6.Відновлення Азовського і Чорного моря.

6.1

Відповідно до Закону, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України здійснює нагляд та координує діяльність, спрямовану на досягнення цілей Програми. Програма має міжгалузеву структуру і включає питання зменшення забруднення та контролю, інтегрованого управління прибережними смугами, здоров‘я людини, захисту біорізноманіття та ландшафтів, невиснажливого використання морських ресурсів, моніторингу навколишнього природного середовища, реагування на надзвичайні ситуації та ін.

Національний масштаб Програми потребує відповідної інституційної підтримки. Тому в лютому 2004 року для координації діяльності, яка здійснюється різними державними органами, була створена Міжвідомча робоча група з екологічних питань регіону Чорного моря. Зважаючи на важливість питань екологічної безпеки в морському регіоні та з метою впровадження положень Програми, Кабінетом Міністрів України була створена міжгалузева робоча група з питань техногенної та екологічної безпеки внутрішніх морських вод, територіального моря та виключної економічної зони Чорного та Азовського морів.

В Міністерстві охорони навколишнього природного середовища створено спеціальний підрозділ – відділ Чорного та Азовського морів у складі Департаменту біотичних, водних, земельних ресурсів та екомережі. Його завданням є сприяння та спрямування впровадження національної політики, а також координації національних та міжнародних програм в галузі охорони довкілля, невиснажливого використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Чорноморському регіоні. Всі ці організаційні заходи є доказом серйозності державного ставлення до проблем морського довкілля.

7 грудня 2004 року на засіданні Міжвідомчої робочої групи було розглянуто стан впровадження Програми у 2004 році та обговорені досягнення, труднощі та перешкоди на цьому шляху.

Програмою визначено декілька ключових цілей.

Зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми

Для досягнення цієї мети головні зусилля у 2004 році були зосереджені на:

• Контролі забруднення, що надходить зі стоком річок (включаючи елементи басейнового управління, регулювання використання агрохімікатів на водозбірній площі, будівництво та реконструкцію каналізаційних мереж та очисних споруд для запобігання скидання забруднених стічних вод у річки басейну, моніторинг та контроль якості води річок, які впадають в моря

• Скорочення забруднень з точкових джерел (реконструкція очисних споруд стічних вод у міських населених пунктах, зокрема, в Іллічівську, Одесі, Генічеську, Складовську; складання реєстру землекористувачів та реалізація водоохоронних заходів)

• Зменшення забруднення атмосфери (інвентаризація джерел забруднення, реалізація технологічних рішень, контроль промислових об’єктів в зонах рекреації тощо)

• Посилення системи контролю за переміщенням небезпечних речовин та матеріалів, а також запобігання забрудненню з суден

• Удосконалення системи поводження з твердими відходами у прибережній смузі (будівництво нових сучасних полігонів в АР Крим, Донецькому регіоні; інвентаризація та ліквідація несанкціонованих звалищ; стимулювання підприємств з переробки відходів тощо)

• Запобігання аварійним ситуаціям в регіоні (перевірка промислових підприємств та об’єктів підвищеної небезпеки, підготовча діяльність для запровадження Плану дій при надзвичайних ситуаціях на Чорному морі, розроблення Національної програми реагування в разі виникнення аварій, інші).

У той же час, деякі території природних заповідників у Криму були втрачені через помилки в управлінні і незаконне відчуження.

Разом з чисельними конкретними заходами, які здійснюються для запобігання ерозії земель у прибережній смузі, суттєві зусилля були спрямовані на подальший розвиток національної політики у цій сфері. Міжвідомча Група з екологічних питань регіону Чорного моря на своїй зустрічі у грудні 2004 року обговорила та підтримала проект Закону щодо інтегрованого управління прибережною смугою, який розроблявся за координації Міністерства охорони навколишнього природного середовища протягом 2004 року. Основна мета цього нового законодавчого документу – чітке визначення ролі, повноважень та відповідальності різних землекористувачів у межах прибережної смуги, включаючи місцеві та центральні державні органи влади. Фактично, таке врегулювання взаємовідносин у прибережній смузі є ключовою проблемою, яка з 90-х років минулого століття перешкоджає прийняттю цього законодавчого акта. Очікується, що його розгляд центральними органами виконавчої влади буде завершений у 2005 році і остаточний проект Закону щодо інтегрованого управління прибережною смугою морів буде представлений до Верховної Ради України.

Україна є активним учасником міжнародного співробітництва у сфері навколишнього природного середовища і використовує можливості міжнародної технічної допомоги. Як сторона ряду природоохоронних конвенцій та угод, важливих для Азово-Чорноморського регіону, Україна встановила процедури та організаційну структуру для впровадження положень міжнародних законодавчих актів. Ще один шлях посилення міжнародного співробітництва – участь у спільних програмах та проектах. У 2004 році було завершено реалізацію проекту ГЕФ-ПРООН для басейну р. Дніпро, продовжується регіональний Проект ГЕФ-ПРООН у басейні Дунаю; була схвалена друга фаза Проекту з відтворення екосистеми Чорного моря і наприкінці 2004 року розпочалось її впровадження. Також у 2004 році за підтримки програми TACIS розпочався Чорноморський інвестиційний проект. Багато завдань було також вирішено у рамках проекту ГЕФ “Збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі”. Всупереч багатьом труднощам, очікується, що і у 2005 році будуть досягнуті певні результати, важливі для відновлення морської екосистеми.

Основною перешкодою для успішного досягнення цілей та реалізації заходів, передбачених Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, є питання її фінансового забезпечення. Крім того, деякі важливі компоненти Програми мають бути підсилені. Це стосується, зокрема, підвищення ефективності інвестиційної політики та реалізації заходів з очистки стічних вод в муніципальному, промисловому та сільськогосподарському секторах. Але і інші сектори не можуть розглядатись як такі, що реалізуються достатньою мірою. Ці проблеми будуть стояти на порядку денному Програми у 2005 році та й у подальшому

Висновок

Як я спробувала відобразити у своєму рефераті, Азовське море і Чорне море стоїть на межі екологічної катастрофи. На мою думку, основною проблемою є те, що в Україні не існує чіткої і забезпеченої необхідним фінансуванням державної політики щодо захисту екосистеми Чорного і Азовського морів. Більш того, навіть закладені в бюджеті скромні суми на заходи з охорони і відтворення навколишнього середовища морів не витрачаються повністю або використовуються не за призначенням. А без координації та кооперації, в тому числі, фінансової, вирішити екологічні проблеми Азово-Чорноморського регіону неможливий. Так само досить вагомою проблемою є низька екологічна свідомість громадян, яку потрібно підвищувати, і це завдання держави в тій же мірі, як і завдання громадян, адже якщо не почати порятунок Азовського моря зараз, і так вже на межі екологічної катастрофи, море може осягнути дуже сумна доля, що сильно відіб'ється на економічному стані Україна, не кажучи вже про решту.

У цей час проблема забруднення водних об'єктів (рік, озер, морів, ґрунтових вод і т.д.) є найбільш актуальної, тому що всім відомо – вираження "вода - це життя". Без води людин не може прожити більше трьох доби, але навіть розуміючи всю важливість ролі води в його житті, воно однаково продовжує жорстко експлуатувати водні об'єкти, безповоротно змінюючи їхній природний режим скиданнями й відходами. Тканини живих організмів на 70% складаються з води, і тому В.И.Вернадський визначав життя як живу воду. Води на Землі багато, але 97% - це солона вода океанів і морів, і лише 3% - прісна. Із цих три чверті майже недоступні живим організмам, тому що ця вода "законсервована" у льодовиках гір і полярних шапок (льодовики Арктики й Антарктики). Це резерв прісної води. З води, доступної живим організмам, основна частина укладена в їхніх тканинах. Потреба у воді в організмів дуже велика. Наприклад, для утворення 1 кілограма біомаси дерева витрачається до 500 кг води. І тому її потрібно витрачати й не забруднювати.

Перелік посилань:

1. Маринич О. М. Географічна енциклопедія України. Т. 1. К., 1990;

2. І. А. Пирогов "Азовське море: минуле, сучасне, майбутнє. Http://gimnasia.genichesk.com.ua/azov_sea_book/index.htm;

3. Шнюков Є. Ф., Цемко В. П. Азовське море. К., 1987;

4. http://azovseaeco.com.ua/news/2008-03-13-101

5. http://hvylya.org/index.php?option=com_content&view=article&id=1424:2009-10-05-10-11-59&catid=4:2009-04-12-12-01-18&Itemid=10

6. http://ru.wikipedia.org/wiki/% D0% 90% D0% B7% D0% BE% D0% B2% D1% 81% D0% BA% D0% BE% D0% B5_% D0% BC% D0 % BE% D1% 80% D0% B5