3.3 Удосконалення обліку майбутніх витрат і платежів

Сьогодні, підприємницькій діяльності в Україні властивий досить високий ступінь ризику виникнення витрат, що не були заплановані. Наслідком виникнення таких витрат може стати зниження рівня прибутковості або понесення суб'єктом господарювання збитків. Щоб уникнути цього, компанії можуть створювати певні види забезпечень майбутніх витрат і платежів.

Мета статті полягає у дослідженні та аналізі бухгалтерського обліку механізму нарахування забезпечень майбутніх витрат і платежів для його подальшого удосконалення.

Критерії визнання в обліку всіх забезпечень майбутніх витрат і платежів сформульовані в пункті 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку України (П(С)БО) 11 «Зобов'язання». Порівняємо їх із критеріями, наведеними в Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку (МСБО) 37 «Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи» (табл. 3.3.1) .

Таблиця 3.3.1

Критерії визнання забезпечень згідно з П(С)БОУ 11 і МСБО 37

П(С)БОУ 11	МСБО 37
Забезпечення створюється:	Забезпечення слід визнавати тільки коли:
1) при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання;	1) підприємство має поточне юридичне або конструктивне зобов'язання як результат минулої події;
2) погашення зобов'язання призведе до зменшення ресурсів;	2) для погашення зобов'язання буде необхідно здійснення платежу;
3) оцінка зобов'язання може бути розрахункова визначена.	3) сума зобов'язання може бути достовірно визначена.

Порівнюючи формулювання критеріїв за П(С)БО 11 і МСБО 37 можна відмітити, що, по-перше, український стандарт не уточнює, для виконання якого (юридичного або конструктивного) зобов'язання формується забезпечення, а, по-друге, останньою умовою є розрахункова визначеність величини забезпечення за П(С)БО 11 і достовірна оцінка за МСБО, тобто вимога міжнародного стандарту є більш жорсткою відносно надійності оцінки величини створюваного резерву. Розглядаючи другий критерій визнання треба відзначити, що в обох стандартах не вказано, за якої конкретно величини ймовірності здійснення платежу необхідно визнавати забезпечення в обліку.

Досліджуючи механізм формування забезпечень в обліку треба відмітити, що він включає в себе такі елементи як частота здійснення відрахувань до резерву, велична нормативу відрахувань і період нарахування резерву. В залежності від характеру й особливостей витрат, для погашення яких нараховується забезпечення, а також строків їх фактичного виникнення механізм формування резерву може бути різний. Для витрат, які виникають у підприємства щорічно протягом всього року механізм формування забезпечень є однозначним: нарахування резерву здійснюється щомісячно шляхом множення нормативу на фактичну базу, обрану для розрахунку кожного конкретного різновиду забезпечення, протягом всього фінансового року.

Якщо виникнення витрат, для покриття яких формується резерв, заздалегідь важко передбачити, оскільки ця обставина пов'язана із здійсненням певних подій в майбутньому, то механізм створення забезпечення в обліку характеризується нерівномірністю і відсутністю чітко визначеного періоду нарахування витрат. До резервів такої групи можна віднести резерв гарантійних зобов'язань .

Отже, для удосконалення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку України 11 і зближення його з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 37 необхідно внести відповідні корективи стосовно формулювань критеріїв визнання забезпечень в обліку. Проведена систематизація механізмів формування забезпечення в залежності від характеру й особливостей витрат дозволить бухгалтеру обрати оптимальний для господарюючого суб'єкта при заданих умовах середовища варіант.