- •1Поняття безпечності та екологічності товарів.
- •2Типи безпечності та їх характеристика.
- •3Стадії еколого-технологічного циклу товарів народного споживання (тнс).
- •4. Поняття ресурсно-сировинної стадії. Класифікація природних ресурсів.
- •5. Источники и последствия загрязнения атмосферы. Нормативы для оценки степени загрязнения атм.
- •6. Источники и виды загрязнения гидросферы.
- •7Види забруднення вод. Вимоги до якості води.
- •Види забруднення вод
- •8Ресурси літосфери та ґрунтів. Основні види руйнування та забруднення ґрунтів.
- •9Біологічні ресурси для виробництва тнс. Види та наслідки антропогенного впливу на рослинний і тваринний світ.
- •10. Виробнича стадія еколого-технологічного циклу тнс.
- •11.Характеристика передспоживацької стадії еколого-технологічного циклу тнс.
- •12. Прояви небезпеки тнс та їх характеристика.
- •13. Характеристика фізичних факторів небезпеки. Фактори небезпеки тнс
- •14. Утилізаційна стадія еколого-технологічного циклу тнс. Характеристика твердих і рідких відходів.
- •15. Джерела забруднення харчових продуктів. Шляхи міграції шкідливих речовин у харчові продукти.
- •16Шляхи зниження вмісту шкідливих речовин у харчовій сировині і продуктах та запобігання їх шкідливої дії.
- •17 Шляхи одержання та створення екологічно чистої сировини та харчових продуктів.
- •18 Регламентація ксенобіотиків у сировині та харчових продуктах.
- •19. Фактори, що впливають на вміст азотвміщуючих сполук у продуктах рослинного та тваринного походження.
- •20 Дія азотвміщуючих сполук на організм людини.
- •21 Способи переробки і використання продуктів з великим вмістом нітратів.
- •22 Джерела надходження металів у харчові продукти. Вміст і роль металів в організмі людини.
- •23 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами цинку, ртуті та кадмію, їх дія на живий організм.
- •24 Джерела забруднення продуктів харчування катіонами міді, свинцю та миш’яку, їх дія на живий організм.
- •25. Радіоактивні метали. Джерела надходження і міграція радіонуклідів.
- •26. Роль біологічних особливостей рослин при накопиченні радіоактивних речовин. Способи зниження надходження радіонуклідів в організм тварин та продукти тваринництва.
- •27. Радіометричний ветеринарно-санітарний контроль сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
- •28. Загальні відомості про пестициди. Шляхи та джерела надходження пестицидів у продукти харчування
- •29. Фактори визначення забруднення пестицидами продуктів рослинного та тваринного походження.
- •31. Маловідходні та безвідходні технології переробки сировини.
- •32Повноваження та обов’язки державних інспекторів.
- •33Повноваження Центральних органів виконавчої влади у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
- •34. Вимоги до харчових продуктів.
- •35. Вимоги до маркування харчових продуктів.
- •36. Гігієнічні вимоги до харчових продуктів і пакування.
- •37. Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність харчових продуктів.
- •38. Доведення безпечності продукції
- •39. Обмежувальні заходи із забезпечення безпечності продукції.
- •40. Відповідальність за порушення вимог закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
- •41. Обов’язки виробників і розповсюджувачів нехарчової продукції.
- •42. Право споживача на безпеку продукції згідно закону України «Про захист прав споживачів»
29. Фактори визначення забруднення пестицидами продуктів рослинного та тваринного походження.
Фактори, що визначають забруднення рослин:
1) Особливості рослин (морфологічні, біохімічні);
2) Умови обробки рослин, що пов’язані із препаративною формою нанесення пестициду (масляні і водні концентрати, емульсії, порошки, що змочуються, гранули, аерозолі);
3) Грунтово-кліматичні і метериологічні фактори (температура, вологість, кількість опадів). Так, при достатньому зволоженні ступінь забруднення зменшується.
Фактори, що визначають забруднення тваринних продуктів:
1) Обробка сільськогосподарських тварин (поливання, втирання, оприскування, купання у ванах);
2) Обробка приміщень, де мешкають тварини;
3) Застосування забруднених кормів.
Тривалість виведення пестицидів залежить від їх концентрації у кормах, тривалісті споживання, виду корму, властивості пестицидів, породи тварин, періоду лактації.
До прямих шляхів відносять:
1) безпосередньо оприскування та опилювання різних сільськогосподарських культур відкритого і закритого грунтів з метою винищення шкідливих комах, бур’янів, збудників захворювань;
2) обробка домашніх тварин (для захисту від паразитів);
3) знезаряження продовольчих запасів.
До непрямих шляхів забруднення сільськогосподарської продукції відносять:
1) надходження пестицидів із забрудненого грунту по кореневій системі;
2) забруднення рослин аерогенним шляхом ( при взрихлюванні грунту);
3) використання води, забрудненої пестицидами.
культур і лісів та споживають їх з грунту і води. Після нанесення на поверхні рослин пестициди утримуються за допомогою електростатичних та адсорбційних сил. Пестициди, що добре розчиняються у воді, проникають всередину рослин. Тварини (в т. ч. людина) поїдають рослини і п’ють воду, забруднені пестицидами.
Пестициди вимиваються і поступають у водойми, де накопичуються у рибі та інших водних організмах.
Незважаючи на пропаганду відмови від пестицидів, їх виробництво зростає. Експерти ВООЗ вважають, що, попри конценнтрування пестицидів упродовж 40 років використання хлороорганічних (ДДТ, гексахлоран) і 30 років фосфорорганічних (хлорофос, карбрфос), кількість хворих на рак не збільшилася і вплив пестицидів менший, ніж стресів, смогу, вихлопів автотранспорту, спалювання сміття.
30. Рівень забруднення пестицидами і допустимий вміст їх у продуктах харчування
Фактична забрудненість пестицидами продуктів харчування, корму і об'єктів навколишнього середовища – це вміст залишків пестицидів ( у момент їх визначення ) у харчових продуктах рослинного та тваринного походження, рослинах, ґрунті, воді, повітрі, які зумовлені безпосереднім використанням пестицидів або транс локацією.
Частота проявлення залишків пестицидів у процентах до початкової кількості досліджених проб.
Рівень вмісту залишків, мг/кг ( середній, мінімальний, максимальний ), розраховують у міліграмах на добовий раціон.
Допустима добова доза для людини – добова кількість, щоденне надходження якої протягом усього життя не повинно негативно діяти на організм. Визначається в міліграмах на 1 кг маси тіла людини за добу. ДДД використовується при розробці гігієнічних нормативів допустимого вмісту пестицидів у різних середовищах, а також при оцінці рівня надходження в організм людини.
Підпорогова доза – максимальна кількість пестициду, яка не діє шкідливо на організм найчутливішого виду тварин при хронічному надходженні. Визначають за допомогою високочутливих тестів у мг/кг маси тіла тварини.
Тимчасово допустима добова доза встановлюється на суворо обмежений строк, потрібний для того, щоб можна було одержати додаткові дані, необхідні для визначення допустимої добової дози. Тимчасово допустиму дозу встановлюють з великим коефіцієнтом запасу, величину якого вибирають з урахуванням токсичної дії сполуки і ступеня її небезпеки. Коефіцієнт при цьому має бути вищим ніж при звичайному визначенні ДДД.
Умовно допустиму дозу встановлюють для пестицидів з метою тимчасового і обмеженого його використання в тих чи інших випадках , коли немає можливості замінити його безпечнішим препаратом.
Потенційно можлива допустима добова доза визначається розрахунком, виходячи з прийнятого рівня допустимого залишку пестициду з урахуванням добових норм споживання, які входять у добовий раціон.
Максимально допустимий рівень залишків пестицидів у харчових продуктах встановлюється на рівні фактичного змісту пестицидів при умові дотримання гігієнічно обґрунтованих регламентів використання. Контролюють порівнянням з ДДД. Одиниці виміру – міліграм на 1 кг . МДР не повинен перевищувати ДДД.
Гранично допустима концентрація – гігієнічний норматив, який обмежує концентрацію пестицид них препаратів у об'єктах навколишнього середовища на безпечному для здоров'я людини рівні.
Термін очікування у рослинництві – період від обробки до збирання врожаю у днях). Встановлюється для кожної окремої культури з урахуванням МДР пестициду.
Фонові допустимі залишки – допустима залишкова кількість стійких пестицидів, які неминуче присутні у продуктах харчування внаслідок їх використання в минулому і зумовлені процесами міграції у природних умовах.
