Тема 6. Міжнародно-правові засади боротьби з транснаціональною злочинністю в процесі міжнародного співробітництва

Готуючись до семінару студенти повинні розглянути поняття та ознаки транснаціональної злочинності. У світовій кримінологічної літературі ще не напрацьовано загальноприйнятого та беззаперечного визначення поняття транснаціональної організованої злочинності, те ж саме можна сказати і про міжнародні документи, які по-різному трактують цей злочинний феномен.

Зміст поняття транснаціональна організована злочинність рядом авторів визначається по-різному: на базі опису її найбільш типових ознак, через характеристику транснаціональних злочинних організацій, а також за допомогою визначення більш широкого поняття «транснаціональної злочинності» і більш вузького поняття «діяльність транснаціональних кримінальних корпорацій».

Сучасна наукова думка розбігається у принципових питаннях, які стосуються транснаціональної організованої злочинності, зокрема відсутня єдність щодо віднесення транснаціональних організованих злочинних організацій до самостійної форми злочинності.

Також у науці має місце змішування понять транснаціональна організована злочинність і міжнародна злочинність, що також є проблемним моментом у її відмежуванні від інших споріднених видів злочинної діяльності. Суттєво відрізняється і перелік ознак, які характеризують це явище, що в принципі дає підстави для того, щоб не розглядати транснаціональну організовану злочинність як самостійне явище сучасного кримінального світу.

Студентам рекомендується ознайомитися з відповідними науковими дослідженнями українських науковців.

Досліджуючи транснаціональну організовану злочинність як феномен, який створений розвитком людської цивілізації, студентам, по-перше, необхідно розуміти, що дане явище є цілком самостійним сегментом злочинності, що має свої ознаки і системні характеристики. По-друге, наукове визначення ознак транснаціональної організованої злочинності має ґрунтуватися на аналізі її системних взаємозв’язків, що дозволить вирішити завдання розробки та впровадження загальноприйнятої концепції боротьби із транснаціональною організованою злочинністю як основи для прийняття та підвищення ефективності міжнародного співробітництва в цій сфері. По-третє, досліджуючи дану проблему необхідно усвідомити внутрішній зміст транснаціональної організованої злочинності, що дасть можливість уявити масштаб загрози, дослідити умови існування цього виду злочинності.

На підставі викладеного студентам пропонується дати власну дефініцію транснаціональної організованої злочинності.

Студентам потрібно також розглянути поняття та види транснаціональних злочинних організацій, які базуються в одній державі, а діють в кількох іноземних державах зі сприятливою ринковою кон’юнктурою. Такі організації відіграють ключову роль у заборонених законом сферах діяльності (наприклад, виробництво наркотиків і торгівля ними), що набули глобальних масштабів.

Слід проаналізувати чинники розвитку транснаціональних злочинних організацій та їх моделі. Ознайомитися з нормами Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, яка була підписана в грудні 2000 року в м. Палермо (Італія).

Доцільно ознайомитися з доповіддю Генерального секретаря ООН на Восьмому Конгресі ООН з попередження злочинності, в якій транснаціональні злочини були об’єднані в п’ять основних груп: 1) організовані на міжнародній основі кланові злочини з основною метою отримання прибутків (незаконний обіг наркотиків; торгівля людьми; організація нелегальної імміграції; контрабанда зброєю і викраденими транспортними засобами; поширення порнографії та експлуатація проституції та ін.); 2) терористична діяльність транснаціонального спрямування (захоплення повітряних суден та інші незаконні дії, спрямовані проти безпеки цивільної авіації; захоплення заручників; злочини проти осіб, що користуються міжнародним захистом; піратство тощо); 3) економічні злочини, що передбачають здійснення операцій та дій у двох або декількох країнах (легалізація злочинних доходів; корупція; фальшивомонетництво); 4) транснаціональна незаконна торгівля предметами мистецтва, що є культурним чи релігійним надбанням нації; 5) дії, які забрудненням порушують екологічний баланс та стан довкілля кількох країн.

Особливу увагу студентам слід приділити вивченню питання протидії транснаціональній злочинності. Основні рекомендації щодо організації протидії транснаціональній організованій злочинності було вироблено міжрегіональною підготовчою нарадою у Відні в лютому 1988 p., напередодні проведення Восьмого Конгресу ООН. На основі виробленої ООН стратегії боротьби з транснаціональною злочинністю міжнародним співтовариством розробляються і конкретні напрями протидії цьому соціально-небезпечному явищу. Зокрема, їх було конкретизовано у «Віденській декларації про злочинність та правосуддя: відповідь на виклики XXI століття», яку було прийнято під час проведення X Конгресу ООН із запобігання злочинності та відносинам із правопорушниками, що минула у Відні 10-17 квітня 2000 р.

Питання для самостійного опрацювання

1. Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю та іншими небезпечними злочинами на території СНД.

2. Всесвітній Антикримінальний та Антитерористичний Форум (ВААФ).

3. Група розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering – FATF).