Засоби фізичного виховання

1. Основні та допоміжні засоби фізичного виховання (рис. 6)

Визначивши мету і завдання будь-якої діяльності, її суб’єкти підбирають адекватні засоби їх вирішення. Знання засобів фізичного виховання дозволить вихователю обирати найефективніші з них і розробляти нові відповідно до конкретно поставлених педагогічних завдань.

Успішне вирішення завдань фізичного виховання дітей дошкіль­ного віку залежить від поєднання різноманітних засобів, які роз­поділяються на такі види: фізичні вправи, що застосовуються у гімнастиці, спорті, грі та туризмі, оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода) та гігієнічні фактори.

В основу розподілу засобів фізичного виховання за вищезазна­ченими видами покладено переважно функціональні можливості кожного з них. Застосування будь-якого з засобів впливає на організм дитини в цілому. Однак кожний з них має свою спе­цифіку, тільки йому притаманний вплив на ту чи іншу систему, на той чи інший орган. У фізичному вихованні дошкільників важливе значення має доцільне поєднання фізич­них вправ з використанням оздоровчих сил природи та гігієнічних факторів.

Таким чином, фізичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється засобами, спрямованими на охорону здоров’я дітей (створення гігієнічних умов життя і діяльності, організація раціонального харчування, сну, перебування на свіжому повітрі), а також засобами, покликаними забезпечити активний вплив на організм дитини з метою його фізичного розвитку (загартовуючі процедури, спеціальні фізичні вправи, гігієнічна гімнастика, режим дня).

Рис. 6. Засоби фізичного виховання.

2. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм дитини (рис.7)

У практиці фізичного виховання можна спостерігати, коли одні і ті ж фізичні вправи дають різні ефекти, а різні фізичні вправи можуть привести до однакових результатів.

3. Техніка фізичних вправ (рис. 8) та характеристика рухів

Ациклічні вправи діляться на три фази: підготовчу, основну і заключну.

Підготовча фаза: у метанні рух руки при розмаху здійснюється в протилежний бік, ніж при кидку (в основній фазі). При цьому розтягуються ті м’язи, які в основній фазі повинні швидко і сильно скоротитися. При стрибку розбіг здійснюється в напрямку виконання основної фази, це збільшує силу поштовху і дозволяє подолати велику висоту перешкоди.

Основна фаза: у метанні – метнути предмет; у стрибках – сильно відштовхнутися. У деяких ациклічних вправах є декілька основних фаз (наприклад, у потрійному стрибку три відштовхування).

Заключна фаза – загальмувати рух і зберегти рівновагу. В циклічних рухах (ходьба, біг тощо) розрізняють дві фази.

Рис.7. Фактори впливу фізичних вправ на організм дитини.

Рис. 8. Техніка фізичної вправи.