- •1Поняття безпечності та екологічності товарів.
- •2Типи безпечності та їх характеристика.
- •3Стадії еколого-технологічного циклу товарів народного споживання (тнс).
- •4. Поняття ресурсно-сировинної стадії. Класифікація природних ресурсів.
- •5. Источники и последствия загрязнения атмосферы. Нормативы для оценки степени загрязнения атм.
- •6. Источники и виды загрязнения гидросферы.
- •7Види забруднення вод. Вимоги до якості води.
- •Види забруднення вод
- •8Ресурси літосфери та ґрунтів. Основні види руйнування та забруднення ґрунтів.
- •9Біологічні ресурси для виробництва тнс. Види та наслідки антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ.
- •10. Виробнича стадія еколого-технологічного циклу тнс.
- •11.Характеристика передспоживацької стадії еколого-технологічного циклу тнс.
- •12. Прояви небезпеки тнс та їх характеристика.
- •13. Характеристика фізичних факторів небезпеки. Фактори небезпеки тнс
- •14. Утилізаційна стадія еколого-технологічного циклу тнс. Характеристика твердих і рідких відходів.
- •15. Джерела забруднення харчових продуктів. Шляхи міграції шкідливих речовин у харчові продукти.
- •16Шляхи зниження вмісту шкідливих речовин у харчовій сировині і продуктах та запобігання їх шкідливої дії.
- •17 Шляхи одержання та створення екологічно чистої сировини та харчових продуктів.
- •18 Регламентація ксенобіотиків у сировині та харчових продуктах.
- •19. Фактори, що впливають на вміст азотвміщуючих сполук у продуктах рослинного та тваринного походження.
- •20 Дія азотвміщуючих сполук на організм людини.
- •21 Способи переробки і використання продуктів з великим вмістом нітратів.
- •22 Джерела надходження металів у харчові продукти. Вміст і роль металів в організмі людини.
- •23 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами цинку, ртуті та кадмію, їх дія на живий організм.
- •24 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами міді, свинцю та миш’яку, їх дія на живий організм.
- •25. Радіоактивні метали. Джерела надходження і міграція радіонуклідів.
- •26. Роль біологічних особливостей рослин при накопиченні радіоактивних речовин. Способи зниження надходження радіонуклідів в організм тварин та продукти тваринництва.
- •27. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
- •28. Загальні відомості про пестициди. Шляхи та джерела надходження пестицидів у продукти харчування
- •29. Фактори визначення забруднення пестицидами продуктів рослинного та тваринного походження.
- •31. Маловідходні та безвідходні технології переробки сировини.
- •32Повноваження та обов’язки державних інспекторів.
- •33Повноваження Центральних органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
- •34. Вимоги до харчових продуктів.
- •35. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •36. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів і пакування.
- •37. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність харчових продуктів.
- •38. Доведення безпечності продукції
- •39. Обмежувальні заходи із забезпечення безпечності продукції.
- •40. Відповідальність за порушення вимог закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- •41. Обов’язки виробників і розповсюджувачів нехарчової продукції.
- •42. Право споживача на безпеку продукції згідно закону України «Про захист прав споживачів»
20 Дія азотвміщуючих сполук на організм людини.
Структура харчового раціону, спосіб кулінарної обробки, умови і терміни зберігання овочів, споживання копченостей, сухих ковбас, шпигу, бекону та ін. впливають на надходження нітратів в організм людини.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, добова норма нітратів становить 5 мг NaNO3 на 1 кг маси тіла людини, або 300-325 мг.
Самі нітрати не токсичні. Потенційна токсичність їх зумовлена тим, що в надмірних кількостях в організмі людини вони перетворюються в нітрити, які спричиняють зміни стану здоров’я. Перетворення нітратів у нітрити відбувається під дією ферментів мікроорганізмів слинної залози, шлунку і кишок, звідки вони потрапляють у кров і тканини, після чого частина їх вступає в сполуки з іншими речовинами, а друга (50-80%) через 10-12 годин виходить з організму через нирки і сечовий міхур.
Нітрити діють на гемоглобін крові, внаслідок чого II-х валентне залізо (Fe2+) перетворюється III-х валентне (Fe3+). Гемоглобін перетворюється в метгемоглобін, який має темно-коричневе забарвлення. В організмі дорослої людини метгемоглобін завдяки ферментам червоних кров’яних тілець дорослої людини перетворюється знову в гемоглобін. У дітей до 1 року ферментна система не здатна “боротися” з нітратами, і вони хворіють метгемоглобінемією, яка характеризується темно-синім або фіолетовим забарвленням слизової оболонки і шкіри, зниженням кров’яного тиску, серцевою і легеневою недостатністю. Це захворювання спостерігається не тільки у немовлят, а й у дітей старшого віку і дорослих. Метгемоглобінемія у дорослих не має клінічних ознак.
Нітрати у високих концентраціях діють також на засвоєння вітаміну А, порушують діяльність щитовидної залози, серця, центральної нервової системи.
Небезпека збільшується від того, що від постійного надходження в організм навіть дуже незначних кількостей нітратів і нітритів утворюються ракові пухлини (на всіх органах, крім кісток).
Чутливість людей до нітратів зростає в умовах підвищеного вмісту в навколишньому повітрі оксидів азоту, окису і двоокису вуглецю. Навколишнє середовище дедалі більше забруднюється цими хімічними сполуками через викиди різних промислових підприємств, транспорту, стічні води тощо.
Засобами запобігання утворенню нітрозоамінів в організмі людини можуть бути зменшення вмісту нітратів і нітритів у продуктах харчування, особливо в плодоовочах препаратів, спеціальна дієта, яка включає такі компоненти їжі, як піктин, клітковину, вітамін Є у певних співвідношеннях.
Серед дітей перші ознаки отруєння нітратами спостерігаються в разі концентрації 100 мг нітрат-йона на 1 л води або соку (4). Важкі отруєння зареєстровані, якщо вміст нітрат-йона у харчових продуктах, воді, напоях становить від 1200 мг/л(кг) і більше в 1 л (або в 1 кг). Доведена тератогенна, ембріотоксична і зобогенна дія нітратів і нітритів. У дітей, які використовують питну воду з високим вмістом нітратів, реєструють підвищену збудливість центральної нервової системи, виявляють порушення з боку ЕКГ у 2 рази частіше, ніж у контрольних групах.