- •1Поняття безпечності та екологічності товарів.
- •2Типи безпечності та їх характеристика.
- •3Стадії еколого-технологічного циклу товарів народного споживання (тнс).
- •4. Поняття ресурсно-сировинної стадії. Класифікація природних ресурсів.
- •5. Источники и последствия загрязнения атмосферы. Нормативы для оценки степени загрязнения атм.
- •6. Источники и виды загрязнения гидросферы.
- •7Види забруднення вод. Вимоги до якості води.
- •Види забруднення вод
- •8Ресурси літосфери та ґрунтів. Основні види руйнування та забруднення ґрунтів.
- •9Біологічні ресурси для виробництва тнс. Види та наслідки антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ.
- •10. Виробнича стадія еколого-технологічного циклу тнс.
- •11.Характеристика передспоживацької стадії еколого-технологічного циклу тнс.
- •12. Прояви небезпеки тнс та їх характеристика.
- •13. Характеристика фізичних факторів небезпеки. Фактори небезпеки тнс
- •14. Утилізаційна стадія еколого-технологічного циклу тнс. Характеристика твердих і рідких відходів.
- •15. Джерела забруднення харчових продуктів. Шляхи міграції шкідливих речовин у харчові продукти.
- •16Шляхи зниження вмісту шкідливих речовин у харчовій сировині і продуктах та запобігання їх шкідливої дії.
- •17 Шляхи одержання та створення екологічно чистої сировини та харчових продуктів.
- •18 Регламентація ксенобіотиків у сировині та харчових продуктах.
- •19. Фактори, що впливають на вміст азотвміщуючих сполук у продуктах рослинного та тваринного походження.
- •20 Дія азотвміщуючих сполук на організм людини.
- •21 Способи переробки і використання продуктів з великим вмістом нітратів.
- •22 Джерела надходження металів у харчові продукти. Вміст і роль металів в організмі людини.
- •23 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами цинку, ртуті та кадмію, їх дія на живий організм.
- •24 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами міді, свинцю та миш’яку, їх дія на живий організм.
- •25. Радіоактивні метали. Джерела надходження і міграція радіонуклідів.
- •26. Роль біологічних особливостей рослин при накопиченні радіоактивних речовин. Способи зниження надходження радіонуклідів в організм тварин та продукти тваринництва.
- •27. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
- •28. Загальні відомості про пестициди. Шляхи та джерела надходження пестицидів у продукти харчування
- •29. Фактори визначення забруднення пестицидами продуктів рослинного та тваринного походження.
- •31. Маловідходні та безвідходні технології переробки сировини.
- •32Повноваження та обов’язки державних інспекторів.
- •33Повноваження Центральних органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
- •34. Вимоги до харчових продуктів.
- •35. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •36. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів і пакування.
- •37. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність харчових продуктів.
- •38. Доведення безпечності продукції
- •39. Обмежувальні заходи із забезпечення безпечності продукції.
- •40. Відповідальність за порушення вимог закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- •41. Обов’язки виробників і розповсюджувачів нехарчової продукції.
- •42. Право споживача на безпеку продукції згідно закону України «Про захист прав споживачів»
9Біологічні ресурси для виробництва тнс. Види та наслідки антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ.
До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Біологічні ресурси включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь, а також цінність для людства. Рослинні ресурси представлені на територіях і акваторіях вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, які використовуються або можуть бути використані для потреб суспільства. Господарське значення мають лісові, степові, лучні, болотні та водні рослинні ресурси.
Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:
виснаження надр — протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв нафти, кам'яного вугілля, природного газу можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери промисловими відходами;
знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції і т. д.) порушує звичні спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.
Для того щоб вижити і не довести планету до техногенної катастрофи, людство зобов'язане всіляко зменшити свій шкідливий вплив на навколишнє середовище, особливо вищевказані найнебезпечніші його види.
10. Виробнича стадія еколого-технологічного циклу тнс.
На второй стадии эколого-технологического цикла товаров народного потребления из ресурсов окружающей среды и полученного из них сырья создаются материальные блага. Основная проблема этой стадии – это сопутствующее производству загрязнение окружающей среды промышленными отходами, выбросами и сбросами. Для решения этой проблемы необходимо осуществление комплекса организационных, инженерных, технологических и социально-экономических природоохранных мероприятий. В связи с этим необходимо краткое рассмотрение основных видов воздействия на окружающую среду тех отраслей хозяйства, которые непосредственно заняты производством ТНП. Их вклад в суммарное загрязнение не так значителен по сравнению, например, с энергетикой, он также требует пристального внимания. Кроме того, отрасли, не производящие непосредственно ТНП (горнодобывающая промышленность, металлургия, топливно-энергетический комплекс и др.), тем или иным образом обеспечивают их создание. Они являются поставщиками сырья и энергии для производителей ТНП (пищевой и легкой промышленности, машиностроения, сельского хозяйства и т. д.). Так, например, наибольшими загрязнителями воздуха в Украине являются предприятия энергетики (33,7 %), металлургии (24,8 %), угольной (22,8 %), химической и нефтехимической промышленности (2,2 %). Остальные отрасли дают лишь 34 % выбросов, и только 2,6 % от общего числа выбросов в стране дает пищевая промышленность. В структуре водопотребления наблюдается другая ситуация: в 1995 г. энергетика потребила 6182 млн. м3 , промышленность 8834 млн. м3 , а сельское хозяйство 7860 млн. м3 , в т. ч. 6200 млн. м3 на орошение.