- •1Поняття безпечності та екологічності товарів.
- •2Типи безпечності та їх характеристика.
- •3Стадії еколого-технологічного циклу товарів народного споживання (тнс).
- •4. Поняття ресурсно-сировинної стадії. Класифікація природних ресурсів.
- •5. Источники и последствия загрязнения атмосферы. Нормативы для оценки степени загрязнения атм.
- •6. Источники и виды загрязнения гидросферы.
- •7Види забруднення вод. Вимоги до якості води.
- •Види забруднення вод
- •8Ресурси літосфери та ґрунтів. Основні види руйнування та забруднення ґрунтів.
- •9Біологічні ресурси для виробництва тнс. Види та наслідки антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ.
- •10. Виробнича стадія еколого-технологічного циклу тнс.
- •11.Характеристика передспоживацької стадії еколого-технологічного циклу тнс.
- •12. Прояви небезпеки тнс та їх характеристика.
- •13. Характеристика фізичних факторів небезпеки. Фактори небезпеки тнс
- •14. Утилізаційна стадія еколого-технологічного циклу тнс. Характеристика твердих і рідких відходів.
- •15. Джерела забруднення харчових продуктів. Шляхи міграції шкідливих речовин у харчові продукти.
- •16Шляхи зниження вмісту шкідливих речовин у харчовій сировині і продуктах та запобігання їх шкідливої дії.
- •17 Шляхи одержання та створення екологічно чистої сировини та харчових продуктів.
- •18 Регламентація ксенобіотиків у сировині та харчових продуктах.
- •19. Фактори, що впливають на вміст азотвміщуючих сполук у продуктах рослинного та тваринного походження.
- •20 Дія азотвміщуючих сполук на організм людини.
- •21 Способи переробки і використання продуктів з великим вмістом нітратів.
- •22 Джерела надходження металів у харчові продукти. Вміст і роль металів в організмі людини.
- •23 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами цинку, ртуті та кадмію, їх дія на живий організм.
- •24 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами міді, свинцю та миш’яку, їх дія на живий організм.
- •25. Радіоактивні метали. Джерела надходження і міграція радіонуклідів.
- •26. Роль біологічних особливостей рослин при накопиченні радіоактивних речовин. Способи зниження надходження радіонуклідів в організм тварин та продукти тваринництва.
- •27. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
- •28. Загальні відомості про пестициди. Шляхи та джерела надходження пестицидів у продукти харчування
- •29. Фактори визначення забруднення пестицидами продуктів рослинного та тваринного походження.
- •31. Маловідходні та безвідходні технології переробки сировини.
- •32Повноваження та обов’язки державних інспекторів.
- •33Повноваження Центральних органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
- •34. Вимоги до харчових продуктів.
- •35. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •36. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів і пакування.
- •37. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність харчових продуктів.
- •38. Доведення безпечності продукції
- •39. Обмежувальні заходи із забезпечення безпечності продукції.
- •40. Відповідальність за порушення вимог закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- •41. Обов’язки виробників і розповсюджувачів нехарчової продукції.
- •42. Право споживача на безпеку продукції згідно закону України «Про захист прав споживачів»
4. Поняття ресурсно-сировинної стадії. Класифікація природних ресурсів.
Ресурсно-сырьевая стадия – это первая стадия эколого-технологического цикла товара. На этой стадии товар как единый объект не существует, а есть только сыръё, полученное из окр.среды (качество сыръя влияет на конечный продукт). Приоритетной задачей этой стадии является сохранение природных ресурсов.
Классификация природных ресурсов.
1.По источникам и месту положения: земельные (почвенные); лесные; водные; биологические; минерально-сырьевые (полезные ископаемые); энергетические; климатические.
2. по признаку ихисчерпаемости: исчерпаемые; неисчерпаемые.
3. По возобновляемости: возобновимые; невозобновимые.
4. По возможности замены: заменимые, незаменимые.
5. Источники и последствия загрязнения атмосферы. Нормативы для оценки степени загрязнения атм.
Основными источниками загрязнения атмосферы являются:
Природные (естественные загрязнители минерального, растительного или микробиологического происхождения, к которым относят извержения вулканов, лесные и степные пожары, пыль, пыльцу растений, выделения животных и др.)
Искусственные (антропогенные), которые можно разделить на несколько групп:
— Транспортные — Производственные — загрязнители, образующиеся как выбросы при технологических процессах, отоплении; — Бытовые — загрязнители, обусловленные сжиганием топлива в жилище и переработкой бытовых отходов.
По составу антропогенные источники загрязнения атмосферы также можно разделить на несколько групп:
Механические загрязнители — пыль цементных заводов, пыль от сгорания угля в котельных, топках и печах, сажа от сгорания нефти и мазута, истирающиеся автопокрышки и т. д.;
Химические загрязнители — пылевидные или газообразные вещества, способные вступать в химические реакции;
Радиоактивные загрязнители.
К последствий антропогенного воздействия на атмосферу относятся: • повышение концентрации СО и СО2; поступление в атмосферу соединений серы; поступления малых газовых соединений (фреонов, соединений азота), соединений хлора и фтора; поступления дополнительного тепла в атмосферу; смог (дымный туман); кислотные дожди (соеденения оксидов серы, азота и фосфора); разрушение озонового слоя
Для оценки степени загрязнения атмосферы устанавливаю нормативы предельно допустимых концентраций (ПДК). ПДК-это такая концентрация токсических веществ в воздухе, которая не оказывает на человека вредного воздействия, не действует на самочувствие и не уменьшает работоспособность. В отношении загрязнения воздуха устанавливаются два норматива: 1. Максимальное разовое ПДК-необходимое для предупреждения рефлекторных реакций у человека(ощущения запаха, светочувствительность глаз) при краткосрочном влиянии загрязнений до 20 мин. 2. Среднесуточное ПДК- предельно допустимая среднесуточная концентрация химического вещества в воздухе населенных мест, мг/м3. Эта концентрация не должна оказывать на человека прямого или косвенного вредного воздействия при неопределенно долгом (годы) вдыхании.