1.2 Класифікація забезпечення майбутніх витрат і платежів

Витрати є важливою складовою будь-якої господарської діяльності. Їх розмір впливає на такі показники як прибуток, рентабельність виробництва, що дозволяє встановити необхідність пошуку резервів підвищення результативності діяльності. Важливе значення для правильного формування основних показників діяльності підприємства, таких, як наприклад, собівартість продукції (робіт, послуг), фінансового результату, має достовірне визначення та розподіл витрат звітного періоду, зокрема правильного та своєчасного розподілу та списання витрат майбутніх періодів.

Витрати відносяться до активу тому, що метою створення активу, що має назву витрати майбутніх періодів, є відповідальне віднесення витрат на період, в якому будуть отримані економічні вигоди. В міру того, як витрати майбутніх періодів приноситимуть вигоду, вони списуватимуться та відображатимуться як витрати ”. Виходячи з принципу відповідності доходів і витрат, “ витрати, понесені з метою отримання доходу у майбутніх періодах, не списуються з рахунків, а продовжують фігурувати в бухгалтерських книгах компанії як актив до періоду, в якому визнається відповідний дохід ”. Таким чином, досвідчений бухгалтер, ознайомлений з особливостями відображення витрат майбутніх періодів, на практиці може впливати на фінансовий результат, не порушуючи при цьому норми чинного законодавства.

Саприкін В.М. зазначає, що витрати майбутніх періодів можна визначити, як витрати, які відносяться як до статей активу, так і до статей пасиву. Якщо дані витрати відображаються в активі, то вони можуть розглядатися, як понесені (попередньо сплачені) або як попередньо нараховані витрати за рахунок списання активів. Витрати майбутніх періодів у пасиві можуть розглядатися як нараховані забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Не погоджуючись з позицією В.М. Саприкіна, вважаємо, що витрати майбутніх періодів можуть виступати на підприємстві лише у формі активу, так як забезпечення майбутніх витрат і платежів за своєю природою є зобов’язанням (а не активом) з невизначеною сумою та строком погашення (табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Визнання витрат майбутніх періодів та забезпечень майбутніх витрат і платежів витратами звітного періоду

Рахунок 39 " Витрати майбутніх періодів "	Рахунок 47 " Забезпечення майбутніх витрат і платежів "
Поточний період Дт 39 Кт 311	Поточний період Рахунки витрат Кт 47
Майбутній період Рахунки витрат Кт 39	Майбутній період Дт 47 Кт 66

Отже, з табл. 1.1.1 можна побачити, що списання витрат майбутніх періодів здійснюється в періодах наступних за періодом їх нарахування, а витрати понесені на формування забезпечення майбутніх витрат і платежів одразу визнаються витратами поточного періоду, це свідчить про те, що вони не переносяться в майбутні періоди для розподілу та списання. Тому беручи до уваги вищезазначене, не погоджуємось, що забезпечення майбутніх витрат і платежів це є пасивне відображення витрат майбутніх періодів.

Тому для цього, вважаємо доцільним класифікувати витрати майбутніх періодів за видами діяльності (додаток А), що сприятиме визначенню напрямів їх здійснення (використання) та впливу на конкретні показники діяльності.

Також класифікація зобов'язань за різними ознаками наведена у таблиці 1.1.2.

Таблиця 1.1.2

Класифікація зобов'язань

1	2	3
Класифікацій ознака	Вид зобов'язань	Коротка характеристика
За складністю	Прості	Погашаються одним платежем
	Складні	Включає первинне зобов'язання та набір вторинних зобов'язань
За визначеністю у часі	Обмежені у часі	Строк виконання зобов'язань визначений у часі
	Безстрокові	Строк виконання зобов'язань не виконаний у часі
За забезпеченістю виконання зобов'язань	Забезпечені	Виконання яких забезпечено заставою
	Незабезпечені	Виконання яких не забезпечено
Залежно від підстави виникнення зобов'язань	Договірні	Постають з угоди, домовленості сторін
	Позадоговірні	Виникають незалежно від волі власників угоди
За способом погашення	Монетарні	Відображають суми грошових коштів, що підлягають сплаті кредитору
	Не монетарні	Зобов'язання поставити товари або надати послуги визначеної кількості та якості
За часом виникнення	Теперішні	Виникають в результаті операцій та інших подій у минулому періоді
	Майбутні	Визначаються рішенням керівника придбати активи в майбутньому та не є причиною для утворення справжнього зобов'язання. Рішення про придбання активів не призводить до виникнення поточних зобов'язань, вони виникають лише тоді коли актив доставлено або коли укладено договір, який не підлягає скасуванню, на його придбання. Однак якщо зобов'язання базуються на щорічних закупах або носять постійний характер, підприємство може визнати в якості заборгованості майбутні виплати
За терміном погашення	Довгострокові	Включають отримані позики, випущені облігації, зобов'язання по оренді тощо, якщо вони розраховані на строк погашення більше одного року
	Короткострокові	Зобов'язання що задовольняються за допомогою використання поточних активів або створення інших короткострокових зобов'язань (заборгованість із розрахунку з бюджетом за податками та платежами, кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за отримані від них товари, роботи, послуги, заборгованість з оплати праці, заборгованість зі страхування, авансові платежі замовників, короткострокові кредити банків, нараховані до сплати відсотки, дивіденди тощо)
За можливістю оцінки	Фактичні	Виникають як наслідок договірних відносин або законодавчих актів, їх суми можна оцінити досить точно. Фактичні зобов'язання поділяються на два види: документальні та враховані
	Оціночні	Сума оціночних зобов'язань не може бути визначена до настання визначеної дати. До оціночних включаються зобов'язання перед бюджетом за податками
	Умовні (неіснуючі і потенційні)	Зобов'язання спричинені умовними фактами господарського життя. Умовні зобов'язання не обліковуються в основній інформаційній сукупності та не відображаються у фінансових звітах, вони розкриваються у вигляді приміток

За допомогою класифікації витрат майбутніх періодів можна не лише надавати додаткову інформацію про такі витрати, їх склад керівництву підприємства для прийняття відповідних управлінських рішень, але й слідкувати, яким чином вони впливають на фінансовий результат діяльності.