2. Які фактори впливають на розподіл часу за основними етапами уроку?

Один із авторів «Методики обучения истории в средней школе» (1978 р.), описуючи експеримент за темою “Завершення промислового перевороту в Англії”, звернув увагу на таку деталь. Він відвідав 22 експериментальних уроки. На чотирьох уроках учителям не вистачило 3-5 хвилин, щоб розкрити тему. При цьому у одного й того ж учителя на першому уроці навіть залишалось не використаними 2-3 хвилини, а на наступному – не вистачало, або навпаки [11; c. 122]. Чому учителям не вистачає часу, щоб завершити урок, або навпаки – до завершення уроку ще є час, а учитель вже все “зробив”?

Тривалі педагогічні спостереження за розподілом навчального часу на уроках історії заставили нас виділити в окрему категорію фактори, які суттєво впливають на тривалість самого уроку і його основних етапів.

Серед найбільш важливих факторів, які можуть серйозно корегувати часове поле уроку варто звернути увагу на такі:

1) важливість того чи іншого етапу уроку або виду діяльності;

2) уміння послідовно і чітко спланувати учителем етапи та види діяльності;

3) рівень навченості і сформованості умінь учнів (як швидко учні можуть виконувати ті чи інші завдання: прочитати текст, переказати, дати відповідь на запитання, проаналізувати ілюстрацію, виконати завдання на карті тощо);

4) рівень працездатності, який, як правило, залежить: від порядку уроку в розкладі; складності інших уроків та виконуваних на них завдань; загального налаштування на роботу класу в цілому і окремих учнів;

5) використання елементів інноваційного навчання, або ж застосування інтерактивних методик, які суттєво впливають на процес навчання історії;

6) вибір певного типу уроку;

7) темперамент учителя, що впливає на темп уроку.

Проаналізуємо вплив, вищенаведених факторів.

Фактор важливості того чи іншого етапу уроку або виду діяльності. В ході визначення типу уроку, учитель, як правило, визначає важливість його основних етапів. Значущість того чи іншого етапу в загальному контексті уроку залежить від поставлених завдань. Наприклад, розподіл навчального часу на комбінованому уроці залежатиме від того, що буде важливішим: повторення і контроль вивченого матеріалу; пояснення нової теми; узагальнення та систематизація вивченого. Якщо нова тема не складна, не переобтяжена фактичним матеріалом, базується вже на раніше вивченому, то в такому випадку час на повторення, вивчення нового, систематизацію і узагальнення може бути розподілений рівномірно. Зовсім іншого розподілу часу вимагатиме урок, якщо нова тема потребує детального пояснення, має важливі положення, що стануть базовими в подальшому навчанні. В такому випадку на пояснення нового матеріалу учитель виділить більше часу, зменшивши відповідно час на повторення і контроль, узагальнення та систематизацію. Подібну ситуацію можемо спостерігати, плануючи ті чи інші види діяльності. Наприклад, в ході повторення вивченого матеріалу можна спланувати більше часу на використання дидактичних ігор (у 5 – 6 класах), або на фронтальне опитування, або ж на виконання індивідуальних завдань в режимі «запитання - відповідь» тощо. Якщо ж учитель спланує вивчення нового матеріалу за схемою, де переважатиме індивідуальна самостійна робота учнів, то в такому випадку цей вид діяльності домінуватиме над колективними видами і індивідуальною діяльністю самого учителя. Подібних прикладів можна навести безліч. Всі вони переконливо засвідчать про вплив вищезгаданого фактору на розподіл навчального часу.

Фактор послідовного і чіткого планування етапів уроку та видів діяльності. Цей фактор взаємопов’язаний з попереднім, але не є його копією. Оскільки він дозволяє нам проаналізувати рівень сформованості в учителя уміння планувати етапи уроку та види діяльності. Він залежить від учительських знань, педагогічного досвіду, апробованих на практиці методів і прийомів навчання тощо. Позитивна дія цього фактору проявляється при використанні науково обґрунтованої організації навчальної діяльності як учителя, так і класного колективу. Негативна матиме місце за умов, коли учитель не планує етапи уроку, не прогнозує результати навчальної діяльності школярів, не передбачає можливих труднощів, що виникатимуть при виконанні окремих завдань, використанні певних видів діяльності тощо. Наприклад, для будь-якого типу уроку характерна та чи інша структура. Дотримуючись цієї структури (етапів уроку), учитель тим самим послідовно, крок за кроком, реалізовує основні завдання уроку. Руйнування спланованої структури може привести до невиконання окремих завдань, порушення схеми уроку, що відповідно впливатиме і на часові межі основних етапів. Не дотримання вимог щодо використання окремих видів діяльності, також впливатиме на їх часові межі. Наприклад, використовуючи групові види діяльності на уроці, учитель повинен чітко планувати час на їх проведення, враховуючи при цьому: тривалість обговорення проблеми в групі, час підготовки відповіді, час на презентацію тощо.

Фактор працездатності. Дія цього фактора може виявитися в різних ситуаціях. Наприклад, урок історії в шкільному розкладі – останній. Рівень працездатності школярів на останніх уроках помітно падає. Це повинен враховувати учитель. Темп такого уроку буде значно нижчим від тих, які в розкладі займають 2, 3, 4 позицію. На рівень працездатності школярів можуть впливати окремі уроки та види діяльності з інших предметів. Наприклад, тематична атестація або семестрова контрольна з математики, фізики, хімії, які учні виконували перед уроком історії; використання активних методик, групових форм роботи на попередніх уроках. Фізичні та розумові навантаження школярів не можуть бути рівномірними і рівноцінними упродовж всього навчального дня. Це обов’язково повинен враховувати учитель історії.

Використання елементів інноваційного навчання, застосування інтерактивних методик. Інноваційні технології сприяють інтенсифікації навчання, прискорюють навчально-пізнавальний процес. Групові форми роботи, сучасні технічні засоби навчання, комп’ютерні навчальні програми, інтерактивні методики тощо суттєво вплинуть на розподіл навчального часу за видами діяльності і етапами уроку. Наприклад, при традиційному опитуванні в режимі індивідуальної відповіді, учитель упродовж 10 – 15 хвилин може заслухати повні відповіді 2 – 3 учнів. Якщо в процесі опитування учитель використає групову форму роботи: підготує 3 – 4 ключових запитання, роздасть парам завдання (при кількості 30 учнів – одне й те ж завдання отримають 5 – 4 пар), запропонує їм упродовж 2-3 хвилин обговорити, підготувати відповідь і представити її, то за допомогою такого прийому він не лише активізує навчальну діяльність школярів, але й зможе зменшити час на опитування при збільшені видів діяльності (обговорення, підготовка відповіді, прослуховування, доповнення відповіді тими парами, які працювали над одним і тим завданням). Використання відеоматеріалів, мультімедійних програм під час пояснення впливатимуть на більш повне сприйняття (слухове, звукове, художньо-образне, емоційне тощо) навчального матеріалу в порівнянні з тим, коли б учитель пояснював виключно за допомогою словесного методу, переказував події, описував історичні процеси, характеризував діячів і т. д.

Вибір певного типу уроку. Кожен тип уроку характеризується певною структурою. Чим складніший тип уроку, тим більше етапів він  передбачає (комбінований, узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок), і навпаки – уроки перевірки знань, умінь і навичок, вивчення нового матеріалу і формування умінь та навичок мають спрощену структуру. Чим більше структурних елементів має урок, тим менше часу планується на кожен із них.

Темперамент учителя як фактор впливу на темп уроку. Загальновідомо, що темп уроку залежить і від темпераменту учителя. Сангвініки і холерики, як правило, працюють в прискореному темпі. Учителі, що наділені вищезгаданими типами темпераменту, вимагають від учнів чітких і лаконічних відповідей, їм притаманна динамічність, часта зміна та чергування видів навчальної діяльності. Зовсім інший робочий темп можуть задавати меланхоліки і флегматики. Вони, як правило, ніколи не плануватимуть багато різних видів діяльності, не використовуватимуть не апробовані методи і прийоми, нові засоби навчання, які не сприймаються ними і руйнують відпрацьований звичний для них робочий ритм.

Проаналізовані фактори не вичерпують перелік чинників, які впливають на часові межі етапів уроку. Цей перелік можна й продовжити, деталізуючи окремі, акцентуючи увагу на їх елементах. Кількість чинників може зменшуватися або збільшуватися в залежності від конкретних умов праці та учасників навчально-виховного процесу.