- •Тема 1.
- •1. В чому актуальність проблеми характеристики сучасного уроку історії ?
- •2. Як проблема типології уроків історії вирішувалася в радянській школі ?
- •3. Як сучасна українська історична дидактика пропонує розв’язати проблему класифікації типів уроків?
- •4. Якої типології уроків варто дотримуватися в умовах реформування шкільної історичної освіти?
- •5. Чому кожен типу уроку характеризується власною структурою?
- •6. Чому характеристика сучасного уроку історії за типологічними ознаками є не повною?
- •Тема 2.
- •1. Як проблема розподілу навчального часу вирішувалася в радянській та сучасній українській історичній дидактиці?
- •2. Які фактори впливають на розподіл часу за основними етапами уроку?
- •3. Як розподілити навчальний час згідно основних етапів уроку?
- •Тема 3.
- •1. Якими надбаннями про урок історії може скористуватися сучасний учитель?
- •2. Як укласти план-конспект уроку історії? Які його елементи є обов’язковими?
- •3. На що варто звернути увагу при укладанні плану-конспекту уроку?
- •4. За якою схемою проаналізувати проведений урок історії? Що таке аналіз та самоаналіз проведеного уроку?
- •Тема 4.
- •1. В чому актуальність проблеми використання текстових джерел на уроках історії?
- •2. Яке місце займав документ в історичній дидактиці?
- •3. Чи змінилося відношення до документа в сучасній українській історичній дидактиці?
- •4. На що звертають увагу в роботі з історичним документом у сучасних школах Європи та світу ?
- •2. З’ясуйте, якому з документів можна довіряти і чому. Обговоріть питання довіри до документа в групі, підберіть аргументи і запишіть їх:
- •5. Що слід розуміти під багатоперспективністю? Чому питання багатопереспективності має значення у вивченні шкільних курсів історії?
- •6. Як аналізувати історичний документ за окремими схемами (заповнення анкети)?
- •Тема 5.
- •1. Шкільний підручник історії як засіб навчання.
- •2. Шкільний підручник як джерело навчання історії.
- •1. Чому шкільний підручник вважають одним із універсальних засобів навчання історії?
- •2. За яких умов шкільний підручник історії варто розглядати як джерело навчання?
- •3. Проаналізуйте конкретні навчальні ситуації, де шкільний підручник з історії можна використовувати як джерело.
4. Якої типології уроків варто дотримуватися в умовах реформування шкільної історичної освіти?
Умови організації навчальної діяльності дійсно суттєво впливають на застосування різних типів уроків з історії. Оскільки в сучасній школі практично не можливо використовувати весь спектр типів уроків, який пропонують О. Пометун та Г. Фрейман, то природно виникає потреба у використанні такої типології, яку можна було б пристосувати до умов реформування шкільної історичної освіти. Як на наш погляд, ця типологія має бути дещо спрощеною.
За основу класифікації типів уроків історії ми пропонуємо взяти навчальну мету як один із найважливіших елементів дидактичної системи та механізм комбінування (поєднання) різних елементів дидактичної мети. Це дозволить виділити такі основні типи уроків історії: 1) урок вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок; 2) урок перевірки знань, умінь та навичок ; 3) урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок; 4) комбінований урок.
Не важко переконатися, що ми прагнули залишити той термінологічний ряд, який виробила методична наука і не руйнували те, що укорінилося в нашій свідомості і вже стало певною традицією. Такий підхід допомагає зберегти елементи традиційної типології уроків, що утвердилася в попередні роки. Ми не включили до переліку уроки корекції та вдосконалення знань і умінь, оскільки вважаємо, що процес корекції та вдосконалення знань і умінь може відбуватися на кожному з вищезгаданих уроків, окрім перевірки знань, умінь та навичок. Зупинимося на характеристиці запропонованої типології уроків.
Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок характеризується дидактичною метою, втіленою в завданнях: вивчити…; з’ясувати значення, причини…; навчити користуватися, аналізувати, зіставляти, робити висновки, порівнювати, складати план, укладати таблицю…; ознайомити з ...; повідомити, розповісти про...; дослідити...; простежити...; проаналізувати... тощо. Формулювання мети може бути різним, однак врешті-решт вона спрямована на вивчення чогось (визначеного змісту), опанування чимось (визначених умінь та навичок).
Для іншого уроку - перевірки знань, умінь та навичок характерною є мета, втілена в завданнях: перевірити, як учні засвоїли, запам’ятали, зрозуміли…; з’ясувати, як учні вміють використовувати знання, складати план, таблицю, добирати заголовки за текстом, користуватися картою, контурною картою, історичними джерелами, термінологією, фактичним матеріалом, хронологією, підручником, наочністю тощо.
Перевірка на уроках історії може здійснюватися різними способами. Це може бути усне (індивідуальне, фронтальне) опитування; виконання письмових завдань в зошиті (письмові відповіді на запитання, тестові завдання, укладання хронологічних таблиць, планів, опис події, коротка характеристика історичних діячів, з’ясування причин, наслідків, тлумачення понять, термінів тощо); виконання завдань на контурній карті.
Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок. У багатьох класифікаціях цей урок подається як повторювально-узагальнюючий. Вітчизняні дидактики відносять його до простих уроків, для якого характерна одна дидактична мета. Насправді ж це не так. Уроки вказаного типу є складними за своєю структурою, оскільки узагальнення і систематизація знань не можливі без повторення. Перш ніж здійснювати узагальнення і систематизацію, потрібно повторити вивчене. На цьому уроці вчать аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, робити висновки, систематизувати однорідні події, явища, факти тощо.
Урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок визначається метою, втіленою в завданнях: навчити учнів узагальнювати матеріал, факти, події, вивчене; зрозуміти суть ...; простежити за змінами, шляхом аналізу події …; систематизувати знання за темою, розділом, курсом, виділивши ..., звернувши увагу на ..., використовуючи ..., застосовуючи ...; розвивати уміння порівнювати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, виділяти, зіставляти, пояснювати …; використовуючи уміння та навички …, узагальнити …, систематизувати, тощо.
Комбінований урок. Цей тип уроку детально описаний у науково-методичній літературі. За своєю структурою він є складним, оскільки на такому уроці можна вивчати новий матеріал, формувати уміння та навички, перевіряти знання, уміння та навички, проводити систематизацію і узагальнення тощо. Для комбінованого уроку характерна комплексна мета, характерна для окремих типів уроків, які ми вже згадували раніше. Наприклад, перевірити … і вивчити …; розкрити особливості … та систематизувати … ; з’ясувати … і узагальнити …; перевірити … та відкоригувати … тощо. Характерною особливістю такого уроку є те, що його структурні елементи можуть поєднуватися і взаємодіяти. Так, узагальнення і систематизація знань, умінь та навичок може здійснюватися в процесі перевірки. Вивчення нового матеріалу варто поєднувати із узагальненням та систематизацією, а перевіряючи знання, уміння і навички, можна їх коригувати та вдосконалювати за допомогою тренувальних завдань, вправ тощо. В типологічному ряду до комбінованого уроку звертаються найчастіше, оскільки за рахунок комбінації різних завдань він є найбільш динамічним і універсальним.
