'яса і м'ясопродуктів, у яких встановлено перевищення гранично допустимих рівнів радіоактивного забруднення, визначається в кожному конкретному випадку (утилізується, знищується, піддається дезактивації). Молоко з перевищує рівнем забруднення до реалізації не допускають. Його переробляють на масло, сири з тривалим зберіганням. Фрукти і овочі промивають водою і якщо рівень радіоактивності не знижується, їх знищують.

Ветеринарно-санітарна експертиза являє собою комплекс діагностичних і спеціальних досліджень з метою оцінки якості і безпечності сировини тваринного і рослинного походження, харчових продуктів, що призначаються для харчування людей, переробки і годівлі тварин.

Основним завданням ветеринарно-санітарної експертизи є попередження інфекційних та інвазійних хвороб людей, характерних для тварин, збудники яких передаються через харчові продукти, кормові і технічні продукти тваринного і рослинного походження.

Ветеринарно-санітарну експертизу проводять з метою:

• виявлення і попередження розповсюдження хвороб, і для виявлення яких застосовуються вірусологічні, бактеріологічні, серологічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні лабораторно-діагностичні дослідження;

• попередження появи нових хвороб, небезпечних для людей і тварин;

• захисту населення від вживання продуктів, які можуть бути шкідливими внаслідок:

— щеплення тварин вакцинами від ящуру, а також тих, що лікувалися від сибірки;

— лікування тварин антибіотиками з лікувальною і профілактичною метою;

— застосування гормональних препаратів для прискорення росту;

• виявлення постраждалих віл поширених заразних і незаразних хвороб;

• гарантування безпечності сировини і продуктів харчування тваринного походження;

• захисту території України від занесення інфекційних, інвазійних хвороб з іноземних держав.

28. Загальні відомості про пестициди. Шляхи та джерела надходження пестицидів у продукти харчування

Пестициди (від лат. pest – шкода і caedo – знищувати) – загальноприйнята в світовій практиці збірна назва хімічних препаратів для знищення живих організмів: комах, кліщів, гризунів, бактерій, вірусів, грибів, небажаної трав'янистої та чагарникової рослинності тощо, які завдають шкоди рослинництву та тваринництву. За своєю природою пестицидні речовини є біологічно активними, вони здатні спричиняти порушення життєдіяльності живих організмів рослинного та тваринного походження. Однак ступінь порушення життєдіяльності різних організмів тією самою речовиною різний, що пов'язано з вибірковістю її дії, або вибірковою токсичністю, тобто здатністю уражувати один вид живих організмів без небажаного впливу на інші види. Цей фактор враховується при застосуванні тих чи інших препаратів у конкретних умовах і залежно від фітосанітарного стан. Перша особливість пестицидів порівняно з хімічними сполуками іншого призначення – це неможливість запобігання їх циркуляції в біосфері. Значна їх кількість виноситься повітряними потоками у верхні шари атмосфери. Вони здатні циркулювати навколо земної кулі і потрапляти з опадами на землю. Пестициди – хімічні сполуки, призначені для знищення живого організму, в чому полягає їх друга особливість. Маючи біологічну активність, вони потенційно небезпечні для живої природи і здоров'я людини. Для знищення шкідливих організмів встановлено науково обґрунтовані норми витрати препаратів, які не можна змінювати. Це – третя особливість пестицидів. Нормуванням встановлено допустимі залишкові кількості пестицидів у продуктах харчування. Перевищення цих показників робить продукти непридатними для використання. Встановлено також гігієнічні нормативи допустимих безпечних рівнів забруднення робочих приміщень хімічними сполуками. Четверта особливість – це контакти значних мас населення з пестицидами в зв'язку з їх глобальною циркуляцією і наявністю залишків у продуктах харчування. Викладені та інші особливості враховуються при створенні нових пестицидів.

Шляхи надходження пестицидів  Отруйні пестициди можуть надходити наступними шляхами: 1. Пестициди безпосередньо надходять в організм, коли оброблені ними фрукти і овочі не миються перед їжею належним чином. 2. Коли велика кількість пестицидів розпорошується на зернові культури під час їх росту, деяка кількість пестицидів проникає в плоди врожаю і стає їх частиною. Пестициди надходять в організм при вживанні людьми і тваринами забруднених фруктів або зерна і викликають ряд порушень. 3. Пестициди, які розпилюють на злакові культури з метою їх захисту, змішуються з грунтом і водою. З грунту і води пестициди всмоктуються зростаючими рослинами разом з іншими мінеральними речовинами. При вживанні зерна в їжу, пестициди надходять в організм тварин та людей. 4. Деякі з хімічних речовин, що застосовуються для обробки злакових культур, змиваються у водойми, озера, річки й підземні води. Вживання забрудненої води або риби, вирощеної в такій воді, також призводить до надходження пестицидів в організм людини.